Олексій Моргун, Ольга Мусієнко разом з іншими майбутніми інженерами та викладачами КПІ ім. Сікорського працюють над українським ендопротезом. Фото: Борис Корпусенко
Попит на колінні протези росте з кожним деокупованим метром на фронті. Однак імпланти, які вживлюють у кістку і тримають її, не коштовні та купують за кордоном. У КПІ ім. Сікорського взялись розв’язати одразу дві проблеми.
Студенти та викладачі КПІ ім. Сікорського трохи більше, аніж чотири місяці тому взялися створювати колінний протез для поранених бійців та для всіх тих, кому потрібна хірургічна операція для відновлення рухливості.
В Україні виробника, який би виготовляв ревізійні колінні протези, немає. Лікарі вимушені їх замовляти для пацієнтів з-за кордону. І відбувається це наступним чином: у кістку забивається імплант з трьох елементі, один з яких — це штир. Його забивають в кістку й у такий протез триматиметься у колінному суглобі щонайменше 10 років.
Орієнтовна вартість тільки за протез — три тисячі євро. Водночас запити на таке хірургічне втручання суттєво збільшились через бойові травми. Власне через це працівники медичних установ, які співпрацюють з викладачами КПІ, звернулись до них по допомогу.
Одними з тих, хто входить у невелику команду розробників, є 20-річний вже четвертокурсник кафедри динаміки, міцності машин та опору матеріалів Олексій Моргун та 28-річна асистентка цієї кафедри Ольга Мусієнко. До слова, вона ж і очолює гурток, який займається дослідженням біомеханічних систем.
Ольга Мусієнко та Олексій Моргун. Фото: Борис Корпусенко
«Ми прийняли цей виклик та почали обговорювати, що потрібно для того, щоби зробити такий протез. Для ознайомлення взяли швейцарський імплант „Zimmer“. Утім це тільки для розуміння як виглядає та працює протез. Український аналог буде іншим», — говорить Олексій.
Від квітня команда з 13 студентів, викладачів та професорів КПІ разом із медичними працівниками трудяться над важливим для українців проєктом. А Міністерство освіти та науки надало грант на розробку.
Київські розробники бачать ендопротез більш мініатюрним за формою та вагою, аніж іноземний протез. Оскільки «Zimmer» важить 760 грамів — це сильно навантажує коліно. Мало того, в КПІ планують зробити індивідуальний підбір імпланту за допомогою 3D-моделювання для кожного пацієнта.
Так виглядатиме протез всередині
«Таким чином можна буде підібрати колінний імплант під конкретного пацієнта, зробивши 3D-дослідження. Опісля інженер може підібрати ту форму протеза, яка буде підходити саме цій людині. Далі його замовляють на виробництві, і в найкращому випадку, за тиждень ця важлива деталь буде готова», — говорить Олексій.
Імплант буде виготовлений з титанового сплаву. На те, щоби його зробити доскональним, фахівцям знадобиться орієнтовно три роки.
«Розробка займе доволі тривалий час. Маємо врахувати всі властивості матеріалу, дослідити, як поводитиметься чужорідне тіло всередині пацієнта та як приживатиметься», — пояснює Ольга.
Зараз фахівці потребують допомоги від виробників, які мають потужні принтери для виготовлення колінних протезів.
20-річний студент Олексій зізнається, коли вступав до Київського політехнічного інституту, мріяв працювати в авіаційній та всесвітньо відомій компанії «Boeing». Але аж ніяк не думав, що буде одним з тих, хто розроблятиме важливий протез для відновлення рухливості.
«В принципі, я і зараз розглядаю варіант працювати інженером в такій компанії. Проте такі розробки для мене, по-перше, важливі своєю користю для людей. А по-друге, це крутий досвід», — каже студент.
Даша ГРИШИНА, фото Бориса КОРПУСЕНКА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
