Мистецький проєкт в Інституті проблем сучасного мистецтва. Фото: Тетяна Асадчева
На думку кураторів експозиції, її головною ідеєю — показати, як сучасне мистецтво розкриває українську візію волі, що допомагає сьогодні акумулювати сили для боротьби з російськими загарбниками.
До кінця серпня в мистецькому просторі Інституту проблем сучасного мистецтва демонструється перша частина проєкту «Концентрація волі», створеного в межах XV платформи культурних ініціатив «Новітні спрямування».
Проєкт демонструється одразу в трьох столичних локаціях серед яких Інтистут проблем сучасного мистецтва, Центр сучасного мистецтва М-17 та Національна академія мистецтв України.
Виставка в інституті проблем сучасного мистецтва. Фото: Андрій Сидоренко
Кожний виставковий простір має свій склад учасників та окрему експозицію. Загалом в проєкті беруть участь понад 60 художників.
За час реалізації проєкту демонструються воєнні плакати, об’єкти стріт-арту, фотографії, відео, мапінг, а також графіка, живопис, інсталяції з уламків ворожої техніки.
Виставковий проєкт прагне показати як крізь жахливу реальність війни в українців, крізь призму мистецтва з’являється воля до боротьби з російським вторгненням.
У своїх творах митці розмірковують над поняттям волі. Фото: Андрій Сидоренко
«Сучасна історія дедалі більше нагадує битву характерів, в якій на перший план виходить питання політичної волі. До такого висновку спонукає війна. З перших днів вона випробовує на міцність волю всіх, хто на стороні України та демократії. На щастя, українцям вдалося не тільки вистояти, але й створити своєрідне силове поле народного гніву, до якого зараз залучені вже десятки мільйонів людей…», — вважають автори арт- проєкту.
У наш час війни, мистецький фронт також відіграє надзвичайно важливу роль у цій нелегкій боротьбі, допомагаючи українцям зберегти нашу національну ідентичність у протистоянні російській агресії.
«Ніщо так не пробуджує волю, як загроза брутального порушення особистих та культурних кордонів. Тому концентрація волі потребує не тільки безжалісної руйнації колоніалізму, але і ясного бачення того піднесеного та рідного світу, який протягом історії будується вільними людьми», — наголошують куратори проєкту Андрій Сидоренко та Ірина Яцик.
Співкураторка проєкту Ірина Яцик. Фото: Тетяна Асадчева
Перша експозиція з мистецького проєкту «Концентрація волі» розпочалася ще у середині травня та проходить у мистецькому просторі Інститут проблем сучасного мистецтва.
Відвідувачі мають змогу побачити як твори відомих сучасних митців, так і представників молодого покоління: Назара Білика, Андрія Блудова, Олена Бу Шдід, Світлани Гавриленко, Ігоря Гусєва, Володимира Гончаренка, Юрія Денисенкова, Андрія Дудченка, Антона Логова, Катерини Лісової, Ірини Каленик, Олександра Яновича, Ave Libertatemaveamor, Гамлета Зіньківського, Нікіти Тітова, Андрія Набоки, Тетяни Русецької, Дмитра Шевченка, Іллі Ярового, Леонори Якімащенко та інших.
На думку кураторів проєкту, серед представлених робіт є чимало тих, що вже стали знаковими для сучасного періоду російсько-української війни.
Цикл робіт Юрія Денисенкова. Фото: Тетяна Асадчева
Неможливо оминути увагою монохромний цикл живопису та графіки Юрія Денисенкова, в основі якого закладені сімейні світлини. За словами митця, впродовж останнього часу він багато працював з темою пам’яті, досліджуючи родинний архів та артефакти, пов’язані з його власною історією.
«Після початку повномасштабної війни авторська оптика змінилася — як змінилися українці та світ навкруги. Роботи набули нових сенсів — сьогодні родини розкидані по світу, а безліч затишних кімнат із великими столами посередині знищені ворожими ракетами. «Сама пам’ять спотворюється, затирається, блідне, витіснена яскравими спалахами жаху війни», — говорить Юрій Денисенков.
Одна з учасниць проєкту Ганна Криволап, відома у мистецьких колах своїм експресивним живописом, наближеним до нефігуративу. В експозицію мисткиня представила твори, навіяні тематикою зимових блекаутів.
«Можна відібрати електричне світло, але не можна відібрати внутрішнє світло у людських сердець і незламних міст», — вважає Ганна.
Також в експозиції представлена ще одна відома серія художниці — «Стрічки», присвячена старовинній весільній традиції: дівчата прив’язували яскраві стрічки на паркан на згадку і загадували бажання.
«Кольорові шовкові стрічки немов полощуться на вітру над воєнною Україною, пов’язують, з’єднують міста, будинки та душі», — розповідають куратори проєкту.
Антон Логов та його твори з експозиції. Фото: Андрій Сидоренко
Одразу ж привертають до себе увагу виразні роботи Антона Логова.
З перших днів повномасштабної війни він почав створювати швидкі лаконічні роботи малого формату і свідомо ставив перед собою завдання художньо-документальної фіксації. Сюжетами для нього часто ставали реальні події.
Уже за перші пів року від лютневого вторгнення роботи експонувалися в Америці, Франції, Чехії, Італії, Нідерландах, Литві, Польщі, Естонії, Туреччині, Німеччині, Грузії, Норвегії, Румунії, Португалії, Швейцарії, Данії, Іспанії, Швеції, Україні.
Також митець став дизайнером експозицій у Національному музеї історії України у II світовій війні.
В експозиції можна побачити зворушливі до сліз роботи художниці з Криму Світлани Даниленко, яка впродовж 8,5 років перебуває у фізичній та ментальній окупації.
«Художниця відчуває безсилля, у неї немає голосу, але її зв’язок із рідною землею став ще міцнішим. Світлана створює експресивний психологічний живопис, — не знаходячи слів, щоб передати біль та розпач, знайшла візуальну мову», — зауважує кураторка проєкту Ірина Яцик.
Ще одна учасниця проєкту — Марія Довганик — львів’янка, за спеціальністю графік, володіє різними техніками. На виставці вона представила дві графічні роботи з портретами захисників «Азовсталі». Вдивляючись в їхні обличчя, ми згадуємо жах тих днів, коли росія знищувала місто, коли трималася остання фортеця зі сталевими воїнами.
Оригінальну роботу «Самсон» представив Андрій Дудченко. Митець звернувся до відомого біблійного персонажа, який володів неабиякою силою, прихованою у волоссі. Художник деконструює образ, розбирає його на геометричні форми й перезбирає наново, створюючи нові сенси…
Фрагмент експозиції. Фото: Тетяна Асадчева
Катерина Лісова створила зворушливо-емоційну серію цифрових колажів «The Power of Memory», яка розповідає про трагедії міст і селищ, що постраждали під час війни. Роботи створені з фрагментів фотографій: хроніки вторгнення російських військ в Україну і старих світлин українців, які мешкали в регіонах бойових дій. Частини колажів начебто «зшиті», з’єднані орнаментальними фрагментами традиційних українських рушників.
Не менш цікавою є ще одна серія «Dark times», де переплітаються старовинні фотографії та народна вишивка, але загальна стилістика ускладнилася: з’явилися «мальовані» графічні елементи, фрагменти із зображенням українських полів та річок з військових дронів, протитанкові їжаки, фольговані термоковдри для поранених… Зображення руки відсилає до іконописних жестів святих та пов’язує піднесену сакральну традицію та беззахисність реального людського тіла.
Мистецький проєкт триватиме до кінця літа. Фото: Тетяна Асадчева
Дмитро Шевченко представив абстрактні роботи, точніше, композицію із семи фрагментів, які складаються у єдине панно. Автор не дав назви фрагментам, але, можливо, ви побачите у них вітражі храму, вікна будинків, перехрещені скотчем, розтріскані від вибухів.
Окрему частину експозиції складають саркастичні твори, які демонструють «великую русскую культуру». Наприклад, основою для творів Ігоря Гусєва стали відомі картини «видатних російських митців», які митець змінює, іронічно підкреслюючи деякі деталі, перевертає сенси.
Ігор Гусєв «Принуждение к архаике». Фото: FG Kyiv Art Go
Також до цієї ж тематики відносяться і колажі Іллі та Олександри Чичканів на тему російсько-українського протистояння, не тільки військового, але й ментального.
«Художники з вишуканим сарказмом деконструюють „великую русскую культуру“, показуючи, з чого, з яких буквально клаптиків, вона зібрана. Від Іллі в цю серію прийшла „мавпяча“ лінія, від Саші — напрацювання у техніці. Для того, щоб впевнитися, що це саме найретельніший колаж, а не живопис, треба підійти якнайближче. І розглядати деталі цих робіт — справжня насолода!», — вважають куратори проєкту.
На противагу їм, глибокими та зворушливими виглядають твори Андрія Блудова з серії «Голоси», де знаменитий митець використовує автентичні світлини українців початку минулого століття: сповнених гідності, у традиційних строях. У своїх творах він змушує глядачів, звернутися до головних маркерів національної ідентичності.
Виставка «Концентрація волі». Перша локація.
Коли: до 31 серпня, з 12.00-17.00
Де: вулиця Євгена Коновальця, 18-д.
Вхід вільний.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
