Аудіоверсія Аудіоверсія матеріалу x1 0:00 0:00 Згенеровано з допомогою ШІ x1 0:00 / 0:00
Згенеровано з допомогою ШІ Столиця переглянула власний План стійкості, скоригувавши перелік та пріоритетність дій. Загальна вартість проєкту тепер становить 37 мільярдів гривень, що на 30 мільярдів менше, ніж попередньо.
Цю інформацію 10 серпня на брифінгу озвучив виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв.
Він пояснив, що первинний варіант плану було розроблено у березні. Після його представлення на засіданні РНБО, місто розпочало втілення запланованих заходів. Проте, згодом було ухвалено рішення про перегляд цих заходів, зважаючи на реальні фінансові можливості міського та державного бюджетів.
З актуалізованої версії плану вилучили частину проєктів, реалізація яких була запланована на 2027-2028 роки. Окрім того, місто визначило пріоритетність тих заходів, що потребують виконання вже до 2026 року.
«Концептуально план не зазнав жодних змін. Робота триває за чотирма ключовими загальнодержавними напрямками», — підкреслив Пантелеєв.
До основних напрямків належать: забезпечення інженерно-технічного захисту критичної інфраструктури, створення резервного живлення для систем водо- та теплопостачання, розвиток когенераційних технологій та формування резервних систем теплозабезпечення.
Також до плану включено специфічні для Києва проєкти. Йдеться, зокрема, про відновлення об’єктів критичної інфраструктури, які постраждали від російських обстрілів, а також підготовку закладів соціальної сфери та медичних установ до функціонування в умовах надзвичайних ситуацій.
Наявне фінансування
Пантелеєв повідомив, що місто залучає кошти від міжнародних фінансових інституцій та державних банків для реалізації плану. За його словами, вже вдалося отримати близько 5 мільярдів гривень кредитних коштів.
Одним із джерел фінансування став кредит від Ощадбанку на суму 2,5 мільярда гривень. Ці кошти вже були спрямовані до бюджету розвитку Києва для втілення Плану стійкості. Кредитна угода діятиме до 31 грудня 2028 року.
Загалом, місто акумулювало понад 10 мільярдів гривень для реалізації заходів Плану стійкості. Пантелеєв зазначив, що приблизно аналогічну суму виділила держава.
Виконані роботи
Згідно з інформацією від Пантелеєва, готовність заходів з інженерно-технічного захисту критичної інфраструктури перевищує 60%, а робіт з відновлення пошкодженої інфраструктури — 65%.
Крім того, у Києві вже збудовано близько 65 МВт потужностей когенерації та понад 16 МВт дизельних електростанцій.
До кінця 2026 року місто планує збільшити потужність когенерації до 200 МВт. Обладнання для всіх об’єктів, де заплановано встановлення когенераційних установок, вже доставлено; наразі тривають монтажні та пусконалагоджувальні роботи.
Окремий напрямок — створення резервної системи теплопостачання. Київ має намір побудувати приблизно 1600 МВт розподіленої теплової генерації. Це включає модульні та окремі котельні, а також модернізацію існуючих джерел тепла.
Пантелеєв уточнив, що резервні джерела електроенергії та когенерація першочергово призначені для забезпечення критичної інфраструктури. Зважаючи на те, що зимове споживання Києва може сягати близько 1950 МВт, повна заміна міського споживання альтернативною генерацією наразі є неможливою.
Інформація про план енергостійкості Києва
3 березня 2026 року РНБО затвердила плани стійкості для всіх областей та обласних центрів, за винятком Києва. Столиці було надано додатковий тиждень для завершення розробки плану. 10 березня Київрада, з другої спроби, ухвалила план енергостійкості столиці.
20 березня Київ презентував комплексний план енергостійкості на засіданні Координаційного центру РНБО. Загальний бюджет плану складав 61,6 мільярда гривень.
План складається з трьох частин. Перша охоплює критично важливі заходи, які місто може реалізувати самостійно. До них належать: відновлення та захист об’єктів генерації, пошкоджених обстрілами; забезпечення резервного живлення систем тепло- і водопостачання; ремонт тепломереж; розвиток когенерації та сонячної генерації.
Друга частина передбачає додаткові заходи, які місто зможе здійснити після визначення джерел фінансування. Третя частина включає проєкти, для реалізації яких потрібні зміни до законодавства та залучення ресурсів центральної влади. Йдеться, зокрема, про резервне живлення теплопостачання, посилення стійкості електромережі, децентралізацію опалення, а також ремонт і фізичний захист ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6.
Також план передбачає захист 57 об’єктів критичної інфраструктури та введення в експлуатацію понад 200 МВт додаткової генерації до кінця 2026 року.
25 березня КМДА повідомила, що Київ розпочав підготовку до наступного опалювального сезону та вже впроваджує заходи плану. Серед пріоритетів: відновлення енергетичних об’єктів після російських атак, розвиток когенерації та нарощування кількості резервних джерел живлення.