Виставка розповідає киянам про історію знищеної святині. Фото: Комунальний заклад «Центр консервації предметів археології»
Експозиція проходить в Національної академії мистецтв України, піднімаючи питання вічних цінностей та сенсів, які формують неповторний образ Києва, як важливого історичної, культурної та духовної столиці нашої країни.
Проєкт створений командою Комунальний заклад «Центр консервації предметів археології» та Департамент охорони культурної спадщини КМДА, у співпраці з 12 інституціями зі сфери освіти, культури, науки, громадського та правничого секторів.
Експозиція присвячена головній святині Києво-Братського монастиря на Подолі, зруйнованої комуністами у середині 1930-х років. Хоча назва проєкту акцентує саме на Богоявленському соборі, але на виставці представлені документи, що розповідають також про інші сакральні пам’ятки, знищені у радянський час.
Братський монастир на Подолі. Фото з відкритих джерел
Відвідувачі мають унікальну можливість побачити 14 унікальних документів, що свідчать про прицільність нищення більшовиками у 1930-х роках найбільш знакових культових споруд Києва — Братський монастир, Михайлівський золотоверхий собор та монастир, Микільського військового собору, дзвіниці Кирилівського монастиря.
«У нашому проєкті, на прикладі Богоявленського собору, ми прагнули показати велич археологічної та історичної спадщини Києва. Це була унікальна історична пам’ятка, збудована коштом Івана Мазепи. Тому історія собору — це ще й історія багатьох видатних особистостей, які у різний час розбудовували, досліджували та захищали цю пам’ятку. Також експозиція проводить паралелі між більшовицьким беззаконням, що зруйнувало собор та злочинами рашистів сьогодні», — зазначає Тетяна Осінчук, керівниця Центру консервації предметів археології.
За її словами, звернення до історії цієї знакової святині, що уособлювала політичний та культурний контекст епохи гетьмана Івана Мазепи актуалізує зв’язок із поколіннями українського народу, які творили самобутній світ української культури та ідентичності.
Богоявленьский собор та іконостас в кресленнях відомих зодчих. Фото: Комунальний заклад «Центр консервації предметів археології»
Варто згадати, що впродовж декількох століть Братський монастир залишався одним з головних просвітницьких, культурних та релігійних центрів нашого міста.
Братський монастир займав цілий квартал між Контрактовою площею, Набережно-Микільською, Ільїнською та Волоською вулицями. Окрасою монастирського комплексу був Богоявленський собор.
«Він величний та могутній, як фортеця, що здатна витримати будь-яку облогу фортеці. Однак, разом з тим, в архітектурних лініях його відчувається справжній характер бароко, відчувається подих могутньої та прекрасної епохи, — невгамовну енергію, що спричинила розквіт не лише київської архітектури, але і живопису та інших видів мистецтва…», — із захопленням про цю святиню у 1918 році Костянтин Шероцький.
Фото: Комунальний заклад «Центр консервації предметів археології»
Це був яскравий зразок меценатського храмового будівництва, неперевершеним шедевром архітектурного мистецтва епохи бароко, що спільно зі зведеною у середині XVIII століття дзвіницею вважалися архітектурною домінантою Подолу.
Поєднання цих факторів визначали унікальну історико-культурну цінність Богоявленського собору, яка нівельована злочинним рішенням більшовицької влади про руйнацію святині. Після переїзду столиці Харкова до Києва у 1934 році було створено новий генеральний план, де збереження головних споруд Богоявленського монастиря не передбачалося.
Виставка триватиме до 30 червня. Фото: Комунальний заклад «Центр консервації предметів археології»
У лютому 1935 року Київська обласна інспекція охорони пам’яток провела фотофіксацію споруд, а наприкінці того ж року Богоявленський собор, а також другий і третій яруси дзвіниці були розібрані.
Нещодавно на базі архівних документів вдалося остаточно встановити, що святиня була зруйнована у 1936 році, а не у 1935, як стверджували до цього переважна більшість джерел.
В експозиції можна побачити унікальні історичні документи. Комунальний заклад «Центр консервації предметів археології»
На місці собору влаштували плац для курсантів Київського військово-морського політичного училища, а поруч звели житловий будинок для командирів і політпрацівників, що розташувався на підмурках північного фасаду храму.
Наразі фундамент Богоявленського собору знаходиться під асфальтом центрального плацу Києво-Могилянської Академії та потребує комплексних археологічних досліджень.
Минулого року за ініціативи Центру консервації предметів археології залишки Богоявленського собору були внесені до Переліку об’єктів культурної спадщини за видами — археологія, історія, архітектура.
Інсталяція Антона Логова. Комунальний заклад «Центр консервації предметів археології»
На думку організаторів проєкту, виставковий проєкт проводить історичні паралелі між злочинами більшовиків, які у 1935 році зруйнували Богоявленський собор та інші знакові київські святині та зі злочинами рашистів сьогодні.
«В окремій інсталяції „Уламки“ ми представили 18 експонатів зі збірки Музею Майдану. Усі ці речі зібрано на деокупованих територіях протягом минулого року в експедиціях Національного музею Революції Гідності у межах місії Штабу порятунку спадщини…Відвідувачі мають змогу побачити врятовані рештки з Церкви Різдва Пресвятої Богородиці (c. В’язівка Житомирської області) та Свято-Георгіївського скиту Свято-Успенської Святогірської лаври (с. Долина Донецької області)», — зазначив генеральний директор Національного музею Революції гідності Ігор Пошивайло.
Артпроєкт проводить паралелі між втраченими святинями та злочинами рашистів. Фото: Комунальний заклад «Центр консервації предметів археології»
За його словами, виставка, яка розповідає про Богоявленський собор та руйнування храмів під час війни, надзвичайно важлива сьогодні. Адже це не лише про фіксацію злочинів, а й про велику надію на дослідження та неминучу відбудову українських храмів.
Зворушливу інсталяцію «Реквієм» представив відомий сучасний митець Антон Логов, який також є один з кураторів виставки.
Артоб’єкт є матеріальним втіленням ідеї проведення паралелей між ідеологією більшовиків та рашистів, що полягає у застосуванні терору стосовно населення та у нищенні історичних пам’яток.
Фрагмент експозиції. Фото: Комунальний заклад «Центр консервації предметів археології»
Концепцію інсталяції Антона Логова продовжують його серія художніх творів «Малюнки про війну». що є спробою переосмислення радянських ідеологем за допомогою мистецьких засобів. Шухлядки від неоковирних меблів радянських часів, у яких представлені малюнки, уособлюють рамки ідеології, що породжує ненависницькі ідеї, з якими рф розпочала війну в Україну.
В межах роботи виставкового проєкту «Богоявлення. Братство. Собор» відбувається низка заходів, зустрічей, кураторських екскурсій та лекторій.
Лекція відбудеться 9 червня. Фото: Комунальний заклад «Центр консервації предметів археології»
Найближча лекція Олени Попельницької відбудеться вже 9.06 о 16.00. Вона присвячена цегляним та громадським спорудам київського Подолу XVIII століття
Виставка «Богоявлення. Братство. Собор»
Коли: до 30 червня
Де: вулиця Бульварно-Кудрявська, 20
Вхід вільний за розкладом роботи навчального закладу.
До теми: Втрачені святині Києва: Богоявленський собор на Контрактовій площі
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
