Медики екстрених служб потребують чітких протоколів дій та захисту під час повітряних тривог
Українські медики екстреної допомоги часто опиняються перед дилемою: забезпечити власну безпеку під час повітряної тривоги чи рятувати життя пацієнтів. Для вирішення цієї критичної проблеми необхідна розробка спільних протоколів дій та належний захист бригад. Про це в інтерв’ю «Главкому» повідомила професорка Ольга Голубовська, завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, заслужений лікар України.
Професорка звернула увагу на парадокс, з яким стикаються працівники екстреної медичної допомоги. Відповідно до чинних нормативних документів, медики зобов’язані самостійно дбати про власну безпеку. Однак, бригади продовжують виїжджати на виклики навіть під час повітряних тривог, наражаючи себе на небезпеку.
«Найстрашніше те, що, за нашими нормативними документами, медики повинні самі забезпечити власну безпеку. Якщо повітряна тривога – всім кажуть іти в укриття. Виходить, і вони повинні сидіти в укритті й нікуди не їхати. Але вони їдуть. Я якраз і кажу: швидкі виїжджають. Та якщо в цей час медиків убиває ракета, потім може виявитися, що «вони самі винні», бо «не повинні були їхати». Були такі випадки, родичі загиблих зверталися по виплати і отримували відповідь, що медики мали самі подбати про свою безпеку», – розповіла професорка.
На думку Ольги Голубовської, медиків екстрених служб у питаннях захисту слід прирівняти до працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).
«На мою думку, медиків екстрених служб у питаннях захисту треба прирівнювати до працівників ДСНС. Вони працюють там, де небезпечно за визначенням. І йдеться не лише про виплати. Потрібна диференціація загроз, потрібні спільні протоколи МОЗ, ДСНС, ЗСУ та військових адміністрацій, захищені маршрути для бригад», – запропонувала Голубовська.
Професорка також наголосила на необхідності забезпечити працівників екстрених служб спеціальними засобами індивідуального захисту. «Подивіться, що відбувається під час атак на Київ та інші міста: страждають працівники екстрених служб. Навіть елементарні засоби захисту – спеціальні навушники від акустичної травми – мають бути частиною їхнього оснащення.
А що виходить зараз? Людина їде рятувати інших, ризикує життям, а держава не дала їй чіткої відповіді: що вона повинна робити під час повітряної тривоги, який має захист і що отримає її сім’я, якщо вона загине. Це деморалізує людей. Вони ж усе між собою обговорюють, бачать, що відбувається з колегами. І після цього ми ще дивуємося, чому люди не хочуть залишатися в екстреній медицині», – зазначила Голубовська.
Нагадаємо, раніше професорка Ольга Голубовська в інтерв’ю «Главкому» критикувала наслідки медичної реформи для екстрених та невідкладних служб. На її думку, принцип «гроші йдуть за пацієнтом» не можна застосовувати до служб, які мають бути готовими врятувати людину будь-якої миті, незалежно від кількості пацієнтів.