Вперше в Україні, у Національній дитячій спеціалізованій лікарні “Охматдит”, відбулася зустріч неспорідненого донора кісткового мозку з реципієнтом. Ця подія сталася через три роки після трансплантації, яка була першою донацією від українця для українця в історії Українського реєстру донорів кісткового мозку.
Про це інформує кореспондентка Суспільного.
Реципієнтом є Олег з Павлограда, а донором — засновник Українського реєстру донорів кісткового мозку Роман Куць. Саме він виявився повністю сумісним за всіма генетичними показниками.
У 2022 році 17-річний Олег почав відчувати погіршення самопочуття. Все почалося подібно до звичайної застуди з нежиттю та температурою. Протягом 5 днів юнак лікувався самостійно. Але коли стан став зовсім критичним, його доставили до лікарні у Дніпрі. Вже у 2023 році Олегу діагностували апластичну анемію — серйозне захворювання кровотворної системи.
“Апластична анемія означає нездатність організму виробляти в достатній кількості кров’яні елементи: тромбоцити, еритроцити, лейкоцити. Якщо рівень тромбоцитів та еритроцитів ми можемо підтримувати завдяки донорам крові, то з лейкоцитами ситуація складніша. Лейкоцити відповідають за імунну систему, і тут нічого не вдієш. Це означає, що ви стаєте вразливими до інфекцій. І чим довше зберігається низький рівень лейкоцитів, тим вища ймовірність фатальної інфекції”, — пояснює завідувач відділення трансплантації кісткового мозку НДСЛ “Охматдит” Олександр Лисиця.
Олег з Дніпропетровщини, якому було поставлено діагноз апластична анемія і який потребував пересадки кісткового мозку. Надано Суспільному Українським реєстром донорів кісткового мозку
Для одужання Олегу була необхідна трансплантація кісткового мозку від сумісного донора. Проте його родичі не підійшли для донації. Під час пошуку в Реєстрі донорів кісткового мозку вдалося знайти 100% сумісного донора, і ним вперше виявився українець — Роман Куць.
Перша неспоріднена трансплантація кісткового мозку в Україні була проведена у 2020 році. Спочатку донорами для українських пацієнтів були іноземці. Олег же у 2023 році став першим, кому було пересаджено кістковий мозок саме від українського донора.
“У реєстрі 20 тисяч осіб, а співпав тільки я. Усіх донорів проходять глибоке та ретельне обстеження, я хвилювався, щоб раптом не виявилася якась причина, яка б стала протипоказанням для донації. Я був максимально налаштований зробити свій особистий внесок у справу, якою ми займаємося”, — поділився засновник Українського реєстру донорів кісткового мозку.
Процедура пересадки кісткового мозку. Надано Суспільному Українським реєстром донорів кісткового мозку
“Я зовсім не очікував. Настрій був максимально пасивний, бо два роки поспіль були крапельниці, хіміотерапія. А тут — наче свіжий ковток повітря, що знайшовся донор. Навіть надії не було. Якщо рідні не підійшли, а тут фактично чужа людина — я думав, це неможливо. Але сталося диво”, — ділиться Олег.
Операція з пересадки кісткового мозку тривала приблизно 5 годин.
“Сама трансплантація відбувається як переливання крові. Я був п’ять годин підключений до апарату, який відфільтровує необхідні кровотворні клітини, і все. За п’ять днів до цього я приймав препарат, що стимулює вироблення необхідних клітин. А Олегу — пацієнту — просто принесли пакет з моїми клітинами і протягом 3-4 годин повільно вводили у вену”, — розповідає Роман Куць.
Після трансплантації у хлопця виникло ускладнення: грибок мукормікозце рідкісна, але надзвичайно небезпечна грибкова інфекція, спричинена цвілевими грибами порядку Mucorales. Захворювання переважно вражає осіб з тяжким імунодефіцитом або неконтрольованим цукровим діабетом, швидко прогресує, має високий рівень летальності та потребує негайного медичного втручання уразив печінку та легені. Через це лікарям довелося видалити частину уражених органів. Операція тривала 12 годин.
“Я — цілком здорова людина”, — стверджує тепер Олег. Понад два роки він не знав, хто саме був його донором. Згідно з міжнародними правилами донорства кісткового мозку, особисте знайомство донора та реципієнта можливе лише через певний час після трансплантації. Тепер, після тривалого лікування та реабілітації, хлопець зустрівся з Романом Куцем.
“Не спілкувався. Навіть не здогадувався, що ця людина займається реєстром. Подальші плани — розвиватися, будувати кар’єру, створювати сім’ю. Можливо, комусь життя врятую, як врятували моє життя”, — ділиться Олег.
Реципієнт Олег та донор і засновник Українського реєстру донорів кісткового мозку Роман Куць (по центру) з колективом “Охматдиту”. Суспільне Новини/Вікторія Пухальська
Український реєстр донорів кісткового мозку було створено у 2018 році. У 2024 році він інтегрувався у світову базу даних, і наразі в ній налічується 21 тисяча потенційних донорів з України.
“Приблизно 60-70% випадків ми могли б покривати за рахунок українських донорів, якби було близько мільйона зареєстрованих українців. Але минулого року у нашому центрі було здійснено найбільшу кількість трансплантацій. Ми провели 68 алогенних Алогенна трансплантація — це пересадка органів, тканин або стовбурових клітин від генетично відмінного донора (іншої людини) реципієнту трансплантацій, з яких 9 були від українських донорів”, — повідомляє завідувач відділення трансплантації кісткового мозку НДСЛ “Охматдит” Олександр Лисиця.
Лікар зазначає, що трансплантація кісткового мозку є безпечною, безболісною та не несе значного ризику.
“Донор у будь-який момент може відмовитися, оскільки він є волонтером. Ми можемо лише надавати рекомендації щодо потреби, але примусити не можемо. Він обирає дати, потім проходить безкоштовне, досить глибоке медичне обстеження, що також є перевагою. І якщо ми разом досягаємо успіху, то згодом, за бажанням пацієнта та донора, ми можемо організувати зустріч”, — говорить Олександр Лисиця.
Щоб стати донором кісткового мозку, необхідно зареєструватися на вебсайті Українського реєстру донорів кісткового мозку.