Петро Пантелеєв розповів про труднощі опалювального сезону. Фото: Борис Корпусенко
Київ завершує опалювальний сезон в умовах війни. Попри масштабні обстріли інфраструктурних об’єктів, які стали для ворога однією з головних мішеней під час зими, місто не лише вистояло, а й наростило запас міцності та дієвих рішень у відповідь на критичні ситуації.
Розробка та виготовлення пересувних мобільних котельних для лікарень та пунктів обігріву, забезпечення мережі бюветів генераторами для створення резервного джерела питної води, оперативне перемикання котельних на альтернативні джерела живлення у разі відключення електрики. Про особливості воєнної зими у столиці та підготовку до наступної «Вечірній Київ» розпитав заступника голови Київської міської державної адміністрації Петра Пантелеєва.
— Пане Петро, днями мер Києва Віталій Кличко заявив, що місто прийняло рішення про завершення опалювального сезону, орієнтуючись на погоду та необхідність зекономити енергоносії. Скільки триватиме процес відключення від тепла і чи вплинули на це технічно пошкодження внаслідок обстрілів?
— Відключення будівель від тепла триватиме до кількох днів, що обумовлено технологічними вимогами. Восени та взимку теплоенергетичні об’єкти столиці зазнали більше десятка масованих атак з використанням ракет і дронів.
Рівень пошкоджень різний для різних елементів системи теплопостачання, але, завдяки оперативній роботі київських фахівців, їх наслідки вдалось мінімізувати. Тому зараз планово завершуємо поточний сезон і в той же день, фактично, розпочинаємо підготовку до наступного.
Завершення подачі тепла у будинки триватиме близько тижня
— Розкажіть як відбувалась підготовка минулого року, адже війна стала причиною нестачі працівників, дефіциту пального, технічних матеріалів, не кажучи про постійні ризики. Чи моделювали у міській владі варіанти можливих подій та реагування на них?
— Підготовка до зими відбувалась під керуванням відповідного штабу, за участю енергетиків, газо-, тепло-, водопостачальних організацій, рятувальників, транспортних служб та, безумовно, військових. Вже тоді, розуміючи глобальність можливих катастроф, ми намагались врахувати усі деталі й наслідки. Розробили 11 ключових можливих сценаріїв подій з можливим пошкодженням комунікацій та обладнання, серед яких були і найгірші варіанти. Важливо було максимально підготувати міське господарство, персонал на об’єктах критичної інфраструктури, а також містян. При цьому — не допустити панічних хвиль.
Саме, моделюючи розвиток подій, ми заздалегідь прийняли ряд, скажімо так, нестандартних рішень. Серед них — модульні пересувні котельні, проектування і виробництво яких, разом зі столичними енергетиками та інженерами, розпочалось ще влітку. В критичних ситуаціях вони забезпечили обігрів тих об’єктів, які не можна залишити без тепла — лікарень, пологових будинків тощо. Їх виготовили на українських підприємства в короткі строки.
За кордоном подібні агрегати не використовуються, тому це наша київська інновація, яку можна розтиражувати на всю Україну. Пересувні котельні абсолютно виправдали себе.
Наприклад, у Олександрівській лікарні, яку обігрівали за допомогою таких котелень безперервно протягом трьох днів. Комунальне підприємство «Київтеплоенерго» вже придбало 12 одиниць, ще 11 — у процесі виробництва. Загалом плануємо мати в розпорядженні 30 таких пересувних котелень.
Також хочу відзначити гарний досвід відновлення пошкодженого обладнання. Мова йде про модульну стаціонарну газову котельню, яку минулого року досить швидко виготовили, змонтували й запустили в Пущі-Водиці в одному з соціальних закладів Києва замість знищеної обстрілом рашистів навесні 2022 року.
Її потужність — майже 2 МВт. Енергоощадне обладнання повністю автоматизоване, коефіцієнт корисної дії 93%, а значить — дозволяє суттєво економити енергоресурси.
— Наскільки важко було забезпечувати координацію, враховуючи, що багатьом людям довелось виїхати чи були ті, хто виявився неготовим ефективно працювати в реаліях війни? Які настанови давали керівникам, щоб мотивувати персонал, адже на них лягло додаткове навантаження?
— Ми усі переживали шоковий стан у лютому-березні 2022 року. Але треба було брати себе в руки і працювати. Усі ключові житлово-комунальні служби та їх керівники залишились на місцях і адаптували роботу системи життєзабезпечення міста до нових умов.
Не було паніки чи відмов працювати, нікого не вмовляли. Більше того, навантаження на фахівців зросло ще й тому, що багато працівників комунальної сфери вступили до лав ЗСУ й до Тероборони. Тим, хто залишився, почали працювати за себе й за своїх колег, які пішли боронити наші землі та нашу безпеку. Це очевидні речі і нікому їх не треба було пояснювати.
Дякую усім працівникам сфери, які діяли злагоджено та з розумінням. Ніхто з енергетиків, працівників ЖЕКів чи перевізників відходів не вагався навіть після прильотів ворожих ракет, люди одразу виходили на об’єкти та робили свою роботу.
Відзначу колосальні згуртованість та взаємодію на всіх рівнях — міські, державні, приватні підприємства, усі підстраховували один одного технікою, людьми, обладнанням.
— Енергетики кажуть, що після знеструмлень окремих енергооб’єктів цієї зими їм доводилося раз за разом розпочинати локальний опалювальний сезон…
— По суті, так, бо доводилось, фактично, заново запускати в роботу всю систему теплопостачання. В частині випадків цю проблему вдалося вирішити завдяки генераторам. І спасибі киянам, які з неабиякою терплячістю поставились до випадків, коли через пошкодження об’єктів доводилось тимчасово припиняти теплопостачання в оселі.
Крім того, часте вимкнення електрики негативно, з технічної точки зору, впливало на обладнання, що мало б функціонувати безперервно й стабільно. Разом з ДТЕК «Київські електромережі» вдалося звести до мінімуму кількість тих об’єктів теплоенергетики, що залишались без струму. Частину — забезпечували генераторами великої потужності.
— В цьому аспекті Київ отримав колосальну підтримку міжнародних партнерів, які не припиняють перенаправляти необхідне обладнання, аварійно-рятувальні авто та спорядження, робоче спорядження тощо. Наскільки на сьогодні закрита потреба в альтернативних джерелах живлення?
Наше місто отримало безпрецедентну донорську допомогу від міст-побратимів — Мюнхена, Праги, Будапешту, Вільнюса, Риги, Оденсе (Данія), Тампере (Фінляндія), міжнародних фінансових організацій — USAID, UNICEF, ПРООН, Ротарі клуб «Київ», Благодійна організація «Благодійний фонд «Міжнародна асоціація підтримки України», БФ «Дарничани» (генератори від Уряду Тайваню), члени Асоціації «Euroheat & Power», Товариство Червоного хреста — медична допомога та тренінги та багато інших наших партнерів.
Наразі 62% теплоджерел КТЕ оснащені генераторами. Котельні оснащувались генераторами поступово по мірі надання обладнання міжнародними донорами. Про відчутні якісні зміни для клієнтів можна говорити приблизно з середини січня, коли рівень оснащення котелень генераторами сягнув 40% та вони продовжували системно надходити.
Програму забезпечення генераторами невеликих котелень ми не зупиняємо, оскільки попереду новий опалювальний сезон, і мусимо нарощувати запас стійкості комунального господарства. На наступний зимовий період місто збільшить кількість генераторів, щоб забезпечувати безперебійну роботу станцій водопостачання, бюветів, інших об’єктів.
— Попри подолання наслідків ворожих атак, бригади Київтеплоенерго постійно усували аварійні ситуації на трубопроводах. Скільки було таких аварій?
Протягом поточного опалювального сезону аварійні бригади «Київтеплоенерго», нашого найбільшого теплопостачальника, ліквідували майже п’ять тисяч пошкоджень на теплових мережах. Минулого сезону ця цифра кардинально не відрізнялась, оскільки переважна більшість пошкоджень виявлялись в процесі експлуатації і не пов’язана з прильотом ворожих ракет.
Крім того, ми замінили теплові мережі на усіх ділянках, де були прильоти. Завдяки програмі міжнародної технічної допомоги USAID Проєкту енергетичної безпеки замінено понад 11 км пошкоджених ракетними обстрілами теплових мереж у чотирьох районах Києва. Польська компанія Logstor International надала нам якісні комплектуючі та трубопроводи з найнижчим рівнем тепловтрат для заміни аварійної ділянки на території Відрадного масиву. Загалом, навіть в умовах воєнного часу нам вдалось замінити понад 50 км аварійних тепломереж.
— Як проходитиме підготовка до нового холодного періоду?
— Вже затверджені графіки глобальних ремонтів, які цього року через ситуацію з обстрілами, пройдуть у більших масштабах. Звичайно ж, розпочнуться й гідравлічні випробування тепломереж, без яких неможливо обійтися. Запланована традиційна заміна старих теплотрас на нові, що прослужать без ремонту кілька десятиліть.
Ми окремо зараз працюємо над концепцію модернізації енергозабезпечення столиці, як відповідь на виклики воєнного часу. Будемо поетапно впроваджувати, адже за будь-яких умов та обставин питання тотального захисту об’єктів критичної інфраструктури є базовим. Будівництво нових чи реконструкція існуючих елементів систем здійснюватиметься винятково з урахуванням підвищення оборонної міцності.
Фото Бориса Корпусенка
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
