Фото: Державний музей авіації
Фюзеляжі Ан-28 розглядаються як донори у реставрації вже отриманого літака Ан-14, та майбутніх літаків ГП Антонов Ан-28.
Аби музей авіації розвивався і ставав цікавішим для відвідувачів тут постійно дбаємо про розширення нашої колекції експонатів. Зокрема, у музеї розповіли про передачу фюзеляжів Ан-28 до фонду закладу.
Літаки були побудовані у 1989 та 1990 роках. Фото: Державний музей авіації
20 років вони простояли на недіючому літовищі у місті Узин біля Києва. Фото: Державний музей авіації
. Перемовини про передачу йшли майже рік. Фото: Державний музей авіації
Історія цих літаків почалась на польському авіаційному заводі PZL-Mielec у 1989 та 1990 роках, де вони були побудовані та здійснили перші польоти. Після десятиріччя пасажирських та вантажних польотів в уральському регіоні СРСР у 2002 році літаки були придбані українською авіакомпанію та опинилися на недіючому літовищі у місті Узин біля Києва. Простояв так двадцять років без належної охорони та умов зберігання, літаки перетворилися на брудні рештки на зарослій та віддаленій ділянці літовища.
Про ці літаки у музею авіації знали давно, але складна юридична ситуація з власниками цієї техніки заважала передачі їх музею. Перемовини йшли майже рік.
Та ось нарешті усі узгодження були отримані та літаки перевезені до Музею авіації.
Фюзеляжі розглядаються як донори. Фото: Державний музей авіації
Фюзеляжі розглядаються як донори. Фото: Державний музей авіації
«На жаль вони мають далеко не той вигляд, в якому ми хотіли б їх бачити. Але маємо, те що маємо й радіймо тому, що вдалося зберегти», — зазначають у музеї.
Що з цими літаками буде далі? В першу чергу вони розглядаються як донори у реставрації вже отриманого літака Ан-14, та майбутніх літаків ГП Антонов Ан-28.
«У будь-якому разі це нові експонати, це історія, це наш Антонов», — підкреслюють у закладі.
І хоч музей закритий для відвідувачів, усі охочі мають змогу підтримати його, зробивши благодійний внесок за посиланням.
Або купити електронний квиток до музею, а використати його після Перемоги.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua