Вихованка Київської МАН Анастасія Костенко. Фото: Бориса Корпусенка
Десятикласниця з київського ліцею шукає свинець у дитячих іграшках та на ігрових майданчиках, досліджує вплив енергетичних напоїв на людський організм і працює над вирішенням проблеми щодо зменшення викидів парникових газів, які впливають на зміну клімату.
15-річну Анастасію Костенко завжди хвилювали проблеми екології і їй дуже хотілося змінювати своє рідне місто Київ на краще. Коли дівчина після написання наукової роботи у школі, потрапила до Київської малої академії наук у неї з’явилася можливість проводити наукові дослідження у сучасних лабораторіях і працювати над вирішенням екологічних проблем.
Анастасія Костенко зі своєю науковою керівницею Оленою Ісаченко. Фото: Бориса Корпусенка
З цим їй неабияк допомагає її наукова керівниця, завідувачка відділення екології та аграрних наук Київської МАН Олена Ісаченко. Разом вони проводять дослідження, виборюють всеукраїнські конкурси і мають великі плани у вирішенні екологічних проблем.
Про це охоче поділилися з журналісткою «Вечірнього Києва».
КИЇВСЬКА МАН — ЗЛІТНИЙ МАЙДАНЧИК ДЛЯ ОБДАРОВАНОЇ МОЛОДІ
Перед широкомасштабною війною Настя потрапила до столичної МАН. Олена Миколаївна, яка має великий досвід співпраці із юними науковцями, одразу звернула увагу на цілеспрямовану дівчину і взялася їй допомагати:
Наукова керівниця, завідувачка відділення екології та аграрних наук Київської МАН Олена Ісаченко
«Почалася війна і наші обдаровані вихованці розсипалися, як намисто, по всьому світу. Тоді ми й організували проєкт „Там де я“, який об’єднав наших учнів на онлайн-платформі. Кожен показував те місто, країну, де він знаходився, розповідав про неї. Так ми зблизилися. Настя весь час була з нами на зв’язку і зарекомендувала себе як дуже ініціативна дівчина. А влітку 2022-го ми почали з нею активно працювати над нашими проєктами».
Зі слів Анастасії, екологія завжди її цікавила та коли вона познайомилася з пані Оленою, одразу зрозуміла, що це той напрямок, якому вона хоче присвятити себе.
Юна експериментаторка. Фото: з архіву Анастасії Костенко
«Я завжди захоплювалася дослідженнями. Моя вчителька з біології запропонувала написати наукову роботу. Тоді я не думала, що мене це настільки затягне. З Оленою Миколаївною ми одразу знайшли спільну мову і рухаємося тепер в одному напрямку. Я дуже задоволена, що я в МАН. Чесно кажучи, я цим живу», — зізнається Настя.
ВБИВЧИЙ СВИНЕЦЬ У ІГРАШКАХ ТА НА ДИТЯЧИХ МАЙДАНЧИКАХ
Одним із найнебезпечніших для людини елементів, які існують у природі, є свинець. Цей метал, за даними ВООЗ, входить до переліку десяти найбільш токсичних хімічних речовин. Саме його і досліджувала вихованка МАН у навколишньому середовищі.
«Про згубний вплив свинцю на здоров’я людини знаю давно. Тому ще за рік до моїх досліджень, ми в школі організовували тижні запобігань свинцю. Розповідали учням про його шкоду. А коли я потрапила в Київську МАН, у мене з’явилася можливість робити експериментальні дослідження і показати, що його додають навіть до речей, які використовують діти. Високий рівень свинцю небезпечний для життя і може спричинити судоми, втрату свідомості та навіть смерть», — констатує Настя.
Із 20 дитячих майданчиків на п’яти був свинець
Школярка обстежила 20 ігрових майданчиків і 125 дитячих іграшок:
«Дослідження проводили за допомогою тест-наборів: з використанням селективного і рідкого реагенту. Ми його змішували і наносили на фільтрувальний папір. Натирали іграшку перед цим. Коли ми наносимо і бачимо, що папір стає червоним — значить в цій іграшці є свинець. Якщо жовтий — нема. Свинець це дешевий пігмент, який робить речі яскравими. Із 20 майданчиків — на п’яти він був, із 125 іграшок — дві із вмістом цього згубного металу. Це були іграшки китайського виробника. Для дітей свинець найбільш небезпечний у віці шести років та молодше. Діти ростуть дуже швидко: ростуть кістки, розвиваються сильні м’язи та створюється безліч зв’язків у мозку. Коли свинець, а не необхідні поживні речовини, „доступний“ організму для створення зв’язків між кістками, м’язами та мозком, це може призвести до необоротної шкоди здоров’ю».
ЯК ЕНЕРГЕТИКИ ШКОДЯТЬ ОГІРКАМ
Друга дослідницька робота у Анастасії була з ботаніки. Дівчина досліджувала цитостатичну активність енергетичних напоїв з вмістом рослинних алкалоїдів. Її презентувала на Всеукраїнському конкурсі «Екотехно Україна-2023», де виборола 2 місце в категорії «Охорона здоров’я» і отримала нагороду від Міністерства освіти і науки України. Це лише одна з низки всеукраїнських відзнак, які має десятикласниця.
Анастасія презентує свої дослідження на «Екотехно Україна-2023»
«Спочатку ми збирали статистичні дані серед учнів мого ліцею щодо вживання енергетичних напоїв. Анонімні опитування показали, що 80% здобувачів освіти 10-их-11-их класів вживають енергетики. Потім на насінні огірків ми проводили експерименти: заливали насіння і стежили, як воно проростатиме. Як результат — під впливом енергетичних напоїв воно взагалі не проростає. Це говорить про згубний вплив».
Всі результати досліджень Анастасія доносить до своїх ровесників. Фото: з архіву Анастасії Костенко
Всі результати досліджень Анастасія доносить до своїх ровесників і запевняє, що це дає суттєвіший результат, аніж би про це розповідали дорослі чи вчителі.
Більше того, Анастасія має авторитет, адже обрана президенткою ліцею. Один із її проєктів на базі навчального закладу «Подаруй тепло захиснику». Здобувачі освіти разом виготовили і передали на фронт 10 тисяч окопних свічок.
ВРЯТУВАТИ КИЇВ ВІД ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ
Наразі дівчина зі своєю науковою керівницею працює над дуже важливим проєктом. Для «Вечірнього Києва» вони привідкрили завісу, але про деталі розповідати не схотіли, щоб, як кажуть, не наврочити. Це той проєкт, з яким вони планують вийти на міжнародний рівень.
Анастасія — учасниця хакатону #CVIDOMI: відбудовувати країну
«Люди за природою своєю більше довіряють тому, що можна побачити або відчути. Потрапляє на очі сміття — розуміють, що довкілля засмічене. Купують продукти „органік“ і згадують, що раніше харчування було кориснішим навіть без такої позначки. Не бачимо парникові гази, тому й не маємо уявлення про масштаби проблеми. Але саме парникові гази для великих міст, як Київ — це наболіла проблема. І її треба вирішувати. Ми з Настею працюємо у цьому напрямку», — поділилася Олена Миколаївна.
Вихованка Київської МАН увійшла до Молодіжної ради Києва
Анастасія зізнається, що саме допомога рідному місту для неї в пріоритеті.
«Я ставлю перед собою цілі і поступово їх досягаю. Спочатку це була МАН, потім Молодіжна рада Києва, до якої я нещодавно увійшла, а тепер я готова до наукових відкриттів, які обов’язково допоможуть вирішити проблеми мого міста у сфері екології».
«РОЗУМНИХ І ДОПИТЛИВИХ МИ РОБИМО УСПІШНИМИ»
Наразі весь свій вільний час дівчина проводить у лабораторіях.
«Київська МАН співпрацює з великою кількістю наукових інститутів. На їхніх базах наші учні можуть проводити експерименти на професійному обладнанні. Ми об’єднали всі можливості для того, щоб юні науковці, а вони наша рушійна сила, мали змогу свої креативні ідеї втілити в життя», — наголосила Олена Ісаченко.
Чим вагомішими будуть успіхи кожного юного світоча науки, тим більше виграють від цього всі, переконана директорка Київської МАН Ірина Поліщук.
«Ми виховуємо інтелектуальну еліту нації, яка дуже скоро стане науковим керманичем держави. Київська МАН надає широкі можливості для розвитку дитини в багатьох напрямках. 15 наукових відділень, понад 70 секцій, Школа мікроелектроніки LAMPA KIDS, лабораторія робототехніки, медіалабораторія, лабораторія з кібербезпеки, 3D-друк і моделювання, бізнес-школа, літні та зимні профільні школи, безліч цікавих проєктів та конкурсів. Розумних і допитливих ми робимо успішними», — наголосила Ірина Поліщук.
До речі, Київська МАН працює зі своїми вихованцями на повністю безкоштовній основі.
Під час інтерв’ю з юною науковицею. Фото: Бориса Корпусенка
«Я дуже вдячна Малій академії наук, бо саме вона дала мені можливість розібратись, чим я хочу займатися у житті», — підсумувала Анастасія Костенко.
Також читайте у «Вечірньому Києві»: у цьому навчальному році вихованці Київської МАН отримали 186 нагород.
Сніжана БОЖОК, «Вечірній Київ», Фото: Бориса КОРПУСЕНКА та з архіву героїні
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
