Українська економіка, банківська та фінансова сфера у час війни дивує іноземців. Насамперед тим, що встояли. Бізнес оговтався від шоку, перелаштувався на воєнні «рейки» і працює.
Якою має бути політика держави для того, аби економіка розвивалася обговорювали під час форуму «Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади: виклики воєнного часу», що відбувся 21 жовтня у столиці, який організувала Національна бізнес-коаліція та Українська Рада бізнесу.
Модератор форуму, український теле- й радіожурналіст Дмитро Тузов насамперед наголосив, що найважливіше для держави у цей час створити умови для того, аби в Україні запустити економіку нового типу.
Зокрема, представники бізнесу (асоціацій, які представляють майже 40 тисяч підприємств і компаній різних галузей економіки) раніше сформулювали ТОП-10 пріоритетів для розвитку українського підприємництва на 2022-2023 роки. Зважаючи на війну їх скорегували і сподіваються, що держава їх підтримає.
Загалом ці пріоритети охоплюють відновлення та розвитку економіки, інституційні реформи, реформи податкової системи та митного господарства, демонополізація економіки та зменшення впливу держави, вирівнювання конкурентних умов, захист українського виробника і дерегуляція.
Представники бізнесу прийшли поділитися своїм баченням майбутнього. Фото: Українська Рада бізнесу
Олег Гетман, економіст, представник Економічної експертної платформи нагадав, що три роки тому представники бізнесу та влади підписали меморандум, розрахований на п’ять років, в основі яких і були ці пріоритети, які сьогодні визначають, як ТОП-10. Проаналізувавши ці цілі з’ясували, що вони, станом на зараз, виконані на 65%. І це гарний результат, який показує, що справа йде у доброму темпі.
Хоча виконання деяких пунктів із цього плану, наприклад, оновлення податкового та митного законодавства оцінили тільки на 25%, бо великі цілі, такі як зниження на фонд оплати праці, зменшення податку на прибуток залишилися нереалізованими. І всі розуміють, зараз це, що називається «не на часі» і відкладено на «після війни».
А от запуск інституційної реформи судової системи оцінили на 100%. Насамперед тому, що у меморандумі було зазначено «запуск», тому дали аванс. Бо перезавантажується Вища Рада Правосуддя, триває створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Верховний Суд демонструє ознаки незалежного правосуддя.
Водночас повномасштабна війна ставить нові виклики. Так, перший віцепрезидент Торгово промислової палати України Михайло Непран наголосив, що бізнес просить спростити порядок списання втрачених активів.
Люди, які втратили все, тижнями ходять різними інституціями, збирають довідки. Хоча, це можна було б зробити значно простіше, маючи три довідки: від ДСНС, складений акт про втрачене майно і довідку про відкриття кримінального провадження за фактом знищення майна.
Ще одна проблема, яка турбує бізнес і має бути вирішена на найвищому рівні — питання про колабораціонізм. За словами Дмитра Кохана, представника Всеукраїнської Аграрної Ради навесні чимало фермерів послухали президента і проводили посівну компанію, навіть в окупації, навіть під обстрілами, з ризиками підірватися на міні.
Сьогодні до них виникає багато питань, бо за певними ознаками вони підпадають під колаборантів. Аграрії вважають, що, звичайно, кожен випадок треба розглядати окремо, але звичайна господарська діяльність не може вважатися колаборацією. Тож від депутатів дуже чекають змін до законодавства.
Надія Бедричук, виконавча директорка «Української асоціації прямого продажу». Фото: Українська Рада бізнесу
Надія Бедричук, виконавча директорка «Української асоціації прямого продажу» звернула увагу на ще одну тему, яка стала дуже очевидною під час війни. Є дуже багато людей, які мають щомісячні підробітки десь у 5-7 тисяч гривень. Реєструватися як ФОП їм надто клопітно та й невигідно віддавати третину заробленого, але вони би працювали у правовому полі, якби знали, що податки невеликі, і сплачувати їх просто.
Свої болючі питання були і в енергетиків, які повинні працювати із тарифами на теплоносії, що економічно необґрунтовані. Але у цьому питанні є чітка позиція держави — на цей опалювальний сезон, зважаючи на війну, тарифи заморожені.
Хоча, як зауважив Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, саме війна стала шансом для непопулярних реформ, які роками не приймалися в Україні. А Олена Шуляк, народна депутатка України, голова партії Слуга Народу, вважає зараз час приймати закони, що мінімізували б втручання держави у роботу бізнесу. І це, безумовно, чи не головне із топ-пріоритетів, які визначили підприємці. І, саме це дозволить будувати економіку нового типу.
До слова, у представників різних сфер бізнесу, поміж озвученням своїх проблем було дещо спільне — «після війни» у них це вже наступного року.
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
