Булер’ян, дрова, азалії. Фото: Наталка Марків
Щоб підтримати температуру, працівники розпалюють дрова у бочках.
У «тропіках» Національного ботанічного саду імені Гришка зараз прохолодно. При нормі 22 градуси термометр показував 16. На доріжці, що веде у джунглі — здоровенна металева бочка.
У глибині оранжереї видніється ще одна — у них палили дрова, щоб хоч трохи підтримати температуру, коли на теплотрасі, що обігріває оранжереї Національного ботанічного саду НАН України, стався порив і температура під куполом впала до 4 градусів тепла. У деяких рослин пожовтіло листя — їм холодно.
Бочки, у яких розпалювали дрова, щоб врятувати теплолюбні рослини
Щоранку показники термометрів у оранжереях співробітники ботсаду перевіряють із завмиранням серця. Наразі рослини у режимі виживання, через низькі температури колекція, а це понад чотири тисячі видів, може загинути. Про це «Вечірньому Києву» розповіла Жанна Ярославська, старший науковий співробітник відділу тропічних рослин.
Жанна Ярославська, старший науковий співробітник відділу тропічних рослин
НЕПОВТОРНА КОЛЕКЦІЯ
«У нашій тропічній оранжереї, коли на вулиці були морози, навіть при увімкнутому централізованому опаленні температура не підіймалася вище 12 градусів. Для рослин, які родом із Південної чи Центральної Америки — це не надто комфортно. А от фондові оранжереї опалюються пелетами, що їх купував для нас благодійний фонд Peli can live. Знаємо, що кошти там закінчуються, а у нас попереду ще понад місяць зими й невідомо, яким буде березень», — розповідає пані Жанна.
Колекція в оранжереях дуже цінна — 4 тисячі видів тропічних та субтропічних рослин. Її збирали протягом багатьох десятків років, саджанці привозили з експедицій з різних країн.
Якщо станеться непоправне, то відновити її в повному обсязі буде неможливо — багато країн заборонили вивозити свої ендеміки, особливо, коли ці рослини у міжнародній Червоній книзі. Є види, навіть насіння яких уже не можна вивозити за межі тих чи інших держав.
Температура у тропіках не надто «тропічна»
У оранжереї від холоду жовтіє листя
Співробітники ботсаду про «свої» рослини можуть розповідати багато і натхненно. Так пані Жанна, здається, знає все про азалії та рододендрони. Ці рослини «сусіди» по оранжереї, бо походять із субтропіків і потребують приблизно однакових умов — кислий ґрунт, вологе повітря, помірна температура.
У київських оранжереях вони квітують із середини січня до середини березня. Цьогоріч через «недогрів» вони затримуються із квітуванням на тиждень-два.
ЗМАГАННЯ АЗАЛІЇ ТА КАМЕЛІЇ
У основній оранжереї зараз ніби час перед початком якогось дійства. Видно, що на кущах десятки бутонів, де-не-де розпустилися поодинокі, дивовижної краси камелії, які натякають, що ще тиждень-два і це місце стане казковим.
Азалія в перекладі з грецької означає «сухий», більшу частину року — це звичайний, непримітний кущик. Коли ж він квітує, то оранжерея перетворюється на райський сад.
Коли квітнуть азалії, то кущі вкриваються квітами
На одній рослині може відкритися понад 500 квітів. І окрема квітка зберігає декоративність 7-10 днів, а кущ може квітувати 1,5-2 місяці. А так, як у ботсаду є ранні та пізно квітучі сорти, то починаючи з січня по березень включно можна милуватися різноманіттям барв. У різний час відкриваються все нові та нові сорти — палітра дуже широка.
Азалія — це ще й загальноприйнятий термін для багатьох сортів та гібридів, які отримали внаслідок схрещення різних видів рододендронів. До Києва «ядро» нинішньої колекції потрапило у 1946 році, як репарації з Німеччини привезли 20 сортів, а потім працювали вже вітчизняні селекціонери поповнювали її і виводили нові.
Якщо пройти по оранжереї, то старі легко впізнати за латинськими назвами, а де українські зрозуміло: Київський вальс, Бузок, Героям війни, Подоляночка та інші. Їх селекціонувала Світлана Миколаївна Приходько (1922-2002 р.) — кураторка колекції азалії індійської та селекціонера, яка очолювала групу тропічних рослин до створення самостійного відділу.
Камелії не квітнуть так рясно, як азалії, але кожна квітка — мистецький витвір природи
Друга група рослин з цієї оранжереї — камелії японські. Камелія — родич чаю. Листочки можна заварювати, як чай, але він буде на любителя, не вищого сорту. На початку 19 століття у Європі жива квітка камелії могла коштувати, як дорога ювелірна прикраса, бо вважалася корсажною квіткою. Дами на балах прикрашали ними зачіски та сукні. А Дюма та Верді зробили із цієї квітки мало не культову.
У колекції ботсаду Гришка близько 50 сортів азалій та 40 сортів камелій. Пік квітування яких припадає на середину лютого.
НАЦІОНАЛЬНЕ НАДБАННЯ ПОТЕРПАЄ ВІД ХОЛОДУ
Оранжерейний комплекс включає 5 відділів: орхідаріум, вологий та тропічний ліси, азалії і камелії, рослини аридних областей (кактуси і сукуленти). Можна прийти у ботсад і самостійно погуляти оранжереями, або замовити екскурсію і дізнатися чимало нового. Бо ж колекції цікаві не тільки для людей далеких від ботаніки, а й для фахівців.
Раніше часто приходили школярі із цільовими екскурсіями «у допомогу вчителю біології». При чому у орхідаріумі дітям були цікаві, як дивовижної форми квітки орхідей, так і «бур’ян», що походить із Південної Америки — мімоза сором’язлива. Особливість цієї рослини у тому, що вона складає і опускає листя, якщо її торкнутися. А от зараз, коли у приміщенні прохолодно, що вона не поспішає «закриватися», таке враження, що теж зберігає енергію.
Орхідеям теж холодно
Зниження температури помітно і на квітах та листі орхідей — вони вкриті невеличкими коричневими плямами та не надто буйно квітують. Хоча колекція така, що протягом року одночасно квітують 15-20 видів. А от у жовтні-листопаді — час масового цвітіння катлей із родини орхідних.
Найлегше «малий льодовиковий період» в оранжереях переносять, мабуть, кактуси та агави — вихідці з пустель звикли до перепадів температури, а от їхні родичі-молочаї — страждають більше. Щоб рослини перебували у спокої, у ботсаду максимально зменшили полив.
Велетенська агава
У цей період також було багато фотосесій, у цьому році все набагато скромніше — школярі й студенти на онлайн, а чимало людей чомусь вважають, що гарні фото «не на часі». Хоча ті, що приходять, вболівають за долю оранжереї та цікавляться, як можуть допомогти.
«Помітили, що є люди, які приходять до нас в оранжереї та купують більше квитків, ніж треба, щоб підтримати нас. А ще, кажуть, що гуляючи нашими алеями, — заспокоюються. Рослини допомагають зменшити відчуття тривоги», — каже пані Ярославська.
БУЛЕР’ЯНИ ДЛЯ ФОНДІВ
Якщо експозиційні оранжереї зараз залежать від централізованого опалення, то фондові теплиці обігрівають пелетами та булер’янами на дровах.
А коли є електроенергія, то навіть пускають у дію саморобну «дуйку», яку змайстрували співробітники ще у 70-х роках. Цей агрегат тривалий час стояв без роботи, а цьогоріч придався.
Булер’ян і дрова
«Дуйка» яку змайстрували працівники ботсаду багато років тому — пригодилася зараз
Саме у фондовій оранжереї зберігся старовинний сорт азалії «Професор Вальтер». Це високорослий кущ з яскраво-рожевими немахровими квітками. Цей сорт, якраз із тих, що їх завезли з Німеччини. У природі кущі живуть до 60 років. У Києві один кущ протримався мало не сто років. А зараз у колекції ростуть нащадки цього деревця — «діти» та «онуки».
Через те, що за фондами у цих непростих умовах доглядати виявилося дещо простіше, то якраз там ранні азалії уже почали активно цвісти, бо дівчата, які працюють у теплицях не шкодували дров для булер’янів.
Працівники оранжереї планують декілька декоративних горщиків перенести на деякий час у експозиційну оранжерею, для того, аби ними милувалися відвідувачі.
Дрова і азалії у фондовій теплиці
До слова «тепло» для фондів допомагали утримувати волонтери — чоловіки та жінки приходять у ботсад, щоб порубати і поскладати дрова. За що співробітники їм невимовно вдячні, бо самотужки з цим би просто не справилися.
«Привезли днями до нас здоровенні колоди. Думала, що їх просто не вдасться розрубати, але наші помічники за декілька годин розібрали дерев мало не на тріски», — поділилася Жанна Ярославська.
ЯК БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД РЯТУЄ НАЦІОНАЛЬНЕ НАДБАННЯ
Благодійний фонд Peli can live давно допомагає ботсаду. З 2020 року разом реалізують проєкт «Вода для ботсаду», який рятує від посухи колекції хвойних рослин. Цьогоріч восени стало зрозуміло, що підтримки потребуватимуть і оранжереї.
Зазвичай на їхнє «зимове» утримання заробляли навесні, коли квітнули бузки і магнолії та тисячі киян та гостей міста приходили гуляти і фотографуватися. Цьогоріч ботсад не працював навесні через особливості воєнного стану, а відповідно і не накопичив коштів.
За оцінками фахівців лише на пелети для оранжерей необхідно було до 10 мільйонів гривень. Щоб зменшити потребу у опаленні котелень технічні служби ботсаду переключити експозиційний комплекс до міської тепломережі. Тож пелет уже потрібно менше, і в ботсаду з’явився реальний шанс «дожити» до весни.
Жанна Ярославська вірить, що калатеї та інші рослини вдасться врятувати від холоду
Увесь кошторис проєкту відкритий і прозорий — кожен може переглянути статистику надходжень (і витрат) коштів. При чому, якщо спочатку організатори ініціативи думали, що найбільше донатів буде з-за кордону, то через якийсь час стало зрозуміло, що найбільше коштів перераховують українці. Хоча платежі надходили з-понад 30 країн світу.
Щоб підтримати проєкт #теплодляоранжерей у ботсаду влаштовували благодійні ярмарки, різні екскурсії, та навіть чайну церемонію, яку присвятити до першого квітування камелії.
При чому пані Жанна розповідала про те, що у ботсаду хочуть провести чайний фестиваль. Роблять усе, щоб врятувати особливу колекцію і запрошують у гості киян. Кожен квиток — це невеличкий внесок у збереження національного надбання. Долучитися можна тут.
Читайте також — Турбота про ботсад: як у час війни кияни допомагають доглядати за рідкісними рослинами.
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
