Сьогодні це сквер Трудової Слави. Фото з відкритих джерел
У «Київ Цифровий» триває голосування за нову назву для столичного скверу Трудової Слави. Одна з трьох пропозицій — на честь лідера українців Криму Павла Горянського.
Крайова Рада Українців Криму та експерти закликають киян перейменувати сквер Трудової Слави в Києві на честь українського громадського і культурного діяча, лідера українців Криму у 1919-1920 років, консула УНР Павла Ієрофійовича Горянського (1878-1935). Про це йшлося на пресконференції «Закарбуймо на мапі Києва ім’я консула УНР і лідера кримських українців Павла Горянського» в Українському кризовому медіа-центру.
Учасники пресконференції.
ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ ПАВЛА ГОРЯНСЬКОГО
Деталі біографії громадського та культурного діяча, одного з найкращих представників української інтелігенції розповів представник Крайової Ради Українців Криму, кандидат історичних наук Андрій Іванець.
Представник Крайової Ради Українців Криму, кандидат історичних наук Андрій Іванець.
Народився Павло Ієрофійович Горянський 1878 року на Звенигородщині, в селі Кримки, у родині священника. У Богуславі навчався в початковій духовній школі. Далі — в семінарії в Києві, закінчив університет Дерпта (зараз Тарту, Естонія). Прагнув висвітлювати українську історію, однак йому заборонили цю тему. Доручили написати випускну роботу про великоросійські міста в центральній росії.
«Настрій мав проукраїнський, проявляв себе в українському русі активно, — каже Андрій Іванець. — Після закінчення навчання працював у Києві в журналі «Киевская старина», На той момент це був провідний українознавчий журнал Наддніпрянщини. Був оглядачем і секретарем журналу.
Далі вчителював в Польщі, Катеринославі, Умані. Проявив себе як громадський діяч, очолював об’єднання педагогів, займався пам’яткоохоронною діяльностю. І все це робив на ґрунті українознавства, що для тодішньої інтелігенції було справою непростою. Зокрема, в Умані відкрив відділ «Україніка» в місцевій газеті, і багато хто відзначав його матеріали».
У 1914 році Павло Горянський, щоб поправити здоров’я приїжджає в Крим. Працює в Ялті викладачем. Як тільки з’являється можливість, після революції 1917 року, активно включається у громадське життя як український діяч. Він — один з тих, хто допомагав об’єднувати українців Криму. Одразу очолив Ялтинську громаду українців. У цей час в Криму відбуваються бурхливі події, часто змінюється влада. Очільники не прихильні до українців. А деякі відверто ворожі.
У 1918 році Павло Горянський брав участь у першому з’їзді українців Криму, а в 1919-му очолив Крайову Українську Раду в Криму. В 1920 році до нього приїжджали делегації УНР, які їхали на переговори до Врангеля. Проводив просвітницьку роботу. Українці висунули його як консула УНР в Криму. Щоб захищати інтереси кримського українства, об’єднувати українців, І представники УНР його в такій якості визнали.
На жаль, Крим у 1921 році увійшов до складу радянської росії. Павло Горянський побоювався, що в Криму не зможе виховати своїх синів українцями. Тому в 1925 році переїхав в Київ і працював у Всеукраїнській народній бібліотеці (сьогодні Національна бібліотека імені Вернадського). В 1933 році під час «чистки» його позбавили роботи як українського буржуазного націоналіста, вихідця з родини священника.
«Далі йому загрожувала участь представників української інтелігенції „розстріляного відродження“. Але в січні 1935 року він помер і уникнув такої долі, — зазначив Андрій Іванець. — Ми, представники Крайової Ради Українців Криму, переконані, що постать Павла Горянського має бути відзначена в Києві».
До слова, похований Павло Горянський на Лук’янівському цвинтарі. Торік з ініціативи кримських українців і підтримці небайдужих киян там був встановлений пам’ятник Павлу Горянському. А єдина фотографія Павла Горянського була віднайдена в журналі 1926 року.
ЧОМУ ЙОГО ІМ’Я МАЄ БУТИ НА МАПІ КИЄВА
Як підкреслив Андрій Іванець, життєвий шлях Павла Горянського тісно пов’язаний з Києвом — тут він отримав середню освіту, починав трудовий шлях, наприкінці життя працював в бібліотеці. Тут помер і похований.
Друга причина — підтримати кримських українців, другу в Криму групу за чисельністю та одну з найбільш дискримінованих спільнот в умовах окупованого Криму. Дати їм сигнал, що ми пам’ятаємо про проблеми українців.
«Павло Горянський зробив багато для кримських українців, щоб консолідувати їх у період війни і революцій. Це знакова постать, — підкреслив Андрій Іванець. — На єдиній збереженій світлині він стоїть в Ялті, біля могили поета та лікаря Степана Руданського. Як голова ялтинської громади українців опікувався нею. Тоді ялтинські українці ініціювали комісію з опікування могилою Степана Руданського, викупили землю у церкви, встановили пам’ятник на його могилі. Сьогодні наша черга згадати про кримських українців».
ЧОМУ САМЕ ЦЕЙ СКВЕР
Сквер Трудової Слави — безлика назва, яка говорить лише про радянську пролетарську естетику, зауважив член Комісії з питань найменувань та дослідник історії Києва Тиміш Мартиненко-Кушлянський.
Член Комісії з питань найменувань та дослідник історії Києва Тиміш Мартиненко-Кушлянський.
За його словами, розташування цього скверу унікальне. В місцевості Нова Дарниця, значна частина вулиць пов’язана з Кримом — є вулиці Севастопольська, Сімферопольська, Ялтинська. Тут з’явилася вулиця Ісмаїла Гаспринського, видатного кримськотатарського культурного діяча.
«Павло Горянський був лідером української громади Криму. Ця постать має стосунок і до Києва, і є потужним культурним містком до української громади Криму, — зазначив Тиміш Мартиненко-Кушлянський. — Павло Горянський залишається єдиною постаттю, яка не вшанована в Києві з-поміж виданих лідерів визвольних змагань з різних регіонів України».
Ініціатори зазначають, що найменування скверу на честь Павла Горянського допоможе не лише підтримати українців Криму, а й створити якісний міський простір в цій частині міста. Сквер може стати місцем збору для кримської української громади, в тому числі кримськотатарської.
Сьогодні у сквері розташована церква святої Катерини. Як повідомив Сергій Вікарчук, голова Ради ветеранів Криму при КРУК, віряни підтримують перейменування. Адже Павло Горянський з родини священнослужителів, а отець Олександр є капеланом, і розуміє важливість питання.
ЯК ПІДТРИМАТИ ІНІЦІАТИВУ
Щоб проголосувати, необхідно:
- Завантажити додаток «Київ цифровий»;
- В розділі «Електронна демократія» обрати «Опитування»;
- Знайти опитування «Як перейменувати сквер Трудової слави» і обрати «Павла Горянського».
Зазначимо, що скверу також пропонують дати назви Катериненський та Святослава Шрамченка (військовий, філателіст, письменник). Голосування триває до 16 квітня включно.
У голосуванні в «Київ Цифровий» кияни можуть висловитися за перейменування 27 об’єктів у місті. Зокрема заплановано перейменувати проспекти Повітрофлотський та Правди, а також парк імені Генерала Потапова, сквер імені Чкалова та інші об’єкти.
Впродовж останніх пів року Київрада підтримала перейменування понад 200 вулиць, провулків, проспектів та площ, назви яких пов’язані з радянським союзом, країною агресоркою та її сателітами.
Також наводимо повний перелік вулиць Києва, перейменованих з 2014 року.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
