Ощадбанк надав Києву позику на 2,5 мільярда гривень. Ці кошти вже були направлені до бюджету розвитку столиці для виконання Плану стійкості громади.
Про це інформували в Ощадбанку.
Фінансування призначене для підготовки міста до можливих перебоїв з електро- та теплопостачанням протягом опалювального сезону 2026/2027 років. Термін дії кредитного договору встановлено до кінця 2028 року.
У фінансовій установі наголосили, що підтримують міста у реалізації проєктів, пов’язаних з критичною інфраструктурою та енергетичною витривалістю. Заступник голови правління банку Сергій Черніков охарактеризував фінансування Києва як важливе для зміцнення його енергетичної безпеки перед зимовим періодом.
Загалом, Київ вже залучив близько 5 мільярдів гривень позикових коштів для реалізації Плану стійкості.
Деталі про план енергостійкості Києва
3 березня 2026 року РНБО схвалила плани стійкості для всіх областей та обласних центрів, окрім Києва. Столиці було надано додатковий час на доопрацювання, а 10 березня Київрада, з другої спроби, затвердила план енергостійкості.
20 березня Київ презентував комплексний план енергостійкості на зустрічі Координаційного центру РНБО. У серпні місто переглянуло його, виключивши частину проєктів, запланованих на 2027–2028 роки, та визначивши пріоритетні заходи на 2026 рік. Внаслідок цього загальна вартість плану була зменшена з 67 до 37 мільярдів гривень.
Концептуально план не зазнав змін. Основні напрямки включають інженерно-технічний захист критичної інфраструктури, забезпечення резервного живлення систем водо- та теплопостачання, розвиток когенерації та створення резервних систем теплопостачання. Також передбачені заходи з відновлення інфраструктури, пошкодженої російськими обстрілами, та підготовки закладів соціальної сфери й охорони здоров’я до роботи в умовах надзвичайних ситуацій.
План передбачає три категорії заходів: критично важливі, які місто може виконати самостійно; додаткові, для яких необхідно знайти фінансування; та проєкти, що потребують законодавчих змін та залучення ресурсів центральної влади.
Для втілення плану Київ акумулював понад 10 мільярдів гривень, ще приблизно стільки ж, за словами Пантелеєва, виділила держава. Близько 5 мільярдів гривень місто залучило у вигляді позикових коштів, зокрема 2,5 мільярда гривень з кредитної лінії Ощадбанку.
Згідно з даними КМДА, рівень готовності заходів із захисту критичної інфраструктури перевищує 60%, а відновлення пошкодженої інфраструктури — 65%. У Києві вже збудовано приблизно 65 МВт когенераційних потужностей та понад 16 МВт дизельних електростанцій. До кінця 2026 року місто планує збільшити потужність когенерації до 200 МВт.
Також Київ має намір створити близько 1600 МВт розподіленої теплової генерації — шляхом будівництва модульних та окремих котелень, а також модернізації існуючих джерел тепла. Резервні джерела електроенергії та когенерація мають насамперед забезпечувати критичну інфраструктуру. Повністю замістити ними зимове споживання столиці, яке може сягати близько 1950 МВт, на даний момент не є можливим.