Анатомічний театр на світлині ХІХ століття. Фото: Національний музей медицини
Свого часу Анатомікум або Анатомічний театр став першою будівлею, спеціально зведеною для потреб медичного факультету університету Святого Володимира.
6 листопада (25 жовтня за старим стилем) 1853 року у Києві на вулиці Фундуклеївській (Богдана Хмельницького) розпочав свою роботу Анатомічний театр — спеціалізована будівля, де у XVII-XIX століттях проводили наукові-дослідницькі покази анатомічних розтинів.
З моменту заснування медичного факультету Київського університету у 1840 році, заклад не мав свого власного приміщення, орендуючи приміщення на вулиці Лютеранській, згодом його перевели у приміщення університету.
Ініціатором зведення окремої будівлі для «постійно мігруючого» Анатомічного театру став Олександр Вальтер (1817-1889), з 1843 року призначений ад’юнктом по кафедрі фізіологічної анатомії.
«Професору вдалося переконати ректорат виділити кошти на будівництво комплексу Анатомічного театру. Його збудували на розі вулиць Лікарняної та Кадетської (нині вулиці Пирогова та Богдана Хмельницького).
Проєкт розробив архітектор Олександр Беретті, син Вікентія Беретті, творця будівлі університету. Обидві споруди, університет і Анатомічний театр, є типовими зразками класичного стилю», — розповідають у Національному музеї медицини, який зараз знаходиться у приміщенні колишнього Анатомічного театру.
Професор медицини Олександр Вальтер — ініціатор будівництва Анатомічного театру. Фото з відкритих джерел
За словами співробітників музею, які займаються дослідженням історії будівлі, у ХІХ століття заклад вважався справжнім палацом науки, який порівнювали зі знаменитою амстердамською кімнатою знаменитого анатома Фредеріка Рюйша.
Середня частина головної будівлі має три поверхи, бокові крила — одноповерхові.
«Парадний вхід, оздоблений трахтемирівським гранітом, веде до вестибюля з чотирма колонами та арками. На другий поверх ведуть чавунні сходи, що збереглися до наших днів. Поряд із входом була кімната кафедри патологічної анатомії та кімната для занять прозектора. На першому поверсі навпроти парадного входу розташовувалася велика аудиторія для лекцій з анатомії, праворуч від лекційної аудиторії — аудиторія для судово-медичних розтинів», — розповідають працівники музею.
Приміщення Анатомічного театру. Фото: Ательє Гудшона та Губчевського
Приміщення Анатомічного театру.Фото: Ательє Гудшона та Губчевського
Вони згадують, що у лівому крилі були розташовані робочий кабінет професора анатомії, що завідував самим театром, а також кафедральна бібліотека зі складом наочних посібників, великих апаратів та інструментів, а також кабінет для виготовлення препаратів, який також слугував кабінетом професора хірургії для підготовки до лекцій з топографічної анатомії та кімната помічника прозектора, яку він ділив із черговим помічником проректора.
«Також в цій частині будівлі були хімічна лабораторія, аудиторія на 150 слухачів, робочий кабінет професора кафедри судової медицини, дві робочі кімнати професора патологічної анатомії. В одній із кімнат була змонтована спеціальна залізна дорога для демонстрацій під мікроскопом. Три кімнати слугували квартирами для служителів та двірників», — зазначають у Музеї медицини.
Для освітлення середньої частини на стелі були змонтовані скляні вікна, але внаслідок невдалої конструкції й постійного протікання їх пізніше демонтували, а зал в різний час освітлювали аргантовими, керосиновими та газовими світильниками.
Задля опалення використовували голландські печі. Секційні столи північної частини були стаціонарні та покриті цинком, а в південній частині переносні столи для тонкого препарування були дерев’яними.
Анатомічний театр у Києві. Фото з відкритих джерел
Три зали верхнього поверху середньої частини корпусу займав анатомічний музей, що складався з музеїв нормальної, патологічної та порівняльної анатомії.
У 1875 році поблизу від правої частини Анатомічного театру було зведено флігель, так званий Гістологічний інститут, що складався з лабораторії при кафедрі загальної патології та лабораторії при кафедрі гістології, ембріології та порівняльної анатомії. Також на території Анатомічного театру були розташовані сад, колодязі та будиночки служителів та льодовник для зберігання трупів.
Олександр Беретті — автор будівлі Анатомічного театру. Фото з відкритих джерел
Вже за деякий час Анатомічний театр Київського університету здобув загальноєвропейську славу, завдяки музейним колекціям та унікальним науковим відкриттям тогочасних професорів Олександра Вальтера, Володимира Беца та Петра Переможка.
Свого часу ці відкриття прославили Київський університет та тогочасну медичну науку нашого міста. Також, в Анатомічному театрі працювали професори: Михайло Тихомиров, Франц Стефанис, Григорій Мінх — вчені зі світовими іменами.
«Роль та функціональне призначення Анатомікуму зазнали різких змін в перші десятиліття XX століття. В процесі децентралізації медичної освіти були створені нові навчальні бази у лікарнях міста, був заснований Київський жіночій медичний інститут. Після 1917 року неодноразово відбувалися реорганізації, що теж призвело до зниження ролі Анатомічного театру…», — розповідають в Музеї Медицини.
На початку ХХ століття роль Анатомічного театру істотно знилилася. Фото: Національний музей медицини
У 1930-ті у приміщенні колишнього театру розміщували аудиторії Київського медичного інституту, кафедри мікробіології, фізики, хімії, патології, гістології, соціально-економічних дисциплін. 1954 року до морфологічного корпусу перевели кафедру анатомії разом із музеями.
Постійно зменшувалася й територія колишнього Анатомічного театру, для будівництва житлового будинку, центральної станції швидкої допомоги (1962) та нової поліклініки зруйновані паркан, флігелі й допоміжні будівлі, вирубаний сад позаду головного корпусу, єдиного, що зберігся до сьогодення.
Сьогодні у приміщеннях колишнього Анатомічного театру знаходиться Музей Медицини. Фото зі сторінки музею
29 жовтня 1982 року в будівлі відкрився Національний музей медицини, створений за участю МОЗ України ініціативною групою на чолі з Олександром Грандо (1919-2004), професором кафедри соціальної гігієни та організації охорони здоров’я Київського медичного інституту.
На сьогодні заклад є одним з найбільших медичних музеїв не лише в Україні, але й далеко за її межами, що опікується збереженням та пропагуванням історії медицини.
До теми: Національному музею медицини виповнилося 40 років: чим він унікальний.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
