Кияни та гості столиці можуть оглянути її протягом місяця. Фото: Олексій Самсонов
30 світлин українських фотографів показують життя мешканців Києва та приміських містечок в умовах російської агресії.
Після подорожі кількома містами Європи виставку представили у будівлі Центрального залізничого вокзалу. Він став головними воротами, через які кияни рятувалися від російської агресії.
Заступниця голови КМДА Марина Хонда, директор регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Андрій Букін (праворуч), начальник Головного управління ДСНС України у м. Києві Сергій Кривошликов (ліворуч). Фото: Олексій Самсонов
«Київський вокзал — символічне місце. Перше, що я згадала, коли зайшла сюди — як в перші дні повномасштабного вторгнення ми евакуювали велику кількість людей з інвалідністю, як завозили їх на платформу, формували потяги, — поділилася заступниця голови КМДА Марина Хонда. — Невипадково відкриваємо виставку тут. До експозиції увійшли 30 фотографій, зроблені в Києві та області під час та після активних бойових дій.
Фотокамера є зброєю правди, і знімки демонструють, що насправді відбувалося. Виставка нагадує нам, як столиця та навколишні міста давали відсіч ворогу, обороняючи Київ. Про ту ціну та зусилля, яку заплатили наші захисники та мирне населення. Поруч із горем та руйнуванням зображено і людську чуйність та хоробрість. У європейців світлини викликають емоції, вони розуміють наш біль та переживання. Це дієвий спосіб донести правду та потужний інструмент, аби привернути додаткову увагу іноземців до війни в Україні. Що вона не десь далеко, а прямо в центрі Європи.
Експозиція була в Празі, Любляні, Гіссені, Мехіко та Берліні. І надалі вона мандруватиме світом, відкриватиметься у наших містах-побратимах, аби показувати мужність людей, які вистояли та продовжують жити».
Військовослужбовець-трубач біля зруйнованого мосту в Ірпені. Фото з виставки: Борис Корпусенко
Одна зі світлин, які вразили Марину Хонду, — військовий грає на трубі на тлі зруйнованого мосту в Ірпені.
«На ній співіснують життя, музика, смерть, війна. Зруйнований міст, військові та цивільні, надія на майбутнє — все це в одній фотографії», — зазначила заступниця голови КМДА.
Організатор виставки — Департамент суспільних комунікацій КМДА.
Світлини розташовані на вокзалі у переході. Фото: Олексій Самсонов
Переглядаючи світлини, що розвішані вздовж переходу між Центральним та Південним вокзалами, згадуються миті, що навіки врізалися в пам’ять.
Пошкоджений будинок на Кошиця, що першим зазнав ракетної атаки 25 лютого, наслідки обстрілу в центрі міста, на вулиці Володимирській, напівзруйнований будинок на Жилянській, жінка з домашнім улюбленцем переховується в метро, дитина біля потягу під час евакуації.
Після руйнувань відроджується життя — діти грають у футбол біля пошкодженого будинку на Оболоні, люди розбирають завали та наводять порядок у зруйнованих квартирах.
На виставці зустріли героїню світлини, Лесю Филимонову, праворуч — сама світлина. Фото: Олексій Самсонов
На одній зі світлин закарбоване весілля добровольців 112 бригади ТрО Лесі та Валерія, 6 березня 2022 року. Подивитися та згадати щасливий момент прийшла її героїня Леся Филимонова.
«У нашому сімейному архіві цієї фотографії немає. Знімаю та надсилаю чоловіку». — каже вона.
До виставки увійшло 30 світлин. Фото: Олексій Самсонов
В експозиції використано роботи Дениса Копилова, Олексія Самсонова, Миколи Тимченка, Миколи Синельникова, Бориса Корпусенка, Павла Петрова, Андрія Скакодуба та пресслужби ДСНС.
«З початку повномасштабного вторгнення я був керівником правобережного хабу київського гуманітарного штабу. Весь березень працював з волонтерами, відповідав за гуманітарну допомогу. У квітні, коли росіяни відійшли, нарешті зміг знімати, — пригадує один з авторів, фотограф Денис Копилов. – Перебуваючи в епіцентрі подій, хотів відчути все сам. Проїхав лінію оборони Києва, шукав місце, де відбулося зміщення фокуса. Коли Україна перемогла. І знайшов — для мене це Мощун та Ірпінь. Росіян зупинили люди і природа. Коли на початку квітня підірвали дамбу, річка розширилася і техніка зупинилася. Вони не могли її перейти, їх обстрілювали. Саме там відбулася точка зламу. Вони не змогли взяти Київ, і відповідно, Україну».
Автор Денис Копилов біля своєї роботи. Фото: Олексій Самсонов
Денис Копилов показує свою знакову світлину — на ній хатинка в Мощуні, біля якої від 500-кілограмової російської бомби утворилась воронка.
«Хата не була зруйнована, хоч потрапляння сталося зовсім поруч, — звертає увагу він. — Воронка наповнилася водою та стала ставком, навколо цвітуть квіти. Це диво. Так само для мене те, що відбувається в Україні — мрія, як ми можемо щось дуже погано зробити гарним для себе і світу. І ще важливо, ця виставка змінює наратив у світі. Що Україна — це не десь там, між Росією та Європою, а серце Європи. Камертон для світу, як потрібно жити».
Виставка доступна до огляду протягом місяця. Фото: Олексій Самсонов
Виставка триватиме на вокзалі протягом місяця. Після вона поїде до інших міст Європи, а також мандруватиме Україною.
У грудні цю експозицію побачили у Німеччині. Вона була представлена у міській ратуші Гіссена, а також онлайн — на сайті Бундестагу Німеччини.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
