Кінокомпанія Premier-Media Films завершує роботу над проєктом, що представить аудиторії новий, осучаснений образ знаного українця.
«Особливістю проєкту є використання елементів містичного наративу як своєрідного магніту для приваблення широкої аудиторії до постаті Григорія Сковороди. Ми ставили за мету дати не просто огляд філософії Сковороди, а дослідити її внутрішні витоки, — розповів „Вечірньому Києву“ режисер проєкту Руслан Товкун (Арітович). — У проєкті спробували реконструювати ті візіонерські стани свідомості (видіння, віщі сни, екстатичні транси), свідчення про які дійшли до нас у листах самого Сковороди та у записах його біографа та учня Михайла Ковалинського».
Режисер проєкту Руслан Товкун (Арітович). Фото надане спікером
Феномен Сковороди допоможуть зрозуміти визначні науковці, розкриваючи малознані аспекти роботи людського мозку. В компанії письменників, істориків, філософів, фольклористів, психологів і нейрофізіологів глядачі вирушать у мандрівку світом Григорія Сковороди.
Серед спікерів — релігієзнавець Ігор Козловський, який пішов з життя у вересні 2023 року, богослов Олександр Філоненко, історик Вадим Назаренко, філософ Тарас Лютий, письменник Володимир Єшкілєв, дослідник феномену алхімії Костянтин Родигін, літературознавиця Олена Пелешенко, отець Олег Кіндій.
Автором сценарію став письменник Любко Дереш, який спілкувався з науковцями. А голос Сковороди за кадром начитує актор Дмитро Ярошенко.
Автор сценарію Любко Дереш. Фото надане організаторами
За зразок для наслідування взяли науково-популярні фільми ВВС «Extreme Pilgrim», «The Land of The Disapperaing Buddha», документальні фільми «National Geographic» «The Story of God with Morgan Freeman», які дають збалансований погляд на теми релігії та метафізики, з раціонального та богословського дискурсів. У телепередачі поєднають біографічну оповідь, дискусію щодо поглядів відомих філософів і низку кінообразів, що посилюють естетичний ефект.
Назва «Квіти екстазу» відсилає до поетичної збірки французького поета Шарля Бодлера «Квіти зла», котра стала одним із виразних символів європейської епохи декадансу. В той же час найвідоміша збірка творів Сковороди «Сад божественних пісень» теж відсилає читача до образу «квітів» (притч, алегорій, настанов), однак, замість бодлерівської естетики розпаду і занепаду, пропонує гармонію, пронизану духом вічного життя.
СКОВОРОДА ТА КИЇВ
Проводячи розслідування таємничих поворотів долі у біографії Сковороди, автори проводять глядачів через різні місця та епохи, пов’язані зі становленням та творчістю великого філософа.
Глядачі побувають в рідних краях Сковороди на Слобожанщині, пройдуться вуличками київського Подолу, якими любив гуляти філософ. А також дізнаються про середньовічні європейські таємні товариства, відомих містиків та алхіміків, які були сучасниками Сковороди.
Автори розкриють таємницю загадкового видіння Блеза Паскаля і потойбічного «даймона» Сократа, допоможуть розгадати символізм древніх символів і образів, зображених на стінах старовинних храмів, а навіть дозволять доторкнутися до містичних здібностей… індійських йогів.
Біля Андріївської церкви у Сковороди було містичне видіння. Фото: кадр із передачі
Проєкт складається трьох частин, які присвячені трьом періодам та містичним досвідам Сковроди, які змінили його та сформували як філософа: Катарсис або сон у Кавраї (1722-1758) Фотисмос або видіння у Києві (1759-1770), Телейосис або осяяння у Охтирці (1770-1794).
«Третина фільму пов’язана з Києвом. Крім того, що Сковорода вчився в Могилянці, він мав містичне видіння біля Андріївської церкви, коли відчув наближення чуми, — поділився Руслан Товкун (Арітович). — За два тижні в Київ прийшла моровиця, забрала найбільше життів у місті у 18 столітті. І це один із трьох ключових містичних досвідів у житті філософа. До цього видіння Сковорода жив у Видубицькому монастирі».
Наразі проєкт перебуває на стадії монтажу. Найближчим часом його можна буде подивитись на телебаченні. Також творці розглядають варіант кінопрокату на великих екранах.
До теми:
- Вціліла статуя та тематичний сад: у Києві відкрили «Світ Сковороди».
- Сковорода cьогодні: у столиці представили дослідження та переосмислення ідей українського філософа.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
