У Театрі на Подолі представили нове прочитання п’єси «Хазяїн»

У репертуарі Театру на Подолі є багато постановок за українською класикою: «Сто тисяч» (Іван Карпенко-Карий) з Богданом Бенюком у головній ролі, що є одним з глядацьких хітів, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (Панас Мирний), «Камінний господар» (Леся Українка), «Передчуття Мина Мазайла» (Микола Куліш).

Днями їх поповнила й вистава «Хазяїн» за Іваном Карпенко-Карим. Її прем’єра відбулася 26 листопада на Новій сцені.

Сцена з вистави. Фото: ira marconi

Іван Карпенко-Карий виношував образи сільського багатія Терентія Пузиря та його оточення понад 10 років, з часу написання п’єси «Сто тисяч». Роботу над твором він завершив весною 1900 на хуторі Надія.

Головний герой Терентій Пузир, вихідець з селян, швидко розбагатів, скуповуючи землі. Він готовий піти на все, аби помножити свої статки.

Це одна з ключових п’єс для української драматургії, що розповідає про переваги та недоліки українського менталітету. Комедія демонструє критичний погляд на суспільство, за допомогою гумору застерігаючи від потакання власним демонам.

Першовтілення п’єси відбулося 10 січня 1901 року в Києві. Роль Пузиря тоді виконував сам Іван Карпенко-Карий, Феногена — Панас Саксаганський, Ліхтаренка — Микола Садовський, Золотницького — Марко Кропивницький. Подейкували, що київський цукрозаводчик Терещенко зауважив у тексті натяки на себе і пообіцяв Карпенку-Карому 30 тисяч карбованців, аби виставу зняли з репертуару.

Режисер Іван Уривський. Фото: ira marconi

Осучаснену постановку «Хазяїна» в Театрі на Подолі здійснив режисер Іван Уривський, знаний своєю філігранною роботою з української класикою та особливим почерком. Він з повагою ставиться до текстів, не перероблюючи їх, але водночас розказує модернову історію, яка дивує навіть тих, хто знайомий з п’єсою. Так, серед його спектаклів у столичних театрах — «Лимерівна», «Безталанна» та «Конотопська відьма»(Театр Франка), «Камінний господар» (Театр на Подолі).

«Хазяїн» — одна із п’єс Карпенка-Карого, з якою я давно хотів працювати, — поділився Іван Уривський. — Щоразу цікаво підбирати нові ключі, щоб відкривати українську класику. Наприклад, з темою корупціі, якою просочена ця пʼєса, я ще не зіштовхувався на своєму театральному шляху. Сьогодні вона, на мій погляд, актуальна, навіть дуже болюча. Корупція — немовби бацила нашого суспільства. Ми постійно чуємо про неї в новинах, і зараз бум таких новин. А корупція під час війни — це ще страшніше.

Але мені хотілося б наголосити, що все починається з кожного з нас. І корупція також. Цікаво про це поговорити. Про людську природу тяги до наживи. Іван Карпенко-Карий ще 100 років тому дуже чітко все описав. Тексту вже стільки років, а тема продовжує бути актуальною. Це не лише про гроші. Хабар — це про систему, в якій існує Хазяїн, Пузир, в якого є свій земельний бізнес. По суті, він звичайний бізнесмен.

Якщо прочитати п’єсу, вона достатньо іронічна. Автор підходить до цих бізнесменів з іронією, ми теж намагаємося піти схожим шляхом. Хоча в п’єсі є й інші теми: кохання, сімейна історія з донькою, дружба, і зрада».

Роль Хазяїна примірив на себе актор В’ячеслав Довженко. Фото: ira marconi

Роль Хазяїна примірив на себе В’ячеслав Довженко, провідний актор Театру на Подолі, який активно знімається в українському кіно та серіалах («Кіборги», «Свінгери» та «Свінгери 2», «Дільничний з ДВРЗ»).

Також у виставі грають Роман Халаімов (Феноген), Богдан Бенюк та Михайло Кришталь (Петро Золотницький), Катерина Рубашкіна (Маюфес), Артем Мяус та Михайло Кукуюк (Ліхтаренко), Сергій Сипливий та Сергій Гринін (Залуський), Марія Деменко (Соня), Кирило Карпук та Дмитро Грицай (Калинович), Станіслав Крушинський (Зозуля).