Експозиція розкриває безмежне творче обдарування відомого майстра скульптури. Фото: Тетяна Асадчева
Виставка розкриває ставлення Анатолія Куща до жанру портрета, як до непересічного явища, демонструючи різноманітні пластичні рішення та власні творчі пошуки автора в жанрі скульптури, що охоплює понад півстоліття його творчої діяльності.
Нещодавно в Національній академії мистецтв України розпочалася персональна виставка скульптур «Портрети», академіка НАМ України, народного художника України Анатолія Куща.
Відомий скульптор зізнається, що ще з дитинства його захопив саме цей вид мистецтва. У ті роки він з родиною жив на вулиці Банковій, навпроти будинку Спілки письменників України.
«Щодня я проходив повз знаменитий Будинок з химерами, побудований за проєктом архітектора Владислава Городецького. Фігури тварин та птахів на фасадах та даху цієї будівлі справляли на мене сильне враження. Думаю, що це оздоблення Будинку Городецького відіграло значну роль у тому, що я вибрав професію скульптора», — зазначив в одному з інтерв’ю відомий митець.
Виставку можна побачити до 16 листопада у Великій залі Академії. Фото: Тетяна Асадчева
На сьогодні відомі роботи Анатолія Куща прикрашають чимало українських та закордонних міст, проте він передусім відомий як автор монумента Незалежності, який став візитівкою головної площі Києва.
Митець працює в різних жанрах скульптури: портреті, історичних і символічних композиціях, анімалістиці, декоративній та монументальній пластиці, рельєфах.
Ескізи монументів, присвячених Тарасу Шевченку. Фото: Тетяна Асадчева
«Скульптурний портрет був важливим жанром у мистецтві різних епох від Єгипту до сьогодення… У наш час проникливих, уважних, нюансованих портретів є одиниці, бо їхнє створення вимагає таланту, уміння, оригінального бачення. Анатолій Кущ уміє побачити й він один із тих, хто створює портрет у різних його модифікаціях — від деталізованого до узагальненого, від камерного до монументального», — розповідають куратори експозиції.
У своєму артпроєкті знаний митець презентує власне бачення і розуміння портретної скульптури.
Фрагмент експозиції. Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева
Експозицію можна умовно поділити за наступними жанрами:
— Портрети-скульптури етюдного і камерного характеру;
— Портрети-образи діячів української культури: поети, письменники, художники, мистецтвознавці, зокрема: Тарас Шевченко, Павло Тичина, Степан Олійник, Володимир Міненко, Олександр Федорук, Василь Шкляр та інші;
— Портрети історичні, монументальні — переважно державних діячів України: Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Петра Могили, Івана Богуна, Максима Кривоноса, Пилипа Орлика, які свого часу створювалися для монументів.
Монумент Незалежності з пам’ятником, присвяченим українським героям. Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева
На думку дослідників його творчості, образні рішення зображень історичних осіб митець подеколи романтизує, наснажуючи бароковим настроєм, суголосним українському національному характеру й часу їхнього життя. Втім за формою він вирішує портрети переважно академічно виважено та переконливо.
Також в межах експозиції, автор вирішив представити свої маловідомі цикли рельєфів: «Створення світу» та «Одвічне», що не є портретами, але візуально й образно доповнюють настрій експозиції, поглиблюючи її філософію.
Окрім скульптурних портретів митець представив також свої маловідомі рельєфні композиції. Фото: Тетяна Асадчева
«Царина рельєфу — особлива сфера скульптури й мало хто сьогодні працює в цьому жанрі. Тим цікавіше знайомитися з такими рідкісними роботами, що стали тлом портретному доробку», — зазначають мистецтвознавці.
За їхніми словами, жанр портрета в образотворчому мистецтві — явище непересічне. До нього завжди були особливі вимоги, і це не лише виражена подібність до певної моделі. Окрім схожості й натурної точності, важливо продемонструвати характер і виразний образ портретованого.
Погруддя відомого хірурга Миколи Гульчія. Фото: Тетяна Асадчева
«Анатолій Кущ має виняткове вміння втілювати й пристрасть і екзальтований душевний порух героя стримати в пластичній формі так, щоби він не „вибухнув“, але й не застиг. Той рух енергій і життя форми відчувається та зчитується у його роботах повсякчас. Це стосується всіх портретів майстра — його герої мають не лише характер, а й настрій та сповнені енергій», — підкреслюють куратори експозиції.
Анатолій Кущ. Фото з особистого архіву митця
Довідка. Анатолій Кущ народився 30 листопада 1945 року у Києві.
У 1972 р. закінчив Київський державний художній інститут, у 1977 — аспірантуру Академії мистецтв СРСР під керівництвом професора Василя Бородая.
У жанрі портрета Анатолій Кущ заявив про себе як про майстерного й проникливого художника ще на початку творчого шляху, а 1980-го був нагороджений Срібною медаллю Академії мистецтв СРСР та поїздкою до Італії.
Анатолій Кущ серед колег та друзів на відкритті виставки. Фото: Національна академія мистецтв України
З 1978 по 1993 рр. працював на керівних посадах Спілки художників України. У творчому доробку — цикл пам’ятників «Шляхи Тараса», встановлених на Черкащині, пам’ятники «Берестецька битва» на Рівненщині, жертвам голодомору в Україні 1933 р. (Чикаго, США), Богдану Хмельницькому (Рокфорд, США), монумент Незалежності України (Київ).
За вагомий особистий внесок у примноження національних духовних надбань, високий професіоналізм знаний скульптор одержав почесне звання «Народний художник України» (1996).
У 1998-го митець відзначений медаллю Лондонського товариства скульпторів-портретистів.
Увіковічив Кобзаря, починаючи від Тарасика на руках у матері — «Мене там мати повила» — до Шевченка-академіка. Крім того, автор пам’ятників Тарасу Шевченку в Слуцьку (Білорусь), Варшаві (Польща).
Серед інших робіт: скульптурні ансамблі «Ярославна», «Боян», «Князь Ігор» та «Жертвам концентраційних таборів» на честь 1000-річчя Новгород-Сіверського, пам’ятні знаки: П. Сагайдачному, І. Сікорському, Я. Івашкевичу, пам’ятник гетьману Пилипу Орлику (Київ).
Виставка Анатолія Куща «Портрети»
Коли: до 15 листопада, пн. — пт., 11:00–17:00.
Де: Велика зала НАМ України, вулиця Бульварно-Кудрявська, 20
Вхід вільний.
Нагадаємо, у червні цього року в Київській картинній галереї проходила ювілейна виставка видатного скульптора Миколи Білика.
До теми: як створювався монумент Незалежності.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
