Героїв ховають на різних кладовищах. Фото: Тиколи Тимченка
Якщо громадськість та влада дійдуть згоди щодо місця розташування пантеону на цій локації, то перші поховання будуть вже восени.
Дев’ять років триває війна з росією, та понад рік — повномасштабне вторгнення. За цей час свої життя за волю і незалежність віддали тисячі українців. По всіх кладовищах країни є більші чи менші алеї, де знайшли останній спочинок воїни. Але досі немає єдиного, державного меморіалу, де б ховали героїв.
У столиці було декілька варіантів розташування такого місця вічної слави. Але з тих чи інших причин, питання досі не вирішене. Пропозиція Кабінету Міністрів облаштувати таке місце на Лисій горі у Києві наштовхнулася на нерозуміння громадськості та спротив екологів, тож від нього відмовилися.
Оптимальним варіантом, на думку влади, на сьогодні є облаштування такого меморіалу у Биківні, неподалік від Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». Ця ділянка землі у підпорядкуванні Мінкульту, яке обіцяє максимально спростити увесь процес погодження різних дозволів та документів. Про це йшлося під час пресконференції, що відбулася сьогодні в Укрінформі.
Під час обговорення розташування місця для військового кладовище. Скрин відео
МІСЦЕ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО АРЛІНГТОНА
«Ні в кого не виникає заперечень, що нам потрібен український „Арлінгтон“. Наше міністерство відповідає за створення Національного військового меморіального кладовища. Для цього створено державну установу, яка буде опікуватися усіма питаннями — від виділення ділянки до догляду за меморіалом. Це має бути місце, де можна буде дізнатися, ким були наші Герої. Віддати їм шану», — зазначила Юлія Лапутіна, міністерка у справах ветеранів України.
Вона повідомила, що спільно із Мінкультом та Київською міською військовою державною адміністрацією було обговорено і пропрацьовано варіанти розміщення такого комплексу на різних ділянках: Лисій Горі, Берковцях, ВДНГ, у Гатному, біля селища Чайки і дві ділянки у Биківні.
Вікторія Красовська прийшла на пресконференцію з урною із прахом свого чоловіка, Віталія Красовського, на псевдо Крос. Він був сапером, загинув у Маріуполі. «Ми не прийшли просити, ми прийшли вимагати дії від влади», — сказала жінка. Вона далеко не одна, яка не має куди прийти на могилу до рідної людини.
«Наші рідні виконали обов’язок перед Батьківщиною — пішли її захищати. Звертаюсь від себе особисто і від родин захисників і захисниць. Будь ласка, докладіть усіх зусиль, щоб будівництво меморіального військового кладовища було розпочато вже цього року. У житті наших рідних було місце для подвигу, але у нас нема місця, де ми можемо гідно поховати і вшанувати пам’ять», — сказала Інна Денисенко, мама військовослужбовця полку «Азов», 24 річного оборонця Маріуполя.
У 2014 році їхня родина переїхала з Донецька, хлопець планував захищати країну. 15 квітня 2022 року Владислав Денисенко із побратимами загинув у Маріуполі. У жовтні родина попрощалася з єдиним сином, але не поховала…
Під час її запитань і Олександр Ткаченко і Юлія Лапутіна мовчали, бо, мабуть, неможливо втішити згорьовану маму, яка контролює кожне своє слово, тамуючи сльози. Але обов’язок влади розпочати створення військового кладовища якнайшвидше.
ЧОМУ «БИКІВНЯНСЬКІ МОГИЛИ»
«Ми пропонуємо розташувати меморіал у заповіднику „Биківнянські могили“ на Броварському шосе. Це місце пам’яті жертв сталінських репресій українців і поляків. Пропонуємо поруч створити меморіальне кладовище наших загиблих воїнів», — Сказав Ткаченко. Він пояснив, що ця земля належить до відання Мінкульту і це найшвидший шлях розпочати цю справу.
Пропонуючи це місце фахівці вивчили досвід розташування кладовищ у лісистих місцевостях — питання екології теж важливе. Крім того, ця ділянка має зручний доїзд від станції метро «Лісова» і при необхідності на цьому маршруті можна запустити спеціальні шатли. Це забезпечить міська влада.
Такий підхід, при максимальному сприянні всіх сторін, дозволив би почати поховання на ділянці вже з осені. Сам ж комплекс — буде складатися із низки споруд. Земельна ділянка відведена для цього складає 90 гектарів.
«Створення Національного військового меморіального кладовища передбачає розміщення комплексу споруд та площ. Зокрема це: військове кладовище, музейний комплекс, ритуальна будівля та інші необхідні споруди для функціонування кладовища та проведення почесних поховань наших героїв», — наголосив перший заступник Міністра у справах ветеранів Олександр Порхун.
МАКСИМАЛЬНЕ СПРИЯННЯ ВІД УСІХ
Наразі місце розташування Національного військового меморіальне кладовища винесуть на обговорення громадськості. Якщо якихось заперечень не буде. То Кабмін прийме постанову про передачу цієї земельної ділянки Міністерству ветеранів, далі зроблять передпроєктну документацію, проведуть архітектурний конкурс на визначення переможця, як цей об’єкт буде виглядати, і почнуть будівництво.
Усі ці етапи чиновники хочуть провести у турборежимі, бо відкладати уже нема як. За попереднім планом, перша секція поховань буде відкрита у жовтні-листопаді 2023 року.
«Усі розуміють, що питання дуже важливе. Є відведені місця для поховання на Міському кладовищі, Лісовому, але це не меморіальні об’єкти, і реальність така, що й там закінчується земля, тож ми готові сприяти якнайшвидшій реалізації об’єкта», — зазначив заступник голови КМВА Петро Пантелеєв.
До слова, в Інституті національної пам’яті підтримують ідею розташування військового кладовища у Биківні. Це найбільше в Україні місце поховання жертв сталінських репресій. Тож цей спільний комплекс може стати символом пам’яті українського народу і ціни, яку ми платили і платимо за нашу свободу.
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
