Ірина Зубченко розповідає відвідувачам про український вертеп. Фото: Музей театрального, музичного та кіномистецтва України
У колекції столичного музею представлені декілька унікальних скринь стародавніх вертепів з ляльками, однак після початку війни їх довелося перемістити у безпечне місце.
Нещодавно у Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України, який знаходиться на території Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра», відбулася подія під назвою «Історія різдвяного вертепу», під час якої відвідувачі дізналися цікаві факти про український ляльковий театр — вертеп!
Лекційну частину заходу провели завідувачка відділу історії театру Ірина Зубченко та Олена Кореняк.
Вона зауважила, що традиційно вертепна вистава складалася з двох дій: різдвяної та народної.
Під час першої — глядачі дізнавалися історію народження Ісуса Христа. В цій частині, окрім Діви Марії, Йосипа та Ісуса, з’являлися Цар Ірод, Чорти, Три царі-волхви, Янголи, Пастухи та інші.
Цар Ірод, Марія з немовлям та Йосип — головні герої різдвяного вертепу. Фото: Музей театрального, музичного та кіномистецтва України
Друга дія відбувалася на нижньому поверсі та складалася з народно-побутових сценок гумористичного характеру. Тут діяли земні персонажі: Дід, Баба, Шинкарка, Піп, Запорожець, Циган, Циганка, Жебрак Савочка та інші. Загалом, понад 40 дійових осіб. Центральним героєм був Запорожець (Козак).
Саме Запорожець є головним героєм вертепної вистави, і тому за розміром він помітно більший від інших ляльок. Козак по ходу дії потрапляв у різні пригоди, з яких незмінно виходив переможцем.
Традиційно вертепна скриня складалась з двох поверхів. Верхній поверх символізував небо, нижній — землю.
На екрані для глядачів були представлені почергово всі вертепи та ляльки. Також відвідувачі музею мали змогу побачити одного з найяскравіших персонажів — царя Ірода. У ляльки, що уособлює головного антагоніста відпадає голова і до якої прив’язана червона нитка, яка символізує кров жорсткого тирана.
Співробітниці музею розповіли киянам про головних героїв українського вертепу
Коли під час вертепної дії до Ірода приходила Смерть — ця сцена справляла на глядачів надзвичайне враження.
Лекторка розповіла, що донедавна в експозиції музею можна було побачити три унікальні скрині Сокиринського/Галаганівського (1770 р.), Куп’янського (1828 р.) і Славутського (1854 р.), а також більш пізні експонати, які зараз знаходяться у безпечному місці.
Однак, попри фізичну відсутність старовинних вертепів в експозиції — відвідувачі почули захопливу історію про таке унікальне в історії українського і світового театру явища як вертепна вистава.
Тема українського вертепного театру викликала захоплення у дорослих та дітей.
Фото: Музей театрального, музичного та кіномистецтва України
«Всі вертепи, що збереглися протягом століть, несуть у собі потужну енергетику. Вони нагадують про ті часи, коли глядачі збиралися на вертепну виставу, щоб послухати історію про те, як Діва Марія народила спасителя Ісуса Христа, жорстокий цар Ірод опинився у пеклі, а сміливий Козак-запорожець переміг усіх ворогів, — історію про одвічні людські цінності», — розповідає Зубченко.
За її словами є важливим, що вертепна традиція, всупереч пізнішим радянським заборони та утиски була майже безперервною, тому у колекції музею є і сучасніші вертепні скрині: Межигірського (1923 р.) і Щегловського (1974 р.) вертепів.
У 2007 році колекцію вертепів з ляльками поповнила скриня Київського міського театру ляльок, яка стала ще однією окрасою музейної колекції.
Театральне дійство відбувається на двох сценах. Фото: Музей театрального, музичного та кіномистецтва України
Для того, щоб відвідувачі могли більш наочно уявити для себе вертепну виставу, під час вечора демонструвались фрагменти з фільму «Сорочинський ярмарок» 1939 р. (реж. М. Екк) та записи сучасних вистав, де дуже вдало показані уривки вертепних видовищ, і де можна побачити як рухаються ляльки: як у яслах з’являється маленький Ісус, як танцює Дід з Бабою, як Смерть відтинає Іроду голову, як співає Чорт, як Козака жалить Гадюка, як Козак б’є булавою Депутата-запроданця.
Кожний показ вертепних вистав супроводжувався грою на музичних інструментах. Тому під час події відвідувачі почули деякі інструменти у живому виконанні.
Олена Кореняк розповіла про музичний супровід вертепних вистав. Фото: Музей театрального, музичного та кіномистецтва України
Старша наукова співробітниця відділу народних музичних інструментів Олена Кореняк розповіла про ансамбль інструментів під назвою «Троїста музика», який супроводжував вертеп, зіграла на сопілці, дитячих гуслах, старосвітській бандурі.
Вона заспівала пісню «Ой під вишнею, під черешнею», під яку у вертепі танцювали Дід і Баба, а у фіналі під чарівні звуки бандури глядачі проспівали різдвяну колядку.
Також відвідувачі музею мали змогу побачити фрагменти з вистави «Український вертеп», що з’явилася на сцені театру у 1992 році, майже одночасно з відродженням української державності та мала великий глядацький успіх.
Показ вистави супроводжувався музикою. Фото: Музей театрального, музичного та кіномистецтва України
Вертеп у цій виставі наслідував традиції давніх вертепів — дві сцени (верхній і нижній поверх), дві дії, відомі персонажі.
Разом із тим, залишаючи скриню в основному традиційною, постановники (режисер — Сергій Єфремов і художниця Ірина Уварова) збагатили її новими можливостями, а до канонічних персонажів додали нових — сучасних героїв.
Саме цю скриню з ляльками глядачі мали можливість також роздивитися.
«Можна говорити, що Вертеп — не лише перлина народної творчості, а й глибоке містичне дійство. В ньому важливі не просто зміст першої та другої дії, а те, що народжується в їх зіткненні, поєднання духовної сторони життя людини та побутової.», — розповідають експерти у музеї театрального, музичного та кіномистецтва України.
У цих, відносно простих виставах театру ляльок відтворюється біблійна притча, лунають роздуми про таїнство життя і смерті, про свободу та обов’язкове покарання за зло, вирує неповторна радість буття.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
