Щороку православні мають кілька днів, коли прийнято ходити на цвинтар, щоб вшанувати пам’ять померлих родичів. Ці дні називаються “поминальними” або “батьківськими суботами”. Також існують Вселенські поминальні суботи. Їх лише дві: М’ясопустна та Троїцька. Цими днями проходять заупокійні богослужіння.
Дні поминання померлих, або, як їх називають, батьківські суботи, щорічно відзначають кілька разів на рік, а їхні дати змінюються залежно від церковних свят і постів. Крім цього, у зв’язку з переходом Православної церкви України на новоюліанський календар, дати неперехідних свят зсунулися на 13 днів раніше, тож деякі батьківські суботи також змістилися. Vgorode розповість, коли у 2024 році будуть поминальні суботи і чому поминальні дні називаються “батьківськими”.
Цього року поминальні дні випадають на такі дати:
- 9 травня – День поминання воїнів.
- 14 травня – Радониця (Проводи).
- 22 червня – Троїцька батьківська субота, Вселенська батьківська субота.
- 19 жовтня – Дмитрівська батьківська субота (перед днем пам’яті Дмитра Солунського 26 жовтня за новим стилем).
Крім цього, є батьківські поминальні суботи, не вказані у календарі:
- 27 липня – батьківська субота перед Успенським постом.
- 28 вересня – Покровська батьківська субота (перед святом Покрови 1 жовтня за новим стилем).
- 26 жовтня – Кузьмина поминальна субота.
- 2 листопада – Михайлівська батьківська субота (перед Собором Архістратига Михаїла 8 листопада за новим стилем).
- 9 листопада – батьківська субота перед Різдвяним постом.
Серед усіх поминальних днів є дві Вселенські поминальні батьківські суботи – це дні, коли поминають не тільки померлих родичів і близьких, а й моляться за упокій душі всіх православних християн, зокрема тих, хто загинув або помер раптово і не був похований.
Поминальна субота – що можна робити
Традиційно напередодні батьківських днів у храмах відбуваються панахиди, які називаються парастас (перекладається з грецької як “клопотання”, “прохання”). У сам поминальний день вранці відбувається літургія, на якій подають записки про упокій, замовляють сорокоуст.
До храму також несуть “панахидки” на милостиню – пісні продукти, які роздають нужденним, а вдома віряни влаштовують поминальні обіди – на стіл ставлять кутю, як символ воскресіння.
Чи треба йти на кладовище?
Щодо відвідування кладовища у батьківську суботу, це залишається на вибір вірян, але часто після церковної служби вони відвідують могилки своїх померлих родичів. Прибрати могилу вважається доброчесною справою, а також можна запалити лампадку і помолитися.
Якщо вірянам не вдається відвідати церкву та кладовище, то вони можуть провести час вдома, прочитавши молитву.
Ось яку молитву можна прочитати вдома:
Упокой, Господи, душі спочилих рабів Твоїх: батьків моїх, родичів, благодійників (імена їхні), і всіх православних християн, і прости їм усякі гріхи вольні й невольні, і даруй їм Царство Небесне.
Що не можна робити в батьківську суботу
У дні поминання є низка заборон:
- не можна говорити погано про померлих і страждати;
- забороняється сперечатися і лаятися;
- не можна відмовляти в милості нужденним;
- не слід залишати їжу на могилках і розпивати алкоголь на кладовищі;
- не можна влаштовувати гучні поминальні трапези.
Прямої заборони на роботу в ці дні немає, але краще всі мирські справи відкласти на потім. Поминальний день слід провести у тиші та молитві – вважається, що саме наша молитва допомагає душам померлих знайти спокій, а їхні гріхи будуть прощені.
Приєднуйтесь до нашіх каналів в Telegram:
Sourse: Джерело
