Геннадій Кривошея головує на засіданні Громадської ради. Фото: Борис Корпусенко
Голова Громадської ради при КМДА Геннадій Кривошея розповів про особливості її роботи.
Громадська рада при Київській міській державній адміністрації впродовж року провела шість засідань, на яких розглянула близько пів сотні рішень щодо проблематики міста.
На засіданнях порушували теми, які стосуються лікування військових, підтримки незахищених киян під час війни, підвищення пенсій та вчасного наповнення бюджету Києва.
Ще один спектр питань — створення реєстру волонтерів, співпраця з гуманітарним штабом та фінансова підтримка організацій людей з інвалідністю під час війни.
Про особливості роботи Громадської ради в інтерв’ю «Вечірньому Києву» розповів її голова Геннадій Кривошея.
ЯК ВІДБУВАЄТЬСЯ КОМУНІКАЦІЯ З ВЛАДОЮ ТА КИЯНАМИ
Геннадій Кривошея. Фото: Борис Корпусенко
— Геннадію Григоровичу, Громадська рада це — посередницький орган між владою і громадою. Як рада комунікує з киянами?
— Насамперед вся інформація про нас є на сайті КМДА. Там розміщені й контакти, за якими може звернутися кожен.
Плюс — до складу Громадської ради входять 35 представників громадських організацій. Кожен з них напряму комунікує з громадою. Тому діалог відбувається постійно й по різних напрямках.
— Добре, тоді ще спитаю, як налагоджуєте діалог з іншою стороною — з владою?
— Щоб краще це пояснити киянам, спочатку трохи розповім про структуру та особливості Громадської ради.
Склад Громадської ради обирався представниками громадянського суспільства на виборах (проголосували 220 представників).
Потім Громадська рада шляхом голосування призначила голову, секретаря та створила комітети, які працюють по різних напрямках (соціальний захист, культура та ін.).
Голови комітетів постійно контактують з представниками Департаментів КМДА і паралельно спілкуються з представниками громадських організацій.
Наприклад, дуже важливим питанням у Києві є підтримка людей з інвалідністю. З цією метою у нас налагоджена тісна співпраця між Департаментом соціальної політики КМДА та громадськими організаціями, які займаються проблемами людей з інвалідністю.
Також кожні три місяці Громадська рада збирається на засідання. Там розглядаються пропозиції, подані членами Ради, й відбувається за них голосування. Потім ці пропозиції подаємо до органів міської влади. Далі чиновники розглядають їх та ухвалюють відповідні рішення.
Обговорення питань. Фото: Борис Корпусенко
ПРО СПІВПРАЦЮ З ВЛАДОЮ
— Назвіть приклад вдалої комунікації з владою…
— Прикладів вдалих комунікацій багато. Приміром, у нас налагодилася чудова співпраця з Департаментом суспільних комунікацій КМДА. Постійно отримуємо від нього допомогу та підтримку. Також, за сприяння цього Департаменту, у Києві створені хаби, куди громадськість може безперешкодно приходити та спілкуватися.
А ще, за підтримки Департаменту суспільних комунікацій й Департаменту молоді та спорту, ми провели два великих форуми волонтерів. Перший відбувся влітку і другий — у грудні.
Також я вдячний заступниці голови КМДА Марині Хонді, з якою у нас тісна співпраця.
Окремо хочу зазначити, що маємо велику підтримку й з боку Київського міського голови Віталія Кличка. Зокрема, він і на першому волонтерському форумі, і на другому відзначив кращих волонтерів відзнаками Київського міського голови.
Спочатку повномасштабного вторгнення росії до України ми перейшли на інший вид співпраці й з військовою адміністрацією. Це стосується і питань волонтерства, і реагування на ті виклики, з якими сьогодні зустрічаються жителі міста.
Звісно, іноді у ході діалогу з владою виникають спірні питання, але це — робочі моменти, які ми спільно вирішуємо.
Засідання Громадської ради. Фото: Борис Корпусенко
ОСОБЛИВОСТІ ДІАЛОГУ З КИЇВРАДОЮ
— Чи берете участь у підготовці проєктів рішень на сесію Київради?
— Безпосередньо Київрада нас не залучає до підготовки проєктів рішень (окрім деяких наших ініціатив). Але постійно беремо участь у роботі постійних комісій Київради.
Наприклад, нещодавно від Громадської ради ми ініціювали підвищення соціальних виплат для людей з інвалідністю. Профільна комісія КМР нас вже підтримала.
Потім порушували питання щодо фінансування громадських організацій, які займаються розв’язанням проблем людей з інвалідністю. Приємно, що й у цьому питанні маємо підтримку Київради.
Окремо працюємо із заступницею КМДА, депутаткою Київради Ганною Старостенко. Зокрема, за нашою ініціативою у місті створена робоча група стосовно підготовки Концепції опанування державної мови у Києві. Мета — зацікавити киян не тільки говорити українською мовою, а зробити мову символом національної єдності, добра та перемоги. Адже українська мова — це мова героїв.
З цього питання, спільно з Департаментом культури КМДА, вже створена робоча група, наступне засідання якої відбудеться 19 грудня. Сподіваюся, у січні-лютому цю Концепцію затвердить Київрада. Потім буде напрацьована відповідна міська програма та виділене фінансування.
Але у нас виникають й проблемні питання пов’язані з Київрадою.
— Які саме?
— Вони пов’язані із допуском представників громадськості на пленарні засідання Київради. Це потрібно, щоб ми могли доносити до міських депутатів передусім соціальні проблеми, які стосуються життєдіяльності столиці та життя киян.
Тому звертатимемося до Київського міського голови з проханням надати нам право виступу на кожній сесії. До речі, це передбачено законодавством про місцеве самоврядування.
Виступ нам потрібний не з метою критики чи якихось дискусій, а для того, щоб конструктивно подавати і доводити свої пропозиції.
— Наприклад?
— У Київраді зареєстрований проєкт рішення щодо виведення із зеленої зони земельної ділянки на вулиці Героїв Дніпра 37а та передачі її якомусь підприємцю під облаштування ринку.
Я зустрічався із головами постійних комісій Київради земельних відносин Михайлом Терентьєвим та регламенту — Леонідом Ємцем. Вони категорично проти такого рішення.
А 15 грудня профільна комісія Київради відхилила даний проєкт рішення. Отож, можна з упевненістю сказати, що дякуючи активній позиції громадськості, протизаконне рішення не буде прийнято.
Хочу сказати, міські депутати іноді глибоко не обізнані з історією, яка ховається за проєктами рішень. А от громадськість може до них це донести. Тому нам і потрібне право виступу — три хвилини на кожній сесії.
Також ми готові напрацьовувати для Київради важливі соціально значущі проєкти рішень.
На засіданнях розглядають багато питань. Фото: Борис Корпусенко
ОБ’ЄДНАННЯ ГРОМАДСЬКИХ РАД
— При районних адміністраціях також функціонують громадські ради. Чи є з ними співпраця?
— Після виборів до складу Громадської ради увійшов кожен голова Громадської ради при РДА. Тому маємо десять представників від кожного району столиці.
Це дає можливість консолідувати роботу всіх Громадських рад та співпрацювати з ними.
Також зазначу, наша Громадська рада не пов’язує себе із жодною політичною силою. Тому про політику ми не говоримо взагалі.
А ще, користуючись нагодою, хочу подякувати кожному члену Громадської ради, який займається волонтерством і особливо тим, хто пішов воювати за Україну (а таких у нас немало).
— І наостанок — про проблеми…
— Після того, як обрали Громадську раду, постало питання закріплення діяльності громадських рад на законодавчому рівні.
На сьогодні існує лише постанова Кабміну, яка визначає положення щодо роботи громадських рад. Але іноді виникають певні колізії, наприклад щодо того, як Громадська рада має працювати з Київрадою та ін.
Вважаю, потрібен закон, де будуть чітко прописані права та обов’язки Громадських рад. Переконаний, після Перемоги таке законодавство у нас буде прийняте.
***
На одному з останніх засідань Громадської ради порушували теми, які стосуються лікування військових, підтримки незахищених киян в час війни, підвищення пенсій та вчасного наповнення бюджету Києва. На ще одному — говорили про посилення соціальної підтримки та боротьбу з наркоманією.
Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
