Експонати поповнили колекцію Національного військово-історичного музею України. Колаж: Наталія Слінкіна
У Національному військово-історичному музеї України вперше продемонстрували оригінальний елемент ураження та анонсували 3D шоу «Отріцательноє всплитіє».
24 лютого 2022 року українські захисники острова Зміїний на вимогу здатися, що прозвучала з крейсера «москва», відповіли, куди потрібно йти російському військовому кораблю та російським військовим, які вирішили зазіхнути на чужі території.
13 квітня 2022 року Військово-Морські Сили Збройних Сил України завдали удару по флагману чорноморського флоту вмф рф гвардійському ракетному крейсеру «москва».
О 14:06 відбувся старт першої з двох ракет «Р-360» «Нептун» берегового ракетного комплексу ВМС України «РК-360МЦ» «Нептун». В результаті удару був вражений флагман Чорноморського флоту росії — крейсер «москва».
За офіційними даними, ракети потрапили в лівий борт в район ходового містка, кают-компанії й носового машинного відділення. 14 квітня, надвечір, крейсер затонув за 75 км від мису Тарханкут.
У річницю знищення кресера у столиці розповіли подробиці військової операції. Фото авторки
ЯК КРЕЙСЕР ПІШОВ НА ДНО
У Національному військово-історичному музеї України розповіли подробиці про крейсер та операцію Військово-Морських Сил України.
«Наші міжнародні колеги-історики акцентували, що це виняткова подія, коли країна в п’ять разів менше та за наявності лише катерного флоту змогла затопити флагманський корабель. Це великий подвиг, який підняв дух українців, — зазначив завідувач Центрального військово-морського музею України (філія Національного військово-історичного музею України) та підводний археолог Сергій Воронов. — Вперше з початку війни нам дозволили привідкрити деякі військові таємниці».
Розповів подробиці Сергій Воронов. Фото авторки
За його словами, після ураження «москви» українців привітали всі 63 військово-морські музеї світу. Наразі фахівці проводять експертне розшифрування, як саме це відбулося.
Важливо й те, що втрата флагманського крейсера стала ударом по іміджу росіян. Так, директор болгарського військово-морського музею надіслав розшифровку з прослушки контрадмірала, заступника комадуючого чорноморського флоту, про ці події.
Він бідкається, як це могло статися, що флагман потонув як корито, як мішень. Це удар не тільки по крейсеру, а й по країні. Каже, як ганебно, що потонув флагман від першого ж обстрілу. Не зміг прикрити навіть себе, а мав забезпечувати ППО в усьому районі.
«Москва» був одним із шести найбільших кораблів росії, його вартість на той момент складала 700-900 млн доларів.
З часів Другої світової це найбільший за габаритами бойовий корабель, який загинув під час бою. І третій флагман, який росія втрачає на чорноморському театрі бойових дій. Перший — «Імператриця Марія», яка затонула 1916 року у севастопольській бухті на стоянці. Другий — лінкор «Новоросійськ», який затонув практично в тому ж місці 1955 року.
«Всі ці історії темні, і незрозуміло, що саме сталося. У нашому випадку флагман потоплений в бою. І це не потребує додаткових пояснень, — підкреслив Сергій Воронов. — Торік його було взято на державний облік як об’єкт підводної культурної спадщини № 2064. Він затонув на глибині близько 60 метрів. При його габаритах, 42,5 метри, його добре видно в гарну погоду. Проглядається величезна пляма нафтопродуктів, адже він мав повністю заповнені танки з паливом. На борту і сьогодні близько 1,5 тисячі тонн соляри. Цю пляму видно з космосу.
Крейсер величезний — довжиною 186 метрів, майже як два футбольні поля. Його знищення увійде у всі підручники та буде викладатися як приклад у військово-морських школах».
Ракета «Р-360» «Нептун». Фото надане завідувачем Центрального військово-морського музею України Сергієм Вороновим
Про ракету «Нептун».
Вразила крейсер ракета «Р-360» «Нептун». Має довжину 5 метрів 50 сантиметрів, масу 870 кг, бойова маса всього 150 кг, Дальність польоту 280 км, діапазон висоти польоти над греблями хвиль від 3 до 10 метрів. За технічними характеристиками призначена вражати кораблі водовміщенням не більше ніж 5 тисяч тонн, а «москва» — 11,5 тисяч тонн.
«Тому фахівці казали, що вразити може, але затопити ні, не вірили в це, — пригадує Сергій Воронов. — Рік тому навіть наше військове командування спочатку думало, що відбулося пошкодження крейсера, і він пішов до Севастополя. Але сталося так, що дві ракети, незаплановані для потоплення такого величезного об’єкта, виконали свій обсяг роботи».
Всередині командного пункту РКП-360. Фото надане завідувачем Центрального військово-морського музею України Сергієм Вороновим
Ракету «Нептун» розробили у 2010 році, перші випробування пройшли у 2014-ому на Чернігівському полігоні. Далі комплекс доопрацьовувався, пройшов державні іспити у 2020 році та був взятий в експлуатацію. Комплекс зібрали у 2021 році, вперше його побачили на військовому параді на Хрещатику до 30-річчя незалежності України.
«Офіційно стати на бойове чергування ракети мали навесні 2022. Однак, у лютому, напередодні повномасштабного вторгнення, ракети з київського заводу були вивезли на південь Одеської області до місць постійного застосування, — розповідає Сергій Воронов. — Вперше „Нептун“ застосували 26 лютого. У цей день три великі десантні кораблі з російською піхотою з Криму вирушили у бік миколаївського узбережжя для висадки десанту. Ракети були відстежені та знищені, бо високо летіли над містом Одеса. Але, виявивши такі озброєння, кораблі повернули, операція не була розпочата. А в полюванні за „Нептунами“ росіяни збили свій літак».
3 квітня ракету вперше застосували по бойовому кораблю. «Нептун» вразив фрегат «Адмірал Ессен» біля Севастополя.
А враження «Нептуном» крейсера «москви», що є беззаперечним фактом, руйнує міфи російської пропаганди про зброю іноземного походження чи участь іноземних військ у цій операції.
Що ж трапилося 13-го?
Сергій Воронов спілкувався з професорами Одеського гідрометеорологічного інституту та з’ясував, що цього дня у північному Причорноморї, від Зміїного до Одеси, був грозовий фронт, дощові хмари, тому не могла працювати авіація.
За розрахунками експертів, «москва» стояла за 100–120 км від Одеси. Росіяни були спокійні, не вмикали ППО, бо вважали своє перебування безпечним.
Крейсер був найбільшим об’єктом у Чорному морі. Є різні версії, звідки українці отримали точні координати. За словами Сергія Воронова, авторитетні військові інженери запевняють, що діють багато супутників, які ми використовуємо, тому 186-метрову гору заліза видно завжди.
У росії причиною затоплення крейсера досі вважається пожежа форсажної газової турбіни в кормовій машинного відділення. Нібито після аварійного проливу мало місце займання паливно-мастильних матеріалів, що потрапили на зовнішню частину турбіну.
Крейсер «москва» після враження. Фото: twitter.com/osinttechnical
А знамениті фотографії крейсера «москва», що горів, зроблені з судна «Спасатель Василий Бех», яке намагалося врятувати корабель.
Залишається таємницею втрати росіян. Існує сім офіційних версій — від 50 до 500 загиблих. Відомо, що на борту було близько 490 спальних місць. А в цю бойову службу пішли взвод морської піхоти, частина штабу чорноморського штабу. Найімовірніше людей на крейсері було понад 500. Враховуючи пожежу, вибухи, детонацію боєприпасів, загиблих дуже багато.
Символічно, що 110 років тому затонув Титанік — зіткнувшись з айсбергом в ніч з 14 на 15 квітня 1912 року. Цей британський пасажирський пароплав на момент будівництва був найбільшим лайнером у світі. Він не зважив на небезпеки айсбергів, а «москва» не врахувала можливості українців.
Показова, а не бойова «москва».
Капітан 1-го рангу у відставці Євген Лупаков проходив навчання на крейсері «москва» на Чорноморському флоті ще за часів СРСР.
Капітан 1-го ранку у відставці Євген Лупаков розповів про свій досвід на крейсері. Фото авторки
«Його двічі хотіли списати, але не могли, бо це ж „москва“. А насправді баржа, — каже він. — Ніякої організації. Коли проходили навчання флоту, ділилися на дві частини. І ті, кому діставався цей „крокодил“, ховали його, бо толку не було жодного. Ракети з нього не влучали у ціль».
Крейсер побудований на суднобудівному заводі імені 61 комунара у місті Миколаєві, у 1976-79 роках. Спочатку мав назву «Слава». У 1990-х роках знову потрапив на миколаївський завод на модернізацію і капремонт. Саме там отримав назву «москва» і став флагманом Чорноморського флоту.
Крейсер «москва». фото: Вікіпедія
«Це найбільший корабель, на ньому краще за все було розташовуватися пересувному штабу. Мав розкішні апартаменти, комфортніші порівняно з іншими кораблями, — пояснює Сергій Воронов. — Саме на ньому Горбачов хотів зустрітися з американським президентом Джорджем Бушем-молодшим на Мальті. Але американці не ризикнули провести зустріч на бойовому судні, зробили на цивільному.
Водночас застарілий. Під час капітального ремонту не була здійснена модернізація електричних систем чи озброєння. Він виглядав показово — там можна було святкувати, під прапором запускати салюти. Однак в бою не зміг захистити навіть себе.
Коли його привезли в Миколаїв на ремонт, у росії не було коштів. Думали відмовитися і утилізувати. Не мали грошей навіть заплатити заводу, розраховувалися елементами крейсера. Коли Лужков став мером москви, він знайшов якісь кошти — і мабуть, саме за його проханням крейсер і назвали «москва».
Сергій Воронов демонструє унікальні експонати. Фото авторки
НОВІ ЕКСПОНАТИ: МІЦЬ «НЕПТУНА» І СЛАБКІСТЬ «МОСКВИ»
Пройшов рік, подія обросла великою кількістю легенд, а багато районних та сільських музеїв мають у колекціях експонати начебто з «Нептуна». Насправді єдиний реальний артефакт, який має пряме відношення до ракети «Р-360» «Нептун», яка вразила крейсер «москва», перебуває в колекції Національного військово-історичного музею України.
Стабілізатор стартового агрегату тієї самої легендарної ракети «Нептун». Фото авторки
А саме — стабілізатор стартового агрегату тієї самої легендарної ракети «Нептун», яка відправила на дно флагман Чорноморського флоту росії.
Стабілізатор важкий, зазначає Сергій Воронов. Фото авторки
«Це складова частина ракети, яка відлітає під час старту, на першому етапі, — розповів Сергій Воронов. — Ми вперше показуємо цей фрагмент, засекречений елемент ракетної зброї України. Він є символом того, що в Україні є зброя, яка дає змогу нам перемогти. Її для музейних фондів передало командування Військово-Морських Сил ЗСУ».
Ще один рідкісний експонат — рятувальний круг з крейсера «москва».
Рятувальний круг та буйок з крейсера «москва». Фото авторки
«Пів року тому прикордонники виявили цей круг на борту рибальського судна, яке прийшло в один із портів Дунаю. Він був на воді після знищення крейсера „москва“. На ньому — оперативний номер, борт приписки. Тобто це оригінальна річ з того самого крейсера „москва“, — розповів очільник Центрального військово-морського музею України. — До нього був прилаштований рятувальний буй, який спрацьовує, коли потрапляє в воду під час аварії корабля. Але цей рятувальний буйок 1981 року виготовлення пояснює жахливий стан другого флоту світу. Адже його термін дії всього пів року, тож мав бути замінений ще 1981 року. Він висів найімовірніше на головній палубі. Це свідчить про низький рівень готовності до виконання навчальних та бойових дій з боку флагманського корабля».
14 квітня 2022 року філія Національного військово-історичного музею України — Центральний військово-морський музей України отримала новий експонат — об’єкт підводної культурної спадщини № 2064. Як зазначив Сергій Воронов, з дна моря його не підійматимуть, адже це дуже дорого. І вже є черга гостей на підводні екскурсії, подивитися на результат діяльності Військово-морських сил України.
«Перемога неминуча. Впевнений, що після нашої перемоги „москва“ стане однією з найпопулярніших локацій для дайверів. А туристи зі всього світу будуть в українському Криму піднімати келихи фантастичного кримського вина під хороший тост — „за російський воєнний флот — до дна!“», — написав міністр оборони України Олексій Резніков.
ПОБАЧИТИ ЗНИЩЕННЯ: 3D ШОУ «ОТРІЦАТЕЛЬНОЄ ВСПЛИТІЄ»
Спільно з Громадською організацією «ДНА» музей готує ексклюзивний проєкт математичного моделювання процесу знищення «москви». Його презентують у Києві вже у травні.
«Це проєкт нового музейного формату. Імерсивне 3D шоу на пів години занурить глядачів в те, що відбулося рік тому, — розповів голова наглядової ради проєкту „Отріцательноє всплитіє“ ГО „ДНА“ Євгеній Миронюк. — Ми покажемо всі події — від того моменту, як крейсер був на ходу, підплив під острів Зміїний і отримав повідомлення про те, куди йому йти, як наш військовий натиснув на кнопку, ракета „Нептун“ вилетіла з пускового комплексу і вразила крейсер — і до унікальних модельованих кадрів, як виглядає „москва“ зараз, на дні Чорного моря».
Голова наглядової ради проєкту «Отріцательноє всплитіє» ГО «ДНА» Євгеній Миронюк. Фото авторки
За його словами, над науковою реконструкцією працювала команда фахівців на чолі з видатним підводним археологом Сергієм Вороновим. Команда музею допомогли реконструювати корабель, зробити повну деталізовану 3D-модель. Військові з Міноборони розповіли, де розташовані та як виглядають ураження, а спеціалісти з морської археології — де і як лежить потоплена «москва».
«Відвідувачів чекатиме імерсивне шоу на 270 градусів, з димом, звуками та рухомими елементами. У нас в Україні поки що таке не робив ніхто, — запевнив Євгеній Миронюк. — Також в експозиції будуть представлені стабілізатор стартового агрегату ракети „Нептун“, рятувальний круг „москви“ та кашкет моряка, моделі кораблів. А ще інтерактивні елементи, в тому числі для дітей».
Як дізнався «Вечірній Київ», проєкт показуватимуть в центрі Києва, у приміщенні площею 450 квадратних метрів. Експонуватися у столиці він планується пів року. Також шоу продемонструють за кордоном — вже є домовленості з Бельгією, Німеччиною, Великою Британією і США.
«Історія з крейсером „москва“ є показовим прикладом пропаганди і брехні росії. Ми хочемо привернути до цього увагу за кордоном. Адже у нас є докази, що росія бреше і їй не можна довіряти. Ми покажемо всьому світу ціну російського слова та на основі фактів та наукових досліджень відкриємо очі на російську пропаганду», — зазначив Євгеній Миронюк.
До слова, Національний військово-історичний музей єдиний в Україні охоплює історію створення і розвитку військової справи на території України від доби бронзи до сьогоднішніх днів.
Вхід до музею. Фото авторки
Вхід до музею. Фото авторки
Розташований він біля метро «Арсенальна», на вулиці Грушевського, 30/1. Працює щодня, з 10:00 до 18:00, окрім понеділка та вівторка.
Експозиція музею. Фото авторки
Експозиція музею. Фото авторки
Експозиція музею. Фото авторки
Експозиція музею. Фото авторки
Експозиція музею. Фото авторки
Експозиція музею. Фото авторки
Експозиція музею. Фото авторки
Експозиція музею. Фото авторки
Вартість квитка: 100 грн, пільговий 50 грн.
У квітні представники Київської митниці, Музею історії міста Києва та Національного військово-історичного музею презентували врятовані від незаконного вивезення з України 469 предметів нумізматики, фалеристики, холодної зброї та військового спорядження від епохи бронзи до ХІХ ст. Найцікавіші експонати, які були визнані культурними цінностями, були оцифровані командою «Київ Цифровий»
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
