Сьогодні, 14 липня, у серці столиці, на Соборній площі Києво-Печерської лаври, відбулося освячення пам’ятного знаку на честь гетьмана Івана Мазепи. Ця подія була присвячена Дню Української Державності, який відзначається 15 липня.
Про це з місця події повідомив представник “Суспільного”.
Це перший пам’ятний знак, присвячений гетьману Івану Мазепі, що з’явився у Києві. Його освятив Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній.
"Сьогоднішнє відкриття бюсту є черговим кроком у розставлянні маркерів ідентичності в Україні. Це наші маркери. Це прізвище, це ім’я раніше було під забороною. Ним називали людей, які вважалися особистими ворогами Росії, так званих “мазепинців”. У 18, 19, першій половині 20 століття, “мазепинці” — це були люди, які були категорично налаштовані проти Росії. І коли ми сьогодні встановлюємо в Лаврі пам’ятник Мазепі — бюст, адже пам’ятник також буде встановлено на бульварі Шевченка в Києві, — ми цим демонструємо відродження українства", — зазначив голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.
У Києво-Печерській лаврі освятили меморіальний знак гетьману Івану Мазепі. Суспільне Новини/Нікіта Галка
Меморіальний знак гетьману Івану Мазепі у Києво-Печерській лаврі. Суспільне Новини/Нікіта Галка
"Цей пам’ятний знак, це погруддя було освячено Блаженнійшим Епіфанієм, предстоятелем ПЦУ, разом з усім архієрейським собором. Це величезна честь та визнання внеску Івана Степановича Мазепи як найвидатнішого ктитораОсоба (меценат), за кошти якої було збудовано, відновлено або значно прикрашено (іконами, фресками) православний храм чи монастир. Києво-Печерської лаври. Як людини, яка активно розбудовувала Лавру, це була його ідея та праця. Це погруддя є символом його внеску та позначкою його діяльності для Києво-Печерської лаври", — зазначив генеральний директор Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко.
Скульптор Олесь Сидорук повідомив, що погруддя виготовлено з бронзи та граніту. Образ Мазепи створено згідно з зображенням німецького гравера Мартіна Бернігероти 1706 року.
"На постаменті пам’ятника використано ідентичний граніт “мазепинських” часів, з якого збудовано Успенський собор. Після вибуху 1941 року ці залишки були знайдені. Ми їх використали, і постамент, який існує, виготовлено саме з цього граніту. Елемент іконостасу, який був створений коштом Мазепи для Успенського собору, також присутній у цій композиції", — розповів Сидорук.
За підтримки Мазепи наприкінці XVII — на початку XVIII століття було зведено оборонні мури, церкву Всіх Святих, відновлено Троїцьку надбрамну церкву, Успенський собор та інші монастирські споруди.
Погруддя було встановлено на території Києво-Печерської лаври 28 червня. Його відкриття відбулося під час урочистостей з нагоди 30-річчя Конституції України. Тоді ж президент Зеленський анонсував можливе встановлення пам’ятника Івану Мазепі в центрі Києва. Його можуть розмістити на перетині бульвару Тараса Шевченка та вулиці Хрещатик, де раніше стояв пам’ятник Леніну, демонтований у 2013 році учасниками Революції Гідності.
Хто такий Іван Мазепа та чому йому було накладено анафему
Іван Мазепа — видатний український військовий, політичний та державний діяч. Він був Гетьманом Війська Запорозького, очолював козацьку державу на Лівобережній (1687–1704) та всій Наддніпрянській Україні (1704–1709). Також він мав титул князя Священної Римської імперії (1707—1709).
Іван Мазепа обіймав посаду гетьмана української автономії під зверхністю Російської імперії в період правління російського царя Петра I.
Під час Північної війни між Московським царством та Шведською імперією він тривалий час підтримував росіян. Однак у 1708 році перейшов на бік шведів. Після поразки шведів під Полтавою був змушений емігрувати до Молдовського князівства.
Згідно з наказом Петра I, його столицю Батурин було зруйновано, а самого Мазепу відлучено від церкви. Понад два століття щорічно, в першу неділю великого посту, в усіх церквах Російської імперії проголошували анафему.
Російська православна церква та Українська православна церква Московського патріархату досі не скасували анафему, попри звернення керівництва України.
У вересні 2018 року Вселенський патріархат, надавши автокефалію Українській православній церкві, заявив, що ніколи не визнавав неканонічну анафему, накладену на Мазепу.
Константинопольська православна церква наполягає, що гетьман помер як вірянин Вселенського патріархату: "В еміграції в м. Бендери Іван Мазепа вільно сповідався у православних священиків Вселенського патріархату. Саме вони напутствували його на смертному одрі, відпустили від гріхів, а потім і відспівували".
Крім того, ще у 1918 році в Софійському соборі єпископ Назарій, за дозволом митрополита Київського і Галицького Антонія, відслужив панахиду за гетьманом Іваном Мазепою.
У 2023 році, вперше в історії Києво-Печерської Лаври, було проведено панахиду за її меценатом — гетьманом Іваном Мазепою.