Нещодавно житловий будинок на розі вулиць Володимирської та Софійської занесли до переліку об’єктів культурної спадщини Києва. Вважається, що він є важливим елементом формування історико-архітектурного оточення Софії Київської — пам’ятки ЮНЕСКО.
«Вечірній Київ» з’ясував чим відома ця будівля, де за відомою міською легендою, Михайло Грушевський зачитував IV Універсал про незалежність Української держави. Однак, жодних підтверджень чи фотофіксації цієї знаменитої події до нашого часу знайти не вдалося.
Будівля на Володимирській 21/ 20 до встановлення риштувань. Фото: Мапа Реновації
Відомий києвознавець та дослідник Михайло Кальницький, який свого часу присвятив цій будівлі свою публікацію у виданні «Вечірній Київ» зауважує:
«Поблизу „Софії Київської“, на вулиці Володимирській, 21 (ріг Софійської), стоїть старовинний двоповерховий будинок. Хоча він і значно молодший за славетний собор, але з-поміж навколишньої забудови є „ветераном“ — його вік сягає близько півтораста років».
Відомо, що цю невеличку будівлю звели у 1869-1870-х роках за проєктом архітектора Афіногена Сопоцинського на замовлення київського чиновника Григорія Лозицького.
План будівель садиби, 1873 р. Фото: Державний архів міста Києва
«На той час панували традиції „казенної“ пізньокласичної архітектури, тож в опорядженні споруди застосовано стримані, лаконічні форми…» — зазначає Михайло Кальницький.
На думку дослідників, будинок належить до ранніх архітектурних споруд у стилі неоренесанс у забудові Києва.
Звід пам’яток історії та культури» детально описує цей будинок наступним чином:
«Двоповерховий з підвалом з боку Володимирського проїзду, з боку вулиці Софійської — на цокольному напівповерсі. Цегляний, складається з основного у плані прямокутного об’єму та прилеглого до нього під гострим кутом крила на вулиці Софійській, що завершується низьким вальмовим дахом. Перекриття пласкі. Фасади вирішено у стилі неоренесанс. Втрата багатьох елементів декору, переважно ліплених деталей, значно спростила їхню пластику. Оброблений дощаним рустом перший поверх відділено широким міжповерховим карнизом. Однаково оформлені фасади прорізано ритмом прямокутних вікон на першому й півциркульних, прикрашених архівольтами та горизонтальними сандриками, — на другому поверсі. Зрізану наріжну тривісну частину виділено широким центральним отвором головного входу та широким балконом на всю довжину фасаду».
Проєкт Афіногена Сопоцинського, 1869 рік. Фото: Державний архів Київської області
У 1873 році за проєктом архітектора Олександра-Петра-Адріана Шілє з боку вулиці Володимирської та Софійської та зі сторони подвір’я були споруджені дві житлові прибудови з ренесансно-бароковим вирішенням фасадів, завдяки яким забудова отримала форму каре.
Згодом, у 1912 ці будівлі були знесені для зведення знаменитого прибуткового будинку Федота та Павла Альошиних на Володимирській, 19. Будівництво цієї унікальної за своєю красою споруди завершилося у 1914 році, однак вона була зруйнована у роки II світової війни…
Панорама площі та вивіска «Давня Русь» на будівлі праворуч. Фото: psdtvu.com
Доля ж сусіднього будинку на Володимирській 21/ 20, склалася більш щасливо.
Наприкінці ХІХ — початку XX століття він змінив декілька власників. У 1879-1901 роках садибою володіли купець та ресторатор Опанас Дьяков, згодом донька підполковника С. Самойлова. Наступним власником будівлі у період з 1910-1918 роки був дворянин Антон Ржепецький, що обіймав на той час посаду голови Товариства взаємного кредиту і був радником Київської міської думи. Згодом, у 1918 році він стає міністром фінансів в уряді Гетьмана Павла Скоропадського.
Вигляд вулиці та будівлі з Майдану на малюнку Л.Хіжинського 1919 рік. Фото: Мапа Реновації.
Також на початку XX сторіччя у будівлі розмістився невеличкий готель «Давня Русь», який займав лише 11 номерів. На першому поверсі розміщувався також однойменний ресторан, який утримував Опанас Дьяков, а згодом подружжя Авдія та Феодосії Бойків.
«На початку XX століття цей заклад утримував вправний кулінар Антон Шайдицький, якого відвідувачі ще довго вдячно пам’ятали. Літературознавець Олександр Дейч розповідав, як разом з поетом Максимом Рильським пригадував затишні приміщення «Давньої Русі», тамтешні чудові страви — самих лише українських борщів у меню можна було знайти одинадцять видів! «Письменники, журналісти, лікарі, інженери, — свідчив Дейч, — убачали в «Давній Русі» щось подібне до родинного клубу, де можна зустрітися з друзями й насолодитися принадами кулінарії.На жаль, під час революційної розрухи Шайдицький у розпачі вкоротив собі віку. Але будинок устояв і зберігся до наших днів. Нині він є невіддільною частиною історичної забудови Софійської площі», — розповідає Михайло Кальницький.
Забудова Володимирської у 1930-х. Ф
У радянський час будівлю займали різні установи: у 1930-ті — синоптичне бюро, а з 1944 гідрологічна обсерваторія.
Будівля мала охоронний статус, проте на початку нашого століття вона втратила охоронний статус та була виключена з реєстру пам’яток. Вже понад 17 років пам’ятка перебуває у занедбаному стані, а її фасад тривалий час завішаний банером.
Вулиця Володимирська у 2003 році. Фото: М.І.Жарких/pslava.info
Ще 2005 році тогочасний головний архітектор Києва Сергій Бабушкін розробив проєкт, згідно з яким стара будівля має поступитися місцем громіздкій новобудові на шість поверхів, ще й зі здоровезною мансардою.
Однак, через протести та бурхливе обурення киян ця ідея, на щастя, не була втілена. Згодом також оприлюднювалися й інші проєкти нової забудови на місці старовинної будівлі.
Протести проти знищення будівлі у 2005 році. Фото: Мапа Реновації
«Заповідний простір навколо Святої Софії, об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, у кожному разі необхідно захистити від довільних утручань. Тому відновлення будівлі колишньої „Давньої Русі“ має відбуватися тільки реставраційними засобами, без зміни її загального вигляду», — переконаний Михайло Кальницький.
Нагадаємо, житловий будинок ХІХ сторіччя на Володимирській занесли до Переліку об’єктів культурної спадщини.
До теми: що чекає «будинок Грушевського» на Володимирській.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
