Ганна Старостенко. Фото: Олексій Самсонов
Попри дискусії, місто встановило Головну ялинку країни як символ незламності духу українців. А також у новому році планує створити мережу культурних центрів в столиці, провести День Києва та знаменитий творчий конкурс.
Про це журналістка «Вечірнього Києва» говорила із заступницею голови КМДА Ганною Старостенко.
Наразі у Києві вже розпочали низку заходів, пов’язаних з новорічно-різдвяними святами.
«Ми розуміємо, що в умовах війни мова йде не стільки про свята, скільки про певні символи. Різдво та Новий рік — це символи перемоги світла над темрявою, добра над злом. Зараз ми живемо в умовах постійних повітряних тривог, ракетних обстрілів, вимкнень електроенергії, тепла і води. Але нас цим не зламати. Ці виклики загартовують нашу рішучість і волю до перемоги. Саме тому, попри дискусію, місто ухвалило рішення встановити Головну ялинку на Софійській площі. Цьогоріч — це символ незламності нашого духу і сили», — зазначила Ганна Старостенко.
У НОВОРІЧНУ НІЧ ДІЯТИМЕ КОМЕНДАНТСЬКА ГОДИНА
— Ганно Вікторівно, певно, в цьому році, акцент буде зроблено на безпеці людей. Про що варто нагадати містянам?
— Перш за все, треба пам’ятати, що цьогорічні свята відбуваються в умовах воєнного стану, а отже киянам та гостям столиці необхідно дотримуватися заходів безпеки, аби не наражати на небезпеку себе та інших містян.
Звертаю увагу, що під час новорічної ночі буде діяти комендантська година з 23:00 до 05:00, у цей час заборонено перебувати на вулиці та у інших громадських місцях. Тому варто заздалегідь планувати повернення додому 31 грудня, або просто провести новорічну ніч вдома у сімейному колі.
У новорічну ніч метрополітен працюватиме у режимі перевезень до 22:00, наземний громадський транспорт — до 22:30. Під час повітряної тривоги наземний транспорт, а також наземні ділянки метро зупиняються, а підземні станції метрополітену працюватимуть як укриття, то ж просимо всіх дослухатися до сигналів повітряної тривоги. У випадку чого — переходити у місця цивільного захисту, адже ворог підступний.
Головна ялинка країни
Також варто нагадати про заборону використання будь-якої піротехніки. У столиці діє заборона на реалізацію (продаж, торгівлю) феєрверків, салютів і піротехнічних засобів, а також їх запуск. Відповідно правоохоронці реагуватимуть на такі випадки.
ВСІ ЗАХОДИ — БЕЗ ЗАЙВОГО ОСВІТЛЕННЯ
— Нині, в умовах воєнного стану, Київ відмовився від масових заходів, концертів, гулянь, фудкортів…
— Проте столиця знайшла спосіб продемонструвати незламність — в усіх районах прикрашені новорічні ялинки. Місто висунуло вимогу створити локації виключно за рахунок меценатів, спонсорів, за умови суворого заощадження електроенергії.
У деяких районах взагалі не використовується ілюмінація, або є підсвітка за допомогою генератора на кілька годин. На приклад, жовто-блакитна ілюмінація ялинки на Софійській площі працює від генератора з 17:00 до 21:00.
Основний акцент цього року — безпека. Рада оборони Києва на початку грудня заборонила масові заходи на відкритих локаціях усім суб’єктам господарювання. У разі проведення новорічних заходів у приміщеннях організатори мають дотримуватись заходів безпеки, режиму
обмеження використання електричної енергії та врахувати наявність укриття.
ПОЗИЦІЯ МІСТА: ПЕРШ ЗА ВСЕ — СВЯТО ДЛЯ ДІТЕЙ
— У Києві вже проводиться дуже багато локальних заходів для малечі. Це особлива концепція на час воєнного стану?
— Так. Акцент цьогоріч був зроблений на новорічно-різдвяних заходах саме для дітлахів. Наразі в Києві за нашими підрахунками перебуває до 300 тисяч дітей. Це в тому числі й маленькі кияни й діти-переселенці, і ті, хто пережив жахіття війни, втратив своїх рідних. Для них має бути свято, попри все.
Тому місто й зробило акцент на невеликих заходах в кожному районі, в першу чергу для дітей вразливих категорій. З 19 грудня відбуваються свята в школах мистецтв, будинках культури, бібліотеках, в освітніх закладах. Проводяться новорічні вистави, майстер-класи з вироблення ялинкових прикрас, благодійні концерти, в деяких районах були організовані резиденції Святого Миколая.
У КИЄВІ СТВОРЮЮТЬ КОНЦЕПЦІЮ МОВНОЇ СТІЙКОСТІ
— Поясніть, будь ласка, мовна концепція для Києва: що це означає на практиці?
— Нині, коли в країні йде війна, культура та мова — це те, навколо чого ми всі об’єднуємося, те, що дозволяє нам ідентифікувати себе як націю. Більш того, в умовах воєнного стану українська мова і культура стали потужною зброєю у боротьбі з ворогом.
Восени ми розпочали працювати над концепцією розвитку та ствердження української мови в столиці. Наразі бачимо дуже великий інтерес до її вивчення. При чому у людей різного віку, котрі навчалися у радянські часи в російськомовних закладах освіти, у внутрішньо переміщених осіб, а також тих, хто володіє мовою пасивно і прагне подолати мовний бар’єр.
Наразі ми маємо багато громадських ініціатив, тренінгів, курси з вдосконалення української, однак існує потреба у більш глибшому аналізі запитів, визначенні основних пріоритетів для окремих цільових аудиторій та масштабуванні успішних практик.
Наразі вже створено робочу групу з розробки концепції розвитку й ствердження української мови у столиці, котра на початку наступного року має запропонувати проєкт програми.
Мова і культура дуже пов’язані між собою. Мову можна вивчити не тільки вивчаючи правила, а й читаючи українську літературу, знайомлячись з історією міста, країни, видатних особистостей, імена яких особливо багато українців відкривають для себе зараз в рамках так званої культурної деколонізації.
Столиця змиває з себе символи російської та радянської ідеології. Наразі у Києві триває масштабне перейменування вулиць, парків, закладів, чиї назви були пов’язані з країною-агресором чи радянським минулим. Ми повертаємо в топоніміку міста історичні назви, а також справжніх українських героїв минулого і сучасності. Це те, що має і далі нас об’єднувати й дати сили для подальшої боротьби з ворогом.
КУЛЬТУРНІ КЛАСТЕРИ СТОЛИЦІ: ЩО ЦЕ ТАКЕ
— Чи планує місто в наступному році розвивати систему культурних закладів й яких саме?
— Так. Наразі наша команда працює над створенням мережі культурних кластерів, чи осередків у столиці на базі існуючих комунальних кінотеатрів, які, на жаль, переживають не найкращі часи ще з початку епідемії COVID -19. До речі, це була загально світова тенденція, й вона не оминула Київ.
Ганна Старостенко розповіла про столичну концепцію мовної стійкості
Наразі ми працюємо над концепцією створення культурних кластерів — багатофункціональних культурних центрів, де можна буде не тільки подивитися кіно, але й відвідати художню виставку, театральну виставу, імпрезу, майстер клас, гуртки для дітей та дорослих.
Війна завадила нам відкрити Європейський культурний центр «Краків» на Русанівці, який має стати флагманом в реалізації концепції культурних кластерів: колишній кінотеатр було перебудовано у сучасний багатофункціональний простір з кінотеатром, театром, танцювальною студією, студією звукозапису та медіа-центром. За цим прикладом хочемо створити в усіх районах такі центри, зокрема у знакових кінотеатрах «Братислава», «Флоренція», «Лейпциг» та інших.
Наразі триває підготовча та організаційна робота: коли здобудемо перемогу у війні — зможемо братися за створення мережі таких кластерів, аби забезпечити культурні потреби киян.
БЮДЖЕТ КУЛЬТУРИ НА НАСТУПНИЙ РІК: ДЕНЬ КИЄВА ТА ЗНАМЕНИТИЙ КОНКУРС
— Ганно Вікторівно, чи можна назвати бюджет для столичної культури на наступний рік бюджетом виживання?
— Ні. Це бюджет незламності. Кошторис галузі культури на 2023 рік закладений на рівні 2022 року, який був сформований до початку широкомасштабної агресії росії.
На наступний рік у повному обсязі передбачені кошти на зарплати, комунальні послуги та утримання закладів. Також ми передбачили фінансування у розмірі 52,4 мільйонів грн на реставрацію трьох закладів, що постраждали від ракетних ударів. Це Київська картинна галерея, Музей імені Богдана та Варвари Ханенків, а також Музей видатних діячів України.
З початком широкомасштабного вторгнення культура пережила важкі часи: ми втратили велику кількість працівників галузі… Багато хто був вимушений залишити місто, хтось змінив сцену на поле бою, хтось поєднує творчість й волонтерство, хтось зайнявся культурною дипломатією за кордоном.
Тим не менш, культурне життя столиці триває. З вересня місто фінансує галузь культури на всі 100%, домовляємося про міжнародну співпрацю. У нас є плани щодо міжнародних проєктів, зокрема з містами-побратимами Единбургом та Барселоною.
У Шотландії запланували низку заходів, в тому числі участь наших митців мистецьких фестивалях. На запрошення міста Барселона у вересні Київ буде гостем традиційного фестивалю La Merce. Вже готуємо культурну програму.
Заклади культури столиці працюють з грантовими програмами широкого діапазону: від забезпечення власних потреб в умовах війни до грантів на нові театральні постановки. Міжнародні організації та фонди допомагають матеріалами, що необхідні для захисту пам’яток, пакуванням для музейних експонатів, генераторами, щоб у музеях була певна температура та вологість.
А от Театр на Подолі нещодавно показав прем’єру вистави «Цар Едіп», створеної за грант від «Гете інституту».
Не дивлячись на проблеми з електропостачанням, наші заклади все одно знаходять способи працювати, дарувати радість людям.
На приклад, Київська опера для дітей та юнацтва ставить вистави при свічках, дехто намагається провести вистави між плановими відключеннями світла.
Усі креативно до цього підходять, шукають вихід з ситуації, мають велике бажання працювати. Адже бачать потребу киян у культурних заходах.
А ще я завжди підкреслюю керівникам наших закладів культури, а їх у міста понад 70, діячам мистецтв, що вже маємо готуватися до дня перемоги. Тому що, коли вона настане, має бути готовий культурний продукт, локації, сформована команда митців. Навіть у бюджеті міста трохи заклали грошей на ці заходи.
— Чому ще будете приділяти увагу?
— Особливу увагу в 2023 році приділятимемо роботі нашого Київзоо. З перших днів війни його працівники героїчно оберігали своїх вихованців, приймали та лікували тварин з окупованих та визволених територій, забезпечували їх харчуванням, умовами перебування. Маємо й потужну міжнародну підтримку, завдяки якій наш зоопарк забезпечений генераторами, кормами.
У березні, коли місто практично спорожніло, Київзоо продавав онлайн квитки у зоопарк для майбутніх відвідувань й таким чином підтримував свою діяльність. На наступний рік фінансування на для закладу передбачено в повному обсязі, але без капітальних видатків: реконструкцію локацій, яку проводили раніше, призупинили.
У наступному році відбудеться конкурс «Київська пектораль» — кошти на премії передбачені в бюджеті міста, й День Києва плануємо. Єдине застереження, що формат буде визначатися, виходячи з актуальної ситуації.
Хочу подякувати усім, хто тримає зараз наш культурний фронт столиці. В умовах війни це дуже непросто… У першу чергу низький уклін тим, хто взяв на себе відповідальність та роботу за тих, хто був вимушений залишити місто.
Більшість закладів проводять фантастичну роботу, аби зберегти свого глядача чи відвідувача, аби в цих надскладних умовах дарувати позитивні емоції киянам та гостям столиці.
Катерина НОВОСВІТНЯ, фото Олексій САМСОНОВ «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
