У Національному ботанічному саду імені Миколи Гришка в Києві відбувся мистецький пікнік проєкту «Кримотерапія», під час якого кримськотатарські жінки, родички загиблих та зниклих безвісти військових, а також громадські діячки створювали вибійки з орнаментом орнек,Національний кримськотатарський орнамент, який містить об’єднані в композицію дрібні елементи, переважно рослинного та геометричного характеру симетричного та асиметричного розташування. Основною символікою є зображення квітів і дерев у відтінках рожевого, зеленого, жовтого і синього кольорів., обмінюючись спогадами про Крим та обговорюючи значення психологічної підтримки через творчість.
На заході була присутня кореспондентка Суспільне Крим.
Майстер-клас із вибійки на тканині провела художниця Юлія Кучеренко. Захід було організовано громадською організацією «Qadın Divanı» в рамках ініціативи «Кримотерапія». Серед присутніх були Левіза Джелялова, Гаяна Юксель, а також родички полеглих і зниклих безвісти українських захисників.
Під час майстер-класу учасники наносили фарбу на спеціальні штампи з елементами кримськотатарського орнаменту орнек та створювали власні композиції на тканині. Одночасно вони згадували свої місця сили в Криму, улюблені страви та сімейні традиції.
Ельміра Баранова, мати зниклого безвісти військовослужбовця Ернеста Баранова, зазначила, що для неї участь у таких заходах — це можливість відчути приналежність до кримськотатарської спільноти та нагадувати суспільству про родини зниклих безвісти.
«Я прагну, щоб суспільство розуміло й усвідомлювало, через що проходять такі родини. Не задля того, щоб почути слова співчуття. Просто щоб люди знали, що насправді відбувається», — поділилася Ельміра Баранова.
Говорячи про Крим, вона підкреслила, що саме там відчувала себе як удома.
«Крим — це і є дім. Я вважаю, що кримські татари ніде більше не зможуть повною мірою зберегти свою самобутність. Саме тому так прагнеться якнайшвидше повернутися додому — до Криму», — висловилася вона.
Мистецький пікнік «Кримотерапії». Суспільне Крим
Дружина Надзвичайного і Повноважного Посла України в Турецькій Республіці Левіза Джелялова поділилася, що за останні роки по-новому відкрила для себе природу Криму.
«Для мене Крим — це земля в найповнішому значенні цього слова. Це і батьківська оселя, і природа, і люди, які там мешкають. Саме тому він назавжди залишається моєю домівкою», — зауважила Левіза Джелялова.
Левіза Джелялова. Суспільне Крим
Вона також пригадала, як під час ув’язнення Нарімана Джеляла знайшла для себе джерело сили в кримських горах.
«Коли ми піднялися на Чатир-даг, я вперше відчула, що таке свобода. Там забуваєш про всі утиски, в’язниці та проблеми. Коли спускаєшся, ніби стаєш іншою людиною — сильнішою та більш наповненою», — поділилася Джелялова.
Мистецький пікнік «Кримотерапії». Суспільне Крим
Айше Умерова, співзасновниця ГО «Qadın Divanı», повідомила, що це вже шостий захід проєкту «Кримотерапія» та четвертий творчий формат, організований командою.
«Такі арттерапевтичні практики нині є надзвичайно важливими. Вони дозволяють людям хоча б на короткий час відволіктися від постійного стресу, заземлитися та відновити внутрішні ресурси», — зауважила Умерова.
Айше Умерова, співзасновниця ГО «Qadın Divanı». Суспільне Крим
За її словами, організатори формують змішані групи учасників.
«Ми збираємо дуже різних людей, щоб вони могли знайомитися та спілкуватися. Не бажаємо, щоб вони залишалися лише зі своїм горем. Для нас найважливіше — підтримати дружин і матерів загиблих та зниклих безвісти військових», — підкреслила вона.
Мистецький пікнік «Кримотерапії». Суспільне Крим
Мисткиня Юлія Кучеренко пояснила, що цього разу учасники працювали з технікою вибійки, використовуючи спеціально розроблені штампи з кримськотатарським орнаментом орнек.
«Ми створили набір елементів орнека, з яких можна складати цілі композиції. Це не є традиційною кримськотатарською вибійкою, проте ми інтегрували цю техніку в культуру “Кримотерапії”. Так з’являється нове трактування традиційного орнаменту», — розповіла Кучеренко.
Мисткиня Юлія Кучеренко. Суспільне Крим
Вона додала, що культура має еволюціонувати та набувати нових форм.
«Культуру можна не лише зберігати, а й розвивати. Важливо створювати нові форми, базуючись на традиціях. Мені здається, саме це нині й відбувається», — зазначила мисткиня.