Експерти під час пресконференціїї. Фото: Наталка Марків
І освітяни, і батьки погоджуються, що у цій сфері необхідні зміни.
Ковід, повномасштабна війна — це спричинило великий вплив на сферу середньої освіти. Експерти констатують значні освітні втрати. Четвертий рік поспіль учні 4 та 9 класів звільнені від проходження державної підсумкової атестації, а для одинадцятого класу державна підсумкова атестація випускників мала відбуватися у форматі ЗНО, але другий рік поспіль це буде національний мультимедійний тест.
Станом на початок січня 2023 року за кордоном перебуває близько 500 тисяч дітей шкільного віку. Частина із них продовжує навчатися за програмою української школи, поєднуючи програми навчальних закладів країн-перебування із українською. Але не всі ті, хто планує повернутися в країну встигають опановувати програму, через це у вітчизняних школах виникає проблема — як оцінювати і переводити з класу у клас таких дітей.
«Батьки хочуть повертатися. Тож на рівні держави необхідно подбати про те, щоб діти без проблем інтегрувалися, а школи мали механізм, щоб перевести з класу в клас таких дітей», — зазначила співголова громадської організації «Батьки SOS» Олена Парфьонова.
Водночас у самій країні у дітей різний доступ до освіти. Наприклад, є діти, що перебувають на окупованій території, є діти, що навчаються у регіонах у яких або поблизу тривають бої і вони навчаються онлайн. І є регіони, де безпекова ситуація дозволила повернути дітей за парти.
Тож перед Державною службою якості освіти України стоїть нетривіальне завдання оцінити освітні втрати, маючи досить обмежені інструменти та ресурси для цього. На цьому наголошував Іван Юрійчук — заступник голови Державної служби якості освіти України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації під час пресконференції, що організувала Державна служба якості освіти України, Управління Державної служби якості освіти у м. Києві.
Він зазначив, що необхідно змінювати вітчизняні освітні програми, що враховують сучасні реалії. Допомогти у цьому частково може платформа «Всеукраїнська школа онлайн». Зокрема завдяки цьому або подібному сайту діти, що навчаються за кордоном, могли опановувати історію України та українську мову, яких, зрозуміло, нема у програмах за кордоном.
Освітяни також звертають увагу на те, що через дистанційне навчання діти не отримують емоційні та соціальні навички, які формуються у шкільних класах.
До слова, у вересні завдяки співпраці з ГО EdCamp Ukraine та Організацією економічного розвитку та співробітництва проведуть дослідження цих навичок українських школярів. Це пілотний проєкт, співорганізатором якого є Україна.
Після того, як освітяни матимуть результати оцінювання освітніх та соціально-емоційних навичок, дослідження освітніх сподівань самих освітян, школярів та батьків, то зможуть говорити про комплексне бачення того, в якому стані перебуває українська освіта і які інструменти потрібні для того, аби вона стала кращою.
Очевидно, що фахівці визнають проблему із якості освіти, проте жартують, що розв’язувати це питання будуть, як медики під час порятунку людини, що потрапила в аварію — реанімувати та одночасно розробляти лікування та реабілітацію.
До слова, на початку квітня стартував онлайн-проєкт з вивчення історії України.
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
