До ювілею відвідувачам підготували особливу виставку. Фото авторки
Виставковий проєкт пропонує екскурс культурним життям років незалежності через події, що відбувалися в Українському Домі, і представляє знакові імена та твори мистецтва.
Модерністська споруда, зведена у 1982 році як музей Леніна, довгий час символізувала складне і суперечливе минуле, отримане Україною у спадок від комуністичного режиму. Вже три десятиліття у цій будівлі, за адресою Хрещатик, розташовується Український Дім.
Тут відбувалися міжнародні та державницькі заходи за участі президентів та високих іноземних делегацій, масштабні і престижні культурно-мистецькі акції, ця будівля вітала знаменитих діячів, політиків, митців, ставала оселею для протестувальників і потерпала від безчинства «Беркуту» у часи суспільних зрушень. Однак весь час Український Дім повертався до культурної місії, проводячи виставки, міжнародні артфестивалі, художні салони, презентації. Нині Український Дім реалізує мультидисциплінарну програму, яка охоплює різні сфери — візуальне мистецтво, кіно, музику, публічний діалог, культурницькі, освітні, молодіжні проєкти тощо.
Переживаючи трансформації разом з українським суспільством, Український Дім залишив у минулому спадок радянського союзу та шукає українську ідентичність. Виставка дає змогу подивитися на ті важливі події, які відбувалися в будівлі і навколо, і крізь призму мистецтва згадати історію України.
Ольга Вієру. Фото: Український Дім
«У 1992 році Микола Жулинський, який є директором Інституту літератури, (тоді він був віце-прем’єр-міністром в уряді, — ред.) запропонував зробити в цій будівлі, де був музей Леніна, інституцію Український Дім, — розповіла директорка Національного центру «Український Дім» Ольга Вієру. — З цим він прийшов до тодішнього керівника уряду Леоніда Кучми, який з острахом поставився до цієї ідеї. Тоді Жулинський пішов до президента Леоніда Кравчука. Той теж був збентежений, але зрештою все ж зробили установу Український Дім, яка мала представляти Україну в Україні — українську культуру та все найкраще.
Микола Жулинський був ініціатором створення Українського Дому. Фрагмент з відео
З того часу Український Дім переживав всі події, які ставалися в країні. В обидва Майдани він був не просто штабом революції, його називали народним домом, який прихистив мітингуючих. Тут було багато політичних і бізнесових подій. Всі думали, як наповнити зміст і сенс сутністю, як зробити, щоб він був домом для кожного українця. Нам здається. що єдине, що робить його доступним і привабливим для кожного — це мистецтво, культура. Тому до ювілею зробили екскурс проєктами — що найбільше запам’яталося, що було цінного і що відкривало двері для кожної людини».
Куратори проєкту: Валерій Сахарук, Олександр Соловйов та Аліса Гришанова. Фото: Український Дім
Кураторами проєкту стали Аліса Гришанова, Валерій Сахарук, Олександр Соловйов, кожен з яких дотичний до історії та сучасності Українського Дому.
«Це не тільки ювілей Українського Дому, а й мій як фахівця. 30 років тому, в 1993-му, я потрапив сюди на роботу, коли перша керівниця Світлана Іваненкова шукала мистецтвознавця. Мені вдалося переконати, що варто інвестувати в цей культурно-мистецький напрямок, — поділився Валерій Сахарук, який заснував в Українському Домі державну галерею „Аліпій“, що першою системно займалася українським мистецтвом. — Ми почали працювати над першою великою виставкою, яка називалася „Мистецькі імпресії“. Вдалося купити фахове професійне освітлення, якого ще не було в Україні. Перед цим Український Дім обходили, вважалося, що це приміщення не зможе гідно представити мистецькі проєкти. Після цієї виставки вишукувалися черги художників, які хотіли тут виставлятися. Далі були ярмарки і важливі проєкти. Були й періоди тиші або іншої активності. Але найголовнішим напрямком залишався мистецький».
Плакат Віталія Шості. Фото авторки
У холі відвідувачів зустрічає символічний плакат Віталія Шості, фрагмент якого винесений на стіну.
Кураторка Аліса Гришанова. Фото авторки
«Ця робота відкриває перший розділ проєкту „Незалежність“. Український Дім фактично ровесник незалежності України, — розповіла „Вечірньому Києву“ кураторка Аліса Гришанова. — Він і досі актуальний, є чорні хмари, що тоді розвіювалися, і зараз знову з’явилися. Для жовто-синього зображення автор використав небо і не традиційний лан пшениці, а сонце, як світ і надію. Робив на ейфорії для здобуття незалежності, коли всі відчували, що Україна нарешті стає вільною».
З іншого боку стіни — важливі події, пов’язані з трансформацією Українського дому. Музей Леніна припинив своє існування 18 листопада 1990 року: в порожніх залах віяло пусткою, а дезорієнтовані працівники гадали, чим ці зали тепер наповнювати.
Першою мистецькою акцією став перформанс Федора Тетянича. Фото авторки
Тоді ситуацією скористався знаний київський художник, майстер перформансу Федір Тетянич і запропонував провести тут свою виставку. Влітку 1991 року поважний член Спілки художників України з’явився у своєму артистичному амплуа Фрипульї, і перетворив третій поверх майбутнього Українського Дому на тотальну інсталяцію. Дійство Тетянича стало символічним очищенням будівлі від комуністичного спадку.
Знакові проєкти, що проходили в цих стінах в 1990-2000-х роках. Фото авторки
Знакові проєкти, що проходили в цих стінах в 1990-2000-х роках. Фото авторки
Знакові проєкти, що проходили в цих стінах в 1990-2000-х роках. Фото авторки
Знакові проєкти, що проходили в цих стінах в 1990-2000-х роках. Фото авторки
Бокові зали першого поверху розповідають про знакові проєкти, що проходили в цих стінах в 1990-2000-х роках — виставки в галереї Аліпій, Київський художній ярмарок, Міжнародний АРТ фестиваль, мистецькі салони, фестиваль «Арт-Київ». Можна побачити роботи як класиків радянського часу (Тетяна Яблонська, Микола Глущенко, Сергій Шишко), так і багатьох наших сучасників (Віктор Сидоренко, Олег Тістол, Павло Маков, Тіберій Сільваші та багато інших).
Скриня з Ленінами з фонду Українського Дому. Фото авторки
Архівні фотографії. Фото авторки
Архівні фотографії. Фото авторки
Поміж ними — невеличкий розділ «Спадок», який у фотографіях розповідає, як будувався та відкривався тоді ще музей Лєніна.
У залах другого поверху знайшли відображення суспільні зрушення, які відбувалися у Києві та торкнулися Українського Дому. У ньому та довкола нього свого часу вирували українські революції — Помаранчева та Революція Гідності, а тепер про них нагадують світлини й речі з колекції Музею Майдану.
Український Дім в центрі суспільних зрушень. Фото авторки
Український Дім в центрі суспільних зрушень. Фото авторки
Український Дім в центрі суспільних зрушень. Фото авторки
Український Дім в центрі суспільних зрушень. Фото авторки
А в холі другого поверху розгорнулися стенди, які знайомлять зі знаковими проєктами, що тут відбувалися. Зокрема, у 1995 році в Українському домі пройшла одна з трьох ключових виставок неформального об’єднання київських художників «Живописний заповідник». На певний час 5 знакових митців — Тиберія Сільваші (фундатора та автора концепції), Олександра Бабака, Марка Гейка, Олександра Животкова, Миколи Кривенка, Анатолія Криволапа — об’єднав безпредметний живопис, відданість кольоропису та любов до рідної землі. На виставці є змога знову, через багато років, побачити їх роботи разом.
Живописний заповідник. Фото авторки
Проєкт Разом.UA. Фото авторки
Можна згадати і проєкти, які були представлені в Українському Домі останніми роками — «Передчуття» Олександра Дубовика, «Спалах. Українська фотографія сьогодні», мультимедійна вистава «Шлях до…».
Інсталяція «Коринфська колона, що впала». Фото авторки
Привертає увагу інсталяція «Коринфська колона, що впала» (2015) Олексія Сая, зроблена з оцинкованих будівельних профілів. Розбита на фрагменти колона, ніби перенесена автором з минулого, яке намагається мімікрувати під сучасне та актуальне, в реальних умовах отримує нове прочитання.
Графічна робота «Війна» планувалася на фасаді Українського Дому. Фото авторки
Уперше тут представили масштабну графічну роботу Світлани Кошкіної «Війна». Вона створила її у 2022 році для фасаду Українського дому, але втілити цю ідею тоді не вдалося.
Ніколи знову: у столичній галереї демонструють актуальну виставку сучасного мистецтва. Мистецький проєкт представили до Дня пам’яті та примирення, коли українці вшановують тих, хто у роки Другої світової війни боровся з нацизмом та його переміг, а також усіх жертв тієї війни.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua