Київ продемонстрував всеосяжний проєкт енергетичної стійкості на зібранні Координаційного центру. Це заключний регіон, чий задум підготовки до зимового періоду має бути погоджений РНБО.
Про це заявила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
У плані передбачено убезпечення 57 об’єктів життєво важливої інфраструктури. Також мова йде про встановлення більше ніж 200 МВт додаткової генерації для забезпечення енергією об’єктів тепло- і водопостачання, каналізування та інших до кінця року.
"Головним пріоритетом задуму стійкості Києва має стати розбудова децентралізованого теплозабезпечення. У цьому аспекті план потребує удосконалення. Доручили розробникам проєкту закінчити це до початку квітня 2026", — зауважила Свириденко.
Вона відзначила, що сукупний кошторис плану стійкості столиці — 61,6 млрд грн. З них особисті ресурси міста — 10,6 млрд грн. Потреба у додаткових фінансуваннях — 51 млрд грн. Уряд надає потрібне сприяння столиці у підготовці плану і буде надавати допомогу його втіленню після затвердження, наголосила Свириденко.
Компоненти Комплексного плану енергостійкості Києва
Всеосяжний план енергостійкості включає три частини фінансування. У першій — йдеться про заходи, важливість яких визначено як критичну, і вони можуть бути реалізовані вже наявними коштами міського бюджету до кінця 2026 року. Зокрема, передбачається відновлення пошкоджених внаслідок обстрілів об’єктів генерації, їхній захист від атак, резервне живлення тепло- і водопостачання, лагодження тепломереж, створення нових когенераційних установок, розвиток сонячної генерації, енергоефективність ОСББ. На ці потреби з міського бюджету виділять понад 10 мільярдів гривень.
Друга частина плану окреслює ширший перелік заходів, які місто може здійснити після визначення джерел їхнього фінансування. Якщо буде перерозподіл грошей з міського бюджету, більше ніж 13 мільярдів зможуть направити на здійснення плану до кінця 2026 року.
Третя частина — це перелік заходів Комплексного плану стійкості Києва, які можуть бути реалізовані містом лише за умови змін до законодавства України, а також залучення до їхнього здійснення фінансових, технічних та інших ресурсів центральних органів виконавчої влади. Київ сподівається одержати від держави більше ніж 37,7 мільярда гривень. За ці кошти планують, зокрема, забезпечити резервне живлення теплозабезпечення, посилити стійкість електромережі, реалізувати децентралізацію обігріву, відновити потужності ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, посилити фізичну охорону ТЕЦ.
Що було до цього
3 березня президент Володимир Зеленський провів нараду РНБО України, на якій затвердили плани стійкості для усіх областей та обласних центрів, окрім Києва. Як повідомив Зеленський, столиці дали додатковий термін для поновлення та захисту плану підготовки до наступного опалювального сезону.
Міський голова Віталій Кличко у свою чергу зазначив, що комплексний план стійкості столиці, який презентували на засіданні РНБО, потребує участі та допомоги держави. Пропозиції до плану вчасно подали Мінрозвитку громад і територій, а до його розробки долучали фахівців енергетичної галузі.
Т.в.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв оприлюднив відкриту частину енергетичного плану стійкості столиці.
5 березня президент Зеленський проголосив, що Київ досі не надав план стійкості на наступний опалювальний сезон для затвердження урядом. Останній строк — вівторок, 10 березня. А міський голова Віталій Кличко повідомив, що позачергове засідання Київради, на якому приймуть проєкт плану стійкості, проведуть 9 березня.
10 березня депутати Київради на позачерговому засіданні схвалили план енергетичної стійкості столиці на наступний опалювальний сезон. Частину засідання провели у закритому режимі. Документ підтримали 92 депутати. Розглянути та ухвалити проєкт плану енергостійкості депутати Київради мали 9 березня. Втім, позачергове засідання Київради не відбулося через відсутність кворуму. Депутати фракції "Слуга народу" не з’явились у повному складі.