Під час потужного російського нападу в ніч на 24 травня працівники ДСНС у Київській області продовжували організовувати рятувальні роботи та відповідати на дзвінки навіть після безпосереднього попадання ракети в будівлю.
Про це заявив голова ДСНС Андрій Даник на пресконференції, повідомляє кореспондент Анна Москаль.
Пошкоджена будівля ДСНС внаслідок російського удару 24 травня по Києву, 25 травня 2026 р. Cуспільне/Анна Москаль
За його словами, на час атаки у споруді перебували близько 30 співробітників чергової зміни. До влучання вони спустилися в підвальне приміщення згідно з внутрішніми протоколами безпеки.
Після вибуху частина особового складу почала ліквідувати загоряння в пошкодженій будівлі, інші — продовжили працювати з викликами та керуванням рятувальними операціями.
"Тут постійно діє зміна 24 на 7, у нас немає вільних днів. У момент удару ми мали майже 40 активних місць у Києві та понад 20 — у Київській області. Загалом це близько 60 місць. Це був підрозділ, який здійснював гуманітарні задачі та координував рятувальні роботи. Жодної військової складової тут не було", — зазначив Даник.
У ДСНС підтвердили, що російська ракета влучила прямо в будівлю управління. Внаслідок удару повністю знищено 10 пожежних машин.
Пошкоджена будівля ДСНС внаслідок російського удару 24 травня по Києву, 25 травня 2026 р. Cуспільне/Анна Москаль
Пошкоджена будівля ДСНС внаслідок російського удару 24 травня по Києву, 25 травня 2026 р. Cуспільне/Анна Москаль
Даник також зазначив, що після нападу роботу управління оперативно перевели в інші місця Києва та області, тому атака не вплинула на діяльність служби.
З працівників ніхто не постраждав. Також тих, хто чергував під час нападу та продовжив працювати після удару, відзначили нагородами.
Що відомо про масований обстріл Києва та області 24 травня 2026
Російські війська використали ударні дрони, крилаті та балістичні ракети. У Києві через обстріл загинули дві особи, ще 87 отримали поранення, серед них — троє малолітніх.
Руйнування цивільної та адміністративної інфраструктури зафіксували на 49 об’єктах столиці.
Найбільше постраждав Шевченківський район, де через ракетний удар було зруйновано під’їзд п’ятиповерхового житлового будинку. Рятувальники дістали з-під уламків тіла двох загиблих жінок.
У столиці пошкоджень зазнали житлові будинки, бізнес-центри, культурні установи та державні об’єкти. Зокрема, було пошкоджено офіс німецької медіакомпанії Deutsche Welle, редакцію “Реальної газети” та студію німецького суспільного мовника ARD.
Через атаку також було завдано шкоди будівлі Національного банку України та будівлі Кабінету міністрів. У Міністерстві закордонних справ повідомляли про пошкодження будівлі МЗС.
Крім того, руйнувань зазнали Національний художній музей України, Український Дім, Житній ринок, головний офіс “Укрпошти” на Майдані Незалежності та книгарня “Книгарня Є”. Пошкоджено також стадіон “Динамо” імені Валерія Лобановського.
Окремо повідомлялося про руйнування Національного музею “Чорнобиль”. Поруч із ним внаслідок прямого попадання ракети було знищено один із підрозділів ДСНС Київської області. За інформацією рятувальників, після удару частина особового складу продовжила приймати дзвінки та координувати допомогу.
На міжнародному рівні напад засудила Албанія. У Тирані заявили, що під час обстрілу під загрозою опинився житловий будинок у Києві, де мешкає посол країни. Через це албанська сторона викликала російського дипломата для пояснень.
У Київській області руйнування зафіксували в усіх районах регіону. Внаслідок атаки загинули дві особи, ще дев’ять отримали поранення.
Також повідомлялося, що РФ завдала удару ракетою типу “Орєшнік” по району Білої Церкви. За інформацією української сторони, запуск здійснили з російського полігону Капустин Яр.