Старовинний пом’яник Межигірського монастиря. Фото: Тарас Чухлібманцер
В ньому поминаються роди багатьох князів, гетьманів та церковних діячів України, зокрема і рід нашого славетного митрополита Петра Могили.
Оригінал старовинної книги віднайшов сучасний український історик Олексій Кузьмук. Про неймовірну знахідку колеги розповів у своєму дописі у Facebook відомий історик Тарас Чухліб.
«Тільки на Свята трапляються великі дива…Усі притомні люди знають, що в Україні з давніх-давен існували християнські монастирі. І от у цих наших фортецях духовності писали спеціальні книги-пом’яники, де поминали усіх-усіх великих українців і не тільки. Дак от наш крутий історик Олексій Кузьмук віднайшов оригінал старовинної книги, яка писалася впродовж майже 300 років!» — зазначив Тарас Чухліб.
Фото: Тарас Чухлібманцер
Фото: Тарас Чухлібманцер
За його словами, у Пом’янику Межигірського монастиря поминаються роди багатьох князів, гетьманів та митрополитів України у період з середини 1500-х і до кінця 1700-х років.
Нагадаємо, що Спасо-Преображенський монастир у Межигір’ї був заснований ще у 1161 році. За іншою версією, монастир могли заснувати грецькі ченці близько 988 року, коли приїхали до Києва з Візантії разом з Митрополитом Київським Святим Михайлом. Вважається, що цей визначний релігійний діяч відіграв значну роль у прийнятті стародавніми киянами християнства.
Монастир став жертвою навали татарського хана Менґлі Гірея у 1482 році, але вже у 1520, за участі литовських та польських королів, був відновлений.
Межигірський монастир на картині видатного українського художника Володимира Орловського. Фото з відкритих джерел
Впродовж багатьох століть монастир вважався релігійним, культурним та політичним центром, пов’язаним з українським козацтвом.
Головним храмом та окрасою монастиря був Спасо-Преображенський собор — визначна пам’ятка українського бароко. Його будівництво завершено близько 1690-го року.
На жаль, усі споруди монастиря були зруйновані у 1930-х роках.
До теми: Втрачені святині: Спасо-Преображенський монастир у Межигір’ї
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
