Учора у кінотеатрі «Жовтень» пройшла церемонія нагородження 51-го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість». Цього року урочистості відбулися скромно і в колі однодумців. Через обставини у нашій країні більшість міжнародних учасників не змогли приїхати особисто. Так само й міжнародне журі переглядало фільми-учасники онлайн.
«Ми вдячні всім інституціям та партнерам, без яких у цих умовах фестиваль було б неможливо. Особливо дипломатичному корпусу. І звісно, Збройним Силам України», — зазначив на церемонії художній керівник фестивалю Андрій Халпахчі.
Андрій Халпахчі та Анка Фельдгузен згадують минуле. Фото надане пресслужбою фестивалю
На подію завітала й посол ФРН в Україні Анка Фельдгузен. З Андрієм Халпахчі знайома з 1991 року. Тоді фестиваль проходив ще в Будинку кіно.
«Рада, що Німеччина, як завжди, підтримує проведення кінофестивалю. Вражена, що команді вдалося це зробити під час повномасштабної війни, — зазначила пані посол. — Сподіваюся, це вперше і востаннє фестиваль „Молодість“ відбувається під час війни».
Цьогоріч фестиваль має скорочений формат. Залишили лише міжнародний конкурс, відмовившись від програм документального кіно, фільмів для дітей, а програми «Сонячний зайчик».
Андрій Халпахчі розповідає про «Скіфського оленя». Фото надане пресслужбою фестивалю
Переможці традиційно отримали «Скіфських оленів» — срібні статуетки з позолотою та діамантовими очима.
«Ці статуетки змінювалися. Ідея скіфського оленя як клейноду України з’явилася у скульптора Волошина. Він зробив тоді їх трохи іншої форми, — пригадує Андрій Халпахчі. — Спочатку виготовлялися з бронзи. Років вісім тому компанія Кімберлі запропонувала допомогу — зробити коштовну нагороду».
Понад 20 фільмів міжнародної програми переглядали члени журі, яке очолила директорка Берлінського міжнародного кінофестивалю Маріетт Різенбек. Як людина, що багато зробила для кіно, вона отримала нагороду за внесок у світовий кінематограф.
Директорка Берлінале Маріетт Різенберг отримала нагороду за внесок у світовий кінематограф. Фото з відкритих джерел
Приз за найкращий фільм у Міжнародному студентському конкурсі виборов чеський короткий метр «З любов’ю, тато» режисерки в’єтнамського походження Діани Кам Ван Нґуєн. Розповідає про звʼязки та прогалини у стосунках між дитиною і батьками. Авторка знаходить листи, які батько писав їй з вʼязниці. Вирішує написати у відповідь з надією відновити звʼязок. Викладає на папері те, що не може сказати словами — звинувачує батька в руйнуванні родини, але водночас намагається зрозуміти його.
У Міжнародному короткометражному конкурсі переможцем став фільм «Усі ворони світу» режисерки з Гонконгу Ї Тан. За сюжетом, кузина запросила 18-річну Шеннань на загадкову вечірку, де повно китайських чоловіків середнього віку.
У Міжнародному повнометражному конкурсі перемогла пакистанська стрічка Саїма Садіка «Джойленд». Головний герой, тихий безробітний чоловік крикливої працевлаштованої жінки, має, здавалося б, щасливий шлюб за домовленістю та впорядковане сімейне життя. Під тиском і глузуваннями з боку свого батька він знаходить роботу резервного танцюриста для транс-виконавця Біби, що відкриває йому очі на інший спосіб кохання — і інший спосіб життя.
Володарем Гран-прі 51-го Міжнародного фестивалю «Молодість» став фільм «Памфір» українського режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука. Його короткометражний ігровий дебют «Штангіст», вигравав конкурс «Молодості» у 2018 році.
Починаючи з 1990-х років, коли фестиваль «Молодість» став міжнародним, Гран-прі стрічка українського режисера отримувала лише раз — у 2010 році цей приз здобула картина «Щастя моє» Сергія Лозниці.
Герої фільму «Памфір». Кадр із фільму
«Памфір», створений у копродукції України, Франції, Польщі та Чилі, має чудову фестивальну історію. Після успішної прем’єри в Каннах, «Памфір» відібрали до програм більш ніж 40-ка фестивалів із 25-ти країн світу.
Творча команда фільму збирає нагороди по всьому світу. Виконавець головної ролі, актор Олександр Яцентюк, отримав приз за найкраще виконання ролі на міжнародному кінофестивалі у Сантьяго (Чилі), режисер та автор фільму Дмитро Сухолиткий-Собчук був нагороджений за найкращий сценарій на кінофестивалі в Дунаві та за найкращу режисуру в Палічі, оператор Микита Кузьменко отримав приз за найкращу операторську роботу на кінофестивалі Raindance у Лондоні. Також у листопаді отримав нагороду від кінокритиків за кращу картину на Cairo International Film Festival у Єгипті. Також його відібрали в номінанти на премію Європейської кіноакадемії за найкращий дебют.
У стрічці «Памфір» присутній обряд Маланка. Кадр із фільму
В Україні «Памфір» став найкращим повнометражним ігровим фільмом Національної премії «Кіноколо», отримав нагороди за кращу режисуру, сценарій та як «Відкриття року».
Режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук подякував віртуально. Фото надане пресслужбою фестивалю
«Для мене є неймовірно великою честю, що наш фільм отримав найвищу нагороду кінофестивалю. Щоб фільм відбувся попри обставини, зусилля доклала вся команда, — звернувся з екрана до присутніх режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук. — Неймовірно важливим є факт, що фестиваль продовжує існувати і показувати українській аудиторії не тільки національне, а й міжнародне кіно.
Коли Сараєво було в окупації, їх перший кінофестиваль відбувся під час війни. Для народу це стало символом незламності. Те, що кінофестиваль «Молодість» продовжує роботу і відбувся саме зараз, свідчить про те, що жодному ворогу не вдасться відібрати в нас те, що нам належить. Ця подія дає надію, демонструє дух незламності і невпинного спротиву».
У стрічці йдеться про Леоніда (він же Памфір), який повернувся додому, на Західну Україну, з заробітків. Його син підпалив молитовний дім. І щоб відплатити за його провину, чоловік змушений повернутися до свого контрабандистського минулого. Його чекає сповнений ризику шлях із невідворотними наслідками.
Виконавець головної ролі Олександр Яцентюк отримав нагороду «Памфіру». Фото надане пресслужбою фестивалю
За нагородою на сцену вийшов виконавець головної ролі Олександр Яцентюк, для якого це перша головна роль у кіно.
«Спочатку не знав, чи буду грати, але вже готувався — ходив в спортзал, їв протеїни, наганяв вагу, — розповів «Вечірньому Києву» Олександр Яцентюк. — Ще не був затверджений. Були й інші претенденти. В мене такий досвід вперше. Це був чудовий період мого життя.
Маю багато перетинів з моїм героєм, роздоріж, між релігією, друзями, родиною. Коли не знаєш, де кого підтримати. Коли мені було 9 років, загинув батько. Знаю, що таке жити без батька, їздити на заробітки, мати сина — у нас з ним чудові стосунки. Тому мені нічого не треба було грати. Для мене це історія про батька і сина, про незламний дух, який закладений генетично».
Глядачі фестивалю ще зможуть побачити фільм, ушанований головного призу 51-ї «Молодості» ще декілька разів: 5-го грудня о 19:00 у залі «Гегемон» кінотеатру «Жовтень» і на спецпоказі 7-го грудня о 18:50 у залі «Аншлаг».
В український прокат стрічка вийде з 26 січня 2023 року.
Команда 51-ї «Молодості». Фото надане пресслужбою фестивалю
Також «Молодість» традиційно знайомить з фільмами режисерів-початківців, і не лише у конкурсній програмі. Однією з українських прем’єр став фільм Владислава Марисика «З любов’ю, Лука».
У ньому йдеться про переселенця з Донбасу Луку, який на війні втратив не лише домівку, а й рідних — мати та двох братів. Навіть у мирному місті ці спогади переслідують його. Щоб заробити гроші на лікуванні тітки, хлопець втягується в незаконний бізнес, де панують не менш жорстокі закони.
Творча група фільму. Фото: фб-сторінка Владислава Марисика.
Владислав Марисик — студент Інституту права. 71-хвилинну картину зняв за власний кошт, долучивши рідних та друзів. Розповідає, що ідея зробити фільм виникла навесні 2021 року, коли російська федерація почала стягувати війська до наших кордонів. Тоді він з друзями, серед яких багато переселенців, вирішили розповісти історію про те, що несе за собою війна, які її наслідки та про її ціну. Пів року писали сценарій, два тижні знімали, і ще пів року тривав постпродакш.
За його словами, це кіно про війну, нескінченний цикл насилля, про те, що завжди є вибір, про зруйновані долі, про цінність моменту, про відповідальність та про віру в краще майбутнє.
Владислав Марисик (зліва) на прем’єрі з гостями. Фото авторки
«Картину зняли російською мовою, щоб показати нашим «сусідам», до чого призводить мілітаризм. Зараз я б зробив інакше, і чітко вказав би сторони війни, — поділився Владислав Марусик. — В планах — зробити стрічку на тему «Любовний лист українській культурі».
Ще одна українська прем’єра — «Покуть» Андрія Кокури. Режисер — віцечемпіон України з фігурного катання, який увійшов до топ-9 на Юнацьких Олімпійських іграх. Фільм зняв також власноруч і без фінансової підтримки. Головна героїня Ася втратила мати в автокатастрофі, і не в змозі відпустити спогади про неї. Вона відчайдушно шукає відповіді на екзистенційні питання із допомогою свого таємничого друга.
Фестиваль триває у кінотеатрі «Жовтень». Фото авторки
Офіційна частина фестивалю закінчилася, однак кінопокази тривають до 7 грудня. Глядачі мають змогу подивитися як міжнародну та національну програму, так і чимало позаконкурсних стрічок — фестивальні хіти, скандинавські новинки, експериментальні фільми тощо. Розклад фестивалю шукайте на сайті.
Національний конкурс 51-ї «Молодості» відбувся у межах Гамбурзького кінофестивалю: кращим повнометражним фільмом стала «Стоп земля» Катерини Горностай, а кращим короткометражним — Leopolis Night Нікона Романченка.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
