Пам’ятник російському та радянському літератору Михайлу Булгакову демонтовано на Андріївському узвозі в Києві.
Відеоматеріали з місця події були опубліковані ведучою Суспільного Катериною Некречою на її сторінці у Facebook.
На записах видно, як комунальні служби завантажують у транспортний засіб монумент, що раніше розташовувався біля Літературно-меморіального музею цього письменника.
Журналіст Олександр Янковський, який спостерігав за подією, у відео зазначив, що в цей момент закривається певна сторінка історії. На його переконання, для багатьох Булгаков був значущою фігурою, адже в 80-х роках він здобув велику прихильність і сприймався багатьма як письменник-дисидент та символ незгоди з радянським ладом.
Водночас Янковський підкреслив, що насправді літератор був складовою частиною того ж радянського режиму і, цілком ймовірно, був улюбленим автором радянського диктатора Сталіна.
"Його твори, написані колись давно й присвячені Києву, насправді зображували інший, неукраїнський Київ. (…) Мені, в принципі, абсолютно байдуже до цієї постаті, до цього літератора. Україна має власних письменників, Україна має своїх патріотів, Україна має гідних особистостей та історичних діячів для наслідування", — додав він.
Зняття пам’ятника Булгакову в Києві, 4 червня 2026 року. Скриншот із відео Катерини Некречі
Хто такий Михайло Булгаков і його зв’язок з Києвом
Михайло Булгаков — письменник російського походження, який народився в Києві, провів там значну частину свого життя, і де зараз функціонує літературно-меморіальний музей у будинку, де він мешкав.
Хоча його особистість та творчість тісно переплетені з історією Києва, він не підтримував ідею української незалежності та негативно висловлювався щодо формування української державності та її лідерів.
Експертна комісія Українського інституту національної пам’яті дійшла висновку, що його літературна спадщина містить прояви упередженого та негативного ставлення до українського світу, української мови та державності, і що його твори відображають імперську позицію, яка заперечує існування української нації як окремої цінності.
У творах Булгакова присутні грубі карикатури та гротескні зображення українців, а його роботи інтерпретують частину російської імперської політики, що заперечує право українців на власну ідентичність.
Київрада на засіданні 18 грудня 2025 року схвалила усунення з київських вулиць ще 15 об’єктів та окремих елементів, пов’язаних з Російською імперією та СРСР. Зокрема, було ухвалено рішення демонтувати пам’ятник Булгакову.
Рішення викликало активну суспільну реакцію: частина українців вважає його логічним кроком дерусифікації, інші — "культурним знищенням" чи "необдуманою декомунізацією".
Зокрема, кандидат історичних наук Олександр Бонь зазначав, що це рішення, хоч і запізніле, проте необхідне. На його думку, демонтаж пам’ятників не має нічого спільного із "забороною культури" — це лише відмова від імперських символів, які підсвідомо формують відчуття культурної другорядності українців.
Схожу думку висловлювала письменниця Оксана Забужко. Вона закликала сприймати це як звільнення простору від "монументальної пропаганди Кремля".
Натомість письменниця Лада Лузіна називала твердження про "українофобію Булгакова" маніпуляцією, оскільки, на її думку, реальних доказів українофобії Булгакова не існує. А видавець Олександр Красовицький зауважував, що хоча письменник був частиною російського, імперського Києва, водночас він був постаттю світового літературного канону.