Масове розростання синьо-зелених водоростей, або ціанобактерій, є наслідком сукупності чинників
Цього літа мешканці столиці та прилеглих територій спостерігають значне цвітіння Дніпра та менших річок. Вода вкрилася щільним зеленим шаром, а поблизу берегів з’явився неприємний запах. Щодо основних причин цього явища та загроз для екосистеми, «Главкому» розповів Олег Маренков, завідувач кафедри загальної біології та водних біоресурсів Дніпропетровського державного університету, кандидат біологічних наук.
Спекотна погода, мийні засоби та добрива: причини цвітіння річок
За словами науковця, бурхливий розвиток синьо-зелених водоростей, або ціанобактерій (переважно роду Microcystis), є результатом поєднання різних факторів. Ключовими серед них є зарегульованість водосховищ на Дніпрі, слабкий струм води та спека. Через посуху дрібні річки, такі як Буча, міліють, а вода на неглибоких ділянках нагрівається вище 30 градусів.
«Така температура є критичною для багатьох місцевих видів риб. Коли риба гине, вона розкладається у воді, вивільняючи ті ж самі азот і фосфор, якими потім живляться синьо-зелені водорості», – пояснює біолог.
Додатковими стимуляторами є фосфати, що містяться в мийних засобах та пральних порошках, а також нітрати та нітрити з аграрних добрив. Ці речовини змиваються у водойми під час дощів, створюючи ідеальне поживне середовище для синьо-зелених водоростей.
Цвітіння води у Дніпрі фото: Олег Маренков/Facebook
Товстолобик як санітар: шляхи очищення водойм
Ситуацію погіршує майже повна відсутність природних споживачів таких мікроорганізмів у наших водоймах. Дрібна риба, наприклад, тюлька чи верховодка, споживає їх лише обмежено. Найбільш ефективним природним очищувачем річок є білий товстолобик, який відіграє важливу роль у біомеліорації.
«Товстолобик є дуже перспективним для біомеліорації, але в наших умовах він не розмножується, і його необхідно штучно заселяти. Щоб вирости до одного кілограма, ця риба повинна спожити від 32 до 35 кілограмів водоростей», – зазначає Олег Маренков.
Небезпечні токсини та отруйна риба: загрози «цвітіння»
Експерт попереджає, що з наближенням вересня та нічним похолоданням водорості почнуть масово гинути через коливання температур. Накопичуючись на бетоні та каменях, загиблі ціанобактерії втрачають зелений пігмент хлорофіл, залишаючи блакитний ціанофіцин. Це призводить до того, що вода набуває специфічного лазурово-бірюзового відтінку.
Під час розкладання водоростей виділяється неприємний запах і небезпечні ціанотоксини, які становлять загрозу для риб, раків, тварин і людей.
«Купатися в такій воді не рекомендується, оскільки вона може спричинити розлади шлунку або шкірні висипання», – застерігає науковець.
Також біолог не радить вживати сушену чи в’ялену дрібну рибу, виловлену під час цвітіння, через те, що токсичні водорості залишаються в її травному тракті. Також варто обмежити вигул домашніх тварин біля берегів, вкритих зеленню.
Восени, зі зниженням температури, вода поступово почне ставати прозорішою, а колонії ціанобактерій осідатимуть на дно, де вони зимуватимуть при температурі 3–4 градуси тепла. Вже у травні, з першим прогріванням води, вони почнуть знову ділитися та підніматися у верхні шари води, запускаючи цей цикл наново.
Нагадаємо, в Ірпені фахівці почали перевірку якості води в річці Ірпінь після інциденту із забрудненням водойм у сусідній Борщагівській громаді, що спричинило масову загибель риби. До отримання результатів досліджень мешканцям рекомендують утримуватися від вживання води з криниць та свердловин, а також від купання та риболовлі в річці Ірпінь. Також не радять використовувати річкову воду для поливу та вживати рибу, спійману у водоймі.
До речі, фахівці Київського міського центру контролю та профілактики хвороб провели моніторинг стану води на пляжах та в зонах відпочинку міста. На чотирьох київських пляжах тимчасово рекомендують утриматися від купання через перевищення певних санітарно-хімічних показників у воді.