Швидкі виїжджають на виклики киян. Фото: Борис Корпусенко
Медики розробили алгоритм дій на різні надзвичайні ситуації.
З перших днів повномасштабного вторгнення росіян, працівники КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» опинилися, без перебільшення, на передньому краї війни.
Вони рятували поранених та евакуювали травмованих людей із окупованих районів Київщини. Цілий березень працювали буквально під обстрілами. Надавали допомогу людям, яких деблокували рятувальники після ракетних обстрілів. Волонтери з усього світу допомагали нам продуктами харчування, засобами дезінфекції, навіть бронежилетами. А 83 медики центру — за власним бажанням мобілізувалися до лав ЗСУ і в тероборону.
З 10 жовтня, після початку обстрілів росіянами критичної інфраструктури, у роботі медиків швидкої додався ще один нюанс — працювати доводилося в умовах постійних і тривалих відключень електроенергії, опалення, порушення зв’язку.
Сергій Тихенко
«За цей час ми не втратили жодного виклику в системі „103“ надали кожному пацієнтові, який звернувся в екстрену медичну допомогу», — розповідає виконувач обов’язків директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Сергій Тихенко.
З 2020 року в Україні відбулася реформа системи екстреної медичної допомоги. Зокрема змінилася маршрутизація виклику до бригади екстреної медичної допомоги безпосередньо з центральної диспетчерської. В КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» впроваджений новий програмно-апаратний комплекс.
Усі скарги з якими звертаються громадяни за телефоном «103», диспетчерові виклику система підказує категорію стану пацієнта «Критичний» «Екстрений» або «Неекстрений», автоматично за допомогою системи позиціонування визначає місце перебування пацієнта та найближчої бригади. За системою GPS-трекінгу визначає, яка найближча до пацієнта бригада ЕМД і саме вона прямує на виклик.
Бригади ЕМД використовують планшетні комп’ютери в яких розміщена мобільна версія цифрового робочого місця, куди скеровуються диспетчером напрямку дані про виклик, етапи його виконання та медичні дані про пацієнта, які вносяться медичним працівникам на місці виклику. Дані вносяться у режимі реального часу. Ця система виявилася ефективною.
Проте у дні, коли місто занурювалося у темряву і зникав зв’язок, диспетчери напрямку також передавали виклики «голосом» на мобільні телефони бригад ЕМД або телефони (передавали виклики через звичайний, дротовий зв’язок) «Укртелекому в диспетчерські підстанцій.
До слова, навіть у найтемніші дні, коли місто залишилося без електроенергії, було приблизно тисячу виїздів за добу, а до повномасштабної війни — їх було близько 1500.
Диспетчери цілодобово приймають виклики. Фото: Борис Корпусенко
Як розповідає Сергій Тихенко, зараз щодня здійснюється в середньому 1100 виїздів і 45% із них — непрофільні. Тобто, люди викликали медиків, коли себе погано почували, мали високий тиск чи температуру. А мали б звертатися до свого сімейного, або чергового лікаря первинної ланки медичної допомоги.
Під час вимкнення світла, а відповідно — і ліфтів у багатоквартирних будинках, можуть виникати непередбачувані ситуації. Наприклад, коли треба госпіталізувати пацієнта, що не може самостійно зійти по сходах. Кожна карета швидкої укомплектована спеціальними ношами, проте часто бригада медиків — жінки. Тоді бригадам ЕМД допомагають Київська служба порятунку або рятувальники ДСНС з переміщенням пацієнта.
Поліція столиці нещодавно повідомляла, що у місті зросла кількість ДТП у темну пору доби. Медики своєю чергою, не помітили збільшення кількості постраждалих у аваріях. Тож, можливо, страждають більше машини. Наїзди на пішоходів теж у «межах звичних показників». Хоча людям нагадують про те, що у темну пору доби краще бути помітними на дорогах — носити світловідбивачі на одязі.
Традиційними для цієї пори року є збільшення кількості травмованих через ожеледицю. «Проте ці показники теж у межах стандартних даних, нічого екстраординарного не відбувається, комунальні служби досить оперативно розчищають тротуари», — продовжує Сергій Тихенко.
Ще один показник, який може впливати на кількість викликів «швидкої» — побутовий травматизм. Через тривалі вимкнення електрики багато хто придбав газові балони для приготування їжі. І уже є випадки, коли кияни травмуються через вибух балонів.
Так, наприклад, як трапилося першого грудня на проспекті Григоренка, де чоловік отримав опіки рук через вибух газу. Поки що такі пригоди поодинокі, проте мешканцям столиці слід бути уважними і обережними — не додавати медикам роботи у воєнний час.
Телефон «103» працює безвідмовно. Разом з тим у зв’язку із перебоями в мобільній мережі в Центрі визначили низку альтернативних номерів для виклику швидкої у випадку, якщо буде перевантажено, або зникне мобільний зв’язок. Мешканців просять поділитися ними зі своїми родичами чи близькими, а також дізнатися, який медичний заклад найближчий, щоб звернутися туди при потребі.
Такі попереджувальні заходи подекуди сприймаються громадянами неадекватно, доводиться пояснювати, що ці телефони — резервні, а «103», як і «112» — це лінії спецзв’язку, що працюватиме навіть за умови блекауту.
Старлінки для медичних закладів. Фото: МОЗ
Окрім того, підстанції отримали старлінки для забезпечення більш стійкого зв’язку. Також замовлені мобільні генератори для забезпечення безперебійного струму.
«З урахуванням того, в яких умовах ми працюємо, хочу наголосити, що ми визначили різні алгоритми роботи — медики прибудуть на виклик у будь-якому випадку», — запевнив Сергій Тихенко.
Понад 95% медичного обслуговування у столиці здійснюють автомобілі «Київмедспецтрансу». Вони доставляють хворих у важкому стані та новонароджених до лікарень, а лежачих дітей — на консультації та госпіталізації.
Також займаються транспортуванням невиліковних онкохворих пацієнтів. Цілодобово переміщують лікарів-фахівців до хворих, доставляють кров та інше.
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua