Аліна та Максим Пустакови. Фото: Олександр Галух
Подружжю маріупольських переселенців — Максиму та Аліні Пустаковим довелося покинути успішний бізнес у рідному місті на березі Азовського моря та почати все з нуля в Києві.
П’ять закладів під назвою «Шаурма на углях» у Маріуполі, співзасновникомяких був Максим, перетворилися на руїни. Втім, він не опустив руки, а за допомогою дружини відновив бізнес у Києві. Максим попрощався з «Шаурмой на углях» та відкрив на Троєщині ресторан швидкої їжі «Перша на вугіллі», який користується неабиякою популярністю як серед місцевих жителів, так і мешканців інших районів.
За фірмовою шаурмою з м’ясом, моцарелою та печерицями, смаженими на грилі, приїздять і з Оболоні, і навіть з далеких Теремків. І справа не тільки в підтримці вимушених переселенців, місто яких зруйнували загарбники. Маріупольські біженці справді готують смачний стріт фуд, ще й працюють за демократичними, як для столиці, цінами.
У цьому переконалися й журналісти «Вечірнього Києва», завітавши в гості до закладу Пустакових. До того ж завдяки наявності генератора, у ресторанчику завжди можна перекусити гарячими стравами.
Максим Пустаков у «Першій на вугіллі». Фото: Олександр Галух
КВАРТИРА БАТЬКІВ У МАРІУПОЛІ ЗГОРІЛА ВЩЕНТ, А ЗАКЛАДИ ЗНИЩЕНІ ПРЯМИМИ ВЛУЧАННЯМИ»
Свій заклад маріупольці відкрили 29 травня 2022 року, у День Києва на вулиці Драйзера. Саме на цій вулиці у ніч з 1 на 2 січня 2023-го уламками ракети потрощило вікна й балкони у дев’ятиповерхівці.
«Розуміємо, що через російські обстріли можемо знову втратити свій бізнес. Але ми свідомо пішли на цей ризик і продовжуємо працювати в Києві під гаслом „з Маріуполем в серці“ та з вірою у ЗСУ і в перемогу України. Квартира моїх батьків у Маріуполі згоріла вщент як і весь дев’ятиповерховий будинок після чергового російського обстрілу. Три наших заклади були повністю знищені прямими влучаннями, ще два — зруйновані частково та розкрадені мародерами. У Маріуполі у нас нічого не залишилося й забрати звідти нічого не змогли», — розповів «Вечірньому Києву» засновник «Першої на вугіллі», 35-річний Максим Пустаков.
Все, що залишилось від закладів у Маріполі. Фото з архіву Максима Пустакова
Три точки були знищені прямими влучаннями окупантів. Фото з архіву Максима Пустакова
До початку повномасштабного вторгнення підприємець планував розширити свій бізнес по всій Донецькій області. У Слов’янську новий заклад у відремонтованому приміщенні повинен був відкритися 24 лютого, а згодом і у Краматорську. Втім підступний ворог зруйнував усі мрії та плани. Друзі допомогли Миксиму вивезти зі Слов’янську лише частину обладнання.
«Вранці 24 лютого ми з дружиною та чотирирічним сином прокинулися як і всі українці від звуків вибухів. Зібрали всі документи та необхідні речі в одну валізу. Маріуполь нещадно бомбили й було дуже страшно. Бабуся дружини лежала у лікарні після операції.
Її повинні були виписувати 28 лютого. Ми не могли її покинути. Тим часом Маріуполь оточили загарбники й можливості куди-небудь виїхати вже не було. Окупанти захопили ту частину міста, де жили мої батьки. Вони ховалися у підвалі. Забрати маму з батьком я не міг, бо машини туди вже не пропускали», — згадує Максим.
За його словами, у середині березня з Маріуполя виїхали перші 100 автомобілів з мирними жителями. Вони розповіли іншим, що вдалося вибратися. Тож 16 березня родина Пустакових теж виїхала з міста та дісталася Запоріжжя. Через кілька днів до них приєдналися батьки Максима. Із Запоріжжя родина перебралася до Кропивницького, а звідти до Києва.
«У столиці ми з Аліною та сином живемо так само як і в Маріуполі в одній квартирі разом з мамою та бабусею дружини. Оселилися на Позняках. Неподалік в окремій орендованій квартирі живуть мої батьки. Я пропонував Аліні виїхати з сином за кордон, але дружина відмовилась.
Сказала, що треба триматися разом, бо родина — найміцніша фортеця. Як кажуть в народі, коли вся сім’я разом, так і душа на місці. Звісно, дуже сумуємо за Маріуполем, нашими друзями та командою. Частина з них роз’їхалася по всій Україні та європейськими містами, а інша — воює. Віримо, що зможемо повернутися до нашого рідного міста. Але зараз наш дім там, де родина — у Києві», — каже Максим.
Заклад переселенців на Троєщині. Фото: Олександр Галух
БІЛЯ НОВОГО КІОСКУ З ШАУРМОЮ ПОЧАЛИ ЗБИРАТИСЯ ВЕЛИЧЕЗНІ ЧЕРГИ
Втім подружжя не впало в депресію, а вирішило заново почати свою справу. Почали шукати відповідне приміщення поблизу свого нового дому на Позняках, але знайшли його лише на Троєщині.
«Ми приїхали до столиці у квітні, але в місті майже все було зачинено. ЗСУ тільки-но вибили окупантів з Київщини. Навесні у столиці помітно спорожнілі вулиці та дороги, всюди стояли блокпости, але життя в місті не завмерло. Власники приміщень не знали, чи повернуться їхні орендарі, більшість із яких разом із родинами виїхали з Києва після початку повномасштабної війни. У пошуках місця для торгівлі об’їздили весь лівий берег, але відповідні умови знайшли лише на Троєщині. Познайомилися з власником маленького кіоску та уклали договір», — розповів Пустаков.
На початку команда маріупольців складалась лише з трьох людей. Максим купував і привозив продукти, його дружина стала продавчинею на касі, а кухар, який працював із ними ще до війни, готував страви. Згодом до них приєднався ще один хлопець, коли дізнався, що на Троєщині його земляки відкривають заклад, прийшов та запропонував свої послуги.
Коли біля кіоску з шаурмою почали збиратися величезні черги, підприємство почало розширюватися. Наразі в команді працюють 11 людей, які щомісячно обслуговують аж 15 тисяч клієнтів. Водночас маріупольські підприємці підтримують своїх земляків і допомагають ЗСУ.
Щомісячно ресторан обслуговує 15 тисяч клієнтів. Фото: Олександр Галух
«Якщо у нас з’являється вакансія, то першочергово пропонуємо її переселенцям із Маріуполя. Так, нещодавно нам потрібна була господарочка на кухні, щоб прибирати та мити посуд, тож знайшли дуже хорошу жінку з нашого рідного міста, роботою якої задоволені. Втім у нас сьогодні працюють люди й з Херсону, Луцьку та Києва.
Як тільки ми відкрилися й справи пішли вгору, то відразу звернулися до Гуманітарного штабу «Я — Маріуполь». Надали близько тисячі флаєрів на безплатне отримання шаурми для маріупольців. Також допомагаємо й нашим військовим. Нещодавно перераховували гроші на купівлю бійцям машини. Робимо все, що можемо, щоб наблизити нашу перемогу», — каже Максим.
«САМЕ ЗАВДЯКИ ПІДТРИМЦІ КИЯН СПРАВИ ПІШЛИ ВГОРУ»
До речі, заклад маріупольців розташований поруч із МакДональдзом. Утім Пустаков конкуренції з боку американської корпорації не боїться та каже з посмішкою, що це, навпаки, стимулює до розвитку. Й справді, звичайнісінький кіоск із продажу шаурми, який відкрили переселенці на Трощині, сьогодні перетворився на ресторан із залом для гостей і бездоганним сервісом.
«На жаль, нашої фірмової шаурми в чорному лаваші з чорнилами каракатиці, у меню тимчасово не має. Від постачальника почала надходити неякісна сировина, тож ми відмовилися від його послуг. Сподіваюсь, що знайдемо спосіб повернути у меню чорний лаваш.
Кіоск з продажу шаурми перетворився на ресторан. Фото: Олександр Галух
Хітом продаж сьогодні є «Фірмове асорті» (курятина, свинина, телятина на вибір) із грибами, запеченими на вугіллі, моцарелою, свіжими помідорами, маринованими огірками та білим соусом на основі сметани. До речі, замість капусти кладемо салат айсберг. Також наші клієнти полюбляють курячі крильця у медовому соусі, класичний люля-кебаб, салат «Цезар» і ароматний глінтвейн у холодну погоду», — розповів Максим.
Головна фішка закладу полягає в тому, що м’ясо та печериці готуються на вугіллі. У них зовсім інший смак, який подобається людям. Це добре відомо любителям шашликів, зокрема й Пустакову. Свого часу він працював кухарем, готував страви на мангалі в одному з готелів у Карпатах біля Буковеля. Максим добре заробляв у мальовничій місцевості, але мав більші амбіції, тож вирішив розпочати власну справу.
Подорожуючи у мирні часи з дружиною різними країнами світу, він звернув увагу, що шаурма — найпопулярніша вулична їжа. Й не дивно, адже ця насичена смаком східна страва швидко готується та зручна у споживанні.
М’ясо для шаурми готується на вугіллі. Фото з архіву Максима Пустакова
Печериці на грилі. Фото з архіву Максима Пустакова
«Ми смажимо м’ясо на вугіллі, чим принципово відрізняємося від інших закладів швидкого харчування. Для цього використовуємо паливні брикети, позаяк від них менше диму, а жару більше. До того ж гриль, на якому ми смажимо м’ясо, ми виготовили самі.
Наразі плануємо розширятися, шукаємо ще одне приміщення. Сподіваюся, що скоро відкриємо точку й на правому березі. План розвитку бізнесу маємо. Але саме головне для нас — це підтримка киян, яку ми одразу відчули як переїхали до столиці. Кияни чудові, саме завдяки жителям столиці справи пішли вгору», — ділиться Максим.
Зі свого боку маріупольці намагаються віддячити киянам за підтримку бездоганним сервісом і якісною їжею.
Кілька позицій з меню: медові крильця (5 штук) — 100 гривень, (10 штук) — 180; кебаб (телятина) — – 130 гривень, (баранина) — 140; «фірмове ассорті» (шаурма з куркою) — 130 гривень, (зі свининою) — 140, (з телятиною) — 150; печериці на грилі — 100 гривень. Передзамовлення можна зробити на сайті «Першої на вугіллі».
Тим часом уряд ухвалив рішення про збільшення розміру компенсації роботодавцям за працевлаштування переселенців з 6500 до 6700 гривень.
Олександр ГАЛУХ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
