Упродовж минулої доби Державна служба з надзвичайних ситуацій 20 разів реагувала на виклики для ліквідації вогню в екосистемах Київщини. Сукупна площа займань склала понад 18 гектарів.
Про це 12 березня сповістило Головне управління ДСНС України в Київській області.
Співробітники Бучанського району гасили трав’яний покрив у містечках Гостомель та Бородянка, в селі Загальці. Працівники ДСНС Фастівщини працювали в селах Данилівка, Гатне та Велика Офірна.
Представники надзвичайних служб, а також Київська міська державна адміністрація закликають не здійснювати спалювання сухої трави та опалого листя. КМДА інформує про негативні результати:
- ️знищується родючий прошарок ґрунту, на відновлення якого може знадобитися 5-6 років;
- гинуть звірі та птаство: їжаки, зайці, жаби, плазуни;
- в атмосферу виділяються сполуки, небезпечні для здоров’я людей.
Жителів Києва та області просять дотримуватися правил протипожежної безпеки:
- не підпалювати суху рослинність, трав’яний покрив чи стерню;
- не викидати недокурки та сірники в висохлу траву;
- обачно обходитися з відкритим полум’ям під час відпочинку на природі та ведення робіт на сільськогосподарських площах.
Також нагадують про штрафні санкції за запалювання трави 3060 — 6120 грн. У випадку, якщо займання трапилось на території природоохоронного фонду штраф буде більшим — від 6120 до 12 240 грн. А для службових осіб він може сягати до 30 600 грн.
Кримінальна відповідальність
Руйнування або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, поблизу залізничних шляхів, а також стерні, сухих дикорослих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського використання тягне за собою штраф від 91 800 до 153 000 грн, або обмеження свободи на термін від 2 до 5 років, або позбавлення свободи на той же термін.
Якщо підпал спричинив тяжкі наслідки, як-от смерть людей, масова загибель звірів або інші серйозні наслідки, покарання складає позбавлення свободи від 5 до 10 років.
Що робити з сухим листям
У Департаменті захисту навколишнього середовища та адаптації до кліматичних змін КМДА зауважують, що існують безпечні та дієві способи утилізації рослинних залишків. Зокрема, компостування — органічні відходи перетворюються на природне удобрення. А також мульчування — формування захисного прошарку.