У межах Київської області, на території Чорнобильського заповідника, було підтверджено присутність звичайного (золотистого) шакала. Ця тварина перевищує лисицю за розміром, але поступається вовку. Останніми десятиліттями цей вид демонструє активне розширення свого ареалу в Україні та Європі.
Цю інформацію було оприлюднено сьогодні, 19 червня, представниками Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.
Повідомляється, що 2 червня на автошляху, що з’єднує Чорнобиль та Прип’ять, було виявлено труп шакала, який потрапив під колеса транспортного засобу. Ця знахідка стала переконливим доказом існування виду в межах заповідника, оскільки до цього його присутність фіксувалася виключно за допомогою фотопасток, виявлення слідів та візуальних спостережень.
Сліди шакала в межах Чорнобильського заповідника. Чорнобильський заповідник/Telegram
За словами фахівців, зображення з фотопастки було нечітким, і визначити видову належність вдалося лише завдяки силуету. Наразі шакал вважається рідкісним видом для території Чорнобильського заповідника.
«Важко пояснити, чому шакал досі не заселив Поліський регіон. Цей вид надзвичайно добре адаптується до співіснування з людиною», — зазначено у повідомленні.
Представники заповідника повідомили, що шакал – це обережний нічний хижак. Він уникає контактів з людьми та демонструє високу здатність до пристосування в різноманітних умовах. Вагова категорія тварини становить приблизно 15 кг. Забарвлення варіюється від сірого до рудувато-золотистого, а хвіст відносно короткий, з темним кінчиком. Особливістю, що дозволяє ідентифікувати його сліди, є дещо зрощені подушечки середніх пальців передніх лап.
Тварина веде прихований спосіб життя і є всеїдною. На території заповідника, ймовірно, його раціон складатиметься з залишків здобичі вовків, мишоподібних гризунів, птахів, а також сарн та молодих оленів, як зазначають експерти.
Шакали формують стійкі сімейні пари, виховуючи потомство разом. Вони не становлять загрози для людей. Здорова особина шакала уникає контактів з людиною і панічно реагує на їхню появу. Лише хворі на сказ тварини можуть бути небезпечними, як поінформували у заповіднику.
Відомості про фауну Чорнобильського заповідника
У Чорнобильському заповіднику зафіксовано другий випадок успішного гніздування золотої ремез – найменшого птаха України, занесеного до Червоної книги. Його маса становить 5–7 грамів (для порівняння, звичайний горобeць важить близько 25 грамів).
За поточними оцінками, популяція цих птахів в Україні налічує близько 400 пар. Їхній політ нагадує рухи метеликів – пташки можуть зависати біля гілок, подібно до колібрі. Через це їх часто називають українськими колібрі. Під час спостережень було помічено самця, який регулярно приносив комах до гнізда, що може свідчити про вигодовування пташенят.
Під час польових досліджень фахівці виявили присутність гірського дрозду. Цей вид птахів не спостерігався на території регіону приблизно 50 років. В Україні гірський дрізд переважно гніздиться в Карпатському регіоні. Виявлення цього виду на Київщині, ймовірно, пов’язане з його міграційними шляхами.
Навесні минулого року на околиці села Кам’янка, на території Чорнобильського заповідника, оселився рідкісний чорний лелека. У гнізді, розташованому на висоті понад 3 метри, спостерігалося три пташенят.
Також навесні минулого року в Чорнобильському заповіднику екологи провели щорічний моніторинг копитних тварин, зафіксувавши рекордну кількість благородних оленів. Натомість, популяція європейського лося виявилася скороченою.
Коні Пржевальського є останнім у світі автентичним видом диких коней. На території Чорнобильського заповідника проживає понад 120 представників цього виду. Точна кількість важко визначається, оскільки тварини ведуть напівдикий спосіб життя та формують кілька стабільних табунів.
Науковці почали реєструвати появу окремих особин-гібридів. Коні цього виду візуально відрізняються від інших меншими розмірами зубів та щелеп. Гібридизація вважається небажаним явищем, оскільки становить загрозу для генетичної чистоти рідкісного виду.