Лише 2% дорослих українців відчували радість протягом останнього місяця. Така статистика викликає занепокоєння у соціологів.
Лише 2% українців відчували радість минулого місяця
Близько 73% українців демонструють стійкість, однак цей стан фахівці вважають суперечливим. Він поєднується з високим рівнем стресу, напруженістю та втомою. Про це на форумі «15 фізиків: зворотний відлік» розповіла експертка Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України Анастасія Голотенко, посилаючись на дослідження Gradus Research.
«Українська стійкість, з одного боку, вже стала брендом, а з іншого — спекулятивною категорією», — зазначила експертка.
За даними досліджень, 87,7% української молоді, зокрема студентів, мають середній та високий рівень агентності. Це означає здатність впливати на власне життя, ставити цілі та досягати їх.
«Коли ми порівнювали це з викладачами, то стало очевидно, що люди з вигораннями навчають досить агентну молодь», — звернула увагу пані Голотенко.
За її словами, попри високий рівень стійкості, серед емоційних станів українців переважають напруженість і втома. Водночас 56,7% опитаних вірять у себе та шукають можливості для дій. Таким чином, як стверджує Голотенко, стійкість українців є контраверсійною і значною мірою залежить від безпекової ситуації та інших чинників.
Експертка також представила результати дослідження Rating Lab на замовлення UNICEF. Воно показало, що лише 2% опитаних дорослих українців відчували радість протягом останнього місяця. Натомість серед дітей віком 10-13 років цю емоцію за аналогічний період переживали 30%.
«Фактично зараз до університетів вступає покоління, яке не бачило мирної освіти і не знає, що це таке. Більш того, вони вже пару років навчалися онлайн. Але при цьому підлітки є найбільш адаптивною групою, якщо дивитися за віковими категоріями. Найбільш вразливими є діти, чиї батьки служать у війську. Крім того, навчання у форматі онлайн дуже погано впливає на рівень психічного здоров’я та адаптації. Людина все-таки є соціальною істотою», — зазначила Голотенко.
Фахівчиня наголосила, що через війну змінилася й аудиторія університетів. Серед студентів нині є ветерани, люди, які пережили окупацію чи депортацію, а також внутрішньо переміщені особи.
«Це означає зміну загального сприйняття цієї аудиторії, роботи з нею, того, як ми їх позиціонуємо», — підкреслила експертка.
Водночас, попри високий рівень стресу та виснаження у молоді, психологія залишається серед найпопулярніших спеціальностей. Голоденко назвала це суперечливою тенденцією: з одного боку, молоді люди мають сильну мотивацію допомагати іншим, а з іншого — це створює додаткові вимоги до роботи шкільних та університетських психологічних служб.
Нагадаємо, з 1 вересня в українських університетах навчатимуться майже 300 тис. абітурієнтів, прийнятих цього року на бакалаврат і магістратуру. Найбільше зарахованих припало на менеджмент, психологію, середню освіту, філологію та маркетинг.