У Києві проведуть громадські слухання проєкту монумента Івану Мазепі, що заплановано до встановлення у серці столиці.
Це питання обговорювалося на нараді, організованій 3 липня в Офісі Президента.
Згідно з інформацією, опублікованою на порталі Офісу Президента, учасники розглянули пропозиції та ідеї стосовно розвитку громадського простору й інфраструктури, які мають узгоджуватися з історичним значенням постаті Івана Мазепи. Планується розмістити пам’ятник гетьману на початку бульвару Тараса Шевченка, у центральній частині міста.
"Було домовлено розробити план для проведення архітектурного конкурсу проєктів, громадських обговорень та круглих столів, присвячених встановленню пам’ятника Івана Мазепи. Кабінет Міністрів має видати постанову, яка уможливить проведення обговорень спільно з Національною спілкою архітекторів та оголошення конкурсу проєктів. Верховна Рада, уряд, Офіс Президента та місцева влада спільно працюватимуть над усіма організаційно-технічними аспектами", — зазначено в повідомленні.
28 червня, у День Конституції, президент Володимир Зеленський висловив думку, що у Києві варто встановити монумент гетьману Івану Мазепі — на перетині бульвару Тараса Шевченка та вулиці Хрещатик, де раніше стояв пам’ятник Леніну, демонтований у 2013 році учасниками Революції Гідності.
Натомість, міська влада столиці мала намір на цьому ж місці облаштувати фонтан та створити інклюзивне середовище, нові пішохідні маршрути, зони для відпочинку та модернізувати інфраструктуру.
За даними голови громадської організації "Рада з урбаністики Києва", кошторис проєкту становить 51,9 мільйона гривень, і його фінансування передбачається з боку фармацевтичної компанії Farmak.
Цей проєкт викликав певну полеміку через відсутність відкритого архітектурного конкурсу та громадських обговорень. Окрім фонтану, на площі планують створити безбар’єрні переходи, пандуси та оновити елементи благоустрою.
Відомості про Івана Мазепу та причини накладення анафеми
Іван Мазепа — видатний український діяч, військовий, політичний і державний лідер. Він обіймав посаду Гетьмана Війська Запорозького, керуючи козацькою державою на Лівобережній Україні (1687–1704) та всій Наддніпрянській Україні (1704–1709). Він також носив титул князя Священної Римської імперії (1707—1709).
Іван Мазепа був гетьманом української автономії, яка перебувала під протекторатом Російської імперії в період правління царя Петра I.
Протягом Північної війни між Московським царством та Шведською імперією він тривалий час підтримував російську сторону. Однак у 1708 році перейшов на бік шведів. Після поразки останніх у битві під Полтавою, він був змушений шукати притулку в Молдовському князівстві.
За наказом Петра I його столиця, Батурин, була зруйнована, а самого Мазепу відлучили від церкви. Протягом понад двох століть у церквах Російської імперії щорічно, в першу неділю Великого посту, урочисто проголошували анафему.
Дотепер Російська православна церква та Українська православна церква Московського патріархату не скасували анафему, незважаючи на звернення українського керівництва.
У вересні 2018 року Вселенський патріархат, після надання автокефалії Українській православній церкві, заявив, що ніколи не визнавав неканонічності анафеми, накладеної на Мазепу.
Константинопольська православна церква наполягає на тому, що гетьман помер як вірянин Вселенського патріархату: "Перебуваючи в еміграції у місті Бендери, Іван Мазепа спокійно сповідався у православних священиків Вселенського патріархату. Саме вони готували його до смерті, відпустили гріхи, а потім і відспівували".
Крім того, ще у 1918 році, у Софійському соборі, єпископ Назарій, за дозволом митрополита Київського і Галицького Антонія, провів панахиду за гетьманом Іваном Мазепою.
У 2023 році вперше в історії Києво-Печерської Лаври було проведено панахиду за її видатним меценатом — гетьманом Іваном Мазепою.