26 квітня 1986 року — день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу…
Чому це сталося, чи можливо було запобігти катастрофі та які її наслідки — все це стало тематикою численних досліджень і роздумів, особливо після розпаду СРСР.
Цього року Український інститут національної пам’яті підготував дайджест з 11 видавничих і візуальних продуктів, які будуть корисними тим, хто хоче більше дізнатися про трагедію на Чорнобильській АЕС.
КНИГИ: АРХІВИ ТА ДОСВІД
Чорнобильська трагедія. Нариси з історії
Українська дослідниця, докторка історичних наук Наталія Барановська у формі нарисів системно підходить до вивчення найбільшої техногенної катастрофи в історії людства.
Збірник починається з передумов аварії у 1970-80-тих роках і завершується нарисами, присвяченими унормуванню постчорнобильського життя та закриттю АЕС уже в сучасній Україні. Таким чином Барановська пропонує комплексний погляд на проблему аварії на ЧАЕС.
Збірник є у вільному доступі.
Чорнобильське досьє КҐБ. Суспільні настрої. ЧАЕС у поставарійний період: збірник документів про катастрофу на Чорнобильській АЕС
Відкриття в Україні архівів радянських спецслужб пролило світло на багато історичних аспектів, у тому числі й на Чорнобильську катастрофу.
Все, що знало і приховувало від людей «всевидяче око» КГБ, — в одній науковій праці, створеній спільними зусиллями Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Інституту історії України НАН України та Українського інституту національної пам’яті, доступне до ознайомлення.
Дивитися перший том та другий том
Нові розсекречені документи КДБ про Чорнобиль: спецоперації, пропаганда і підміна зразків
На основі одного з найбільших збірників архівів КГБ, присвяченого Чорнобильській катастрофі, уже підготовлено чимало хороших журналістських матеріалів.
Зокрема, стаття журналіста та незалежного дослідника архівів радянських спецслужб Едуарда Андрющенка та журналіста видання «Настоящее Время» Дмитра Трещаніна.
Спираючись на архівні документи, журналісти відтворюють «буденний жах» катастрофи, де абсурдність межує з героїзмом. Також автори розповідають, як КГБ порушував горбачовський «сухий закон», щоб зняти напругу на психіку людей у місцях евакуації, або як з’явилися перші корупційні оборудки в зоні лиха. Почитати
Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи
Книга відомого історика Сергія Плохія, видана 2019 року, охоплює історію Чорнобильської катастрофи від моменту вибуху аж до закриття станції.
Вчений показує, як справжньою причиною найбільшої ядерної катастрофи людства стала не конкретна помилка окремої людини, а створена в СРСР система закритості та секретності, яка приховувала інформацію про трагедію навіть від фахівців, котрі повинні були її ліквідувати.
Досліджуючи проблему Чорнобильської катастрофи, Плохій приходить до висновку, що аварія стала не лише лихом планетарного масштабу, а й вироком радянській авторитарній системі.
Чорнобильська молитва: хроніка майбутнього
Над художньо-документальним романом про Чорнобиль білоруська письменниця та нобелівська лауреатка Світлана Алексієвич працювала кілька десятиліть.
Вперше українською книга вийшла 1998 року у перекладі Оксани Забужко. Друге, доповнене, видання роману українською з’явилося у 2016-му.
«Чорнобильська молитва» — це насамперед можливість почути живі голоси тих, кого торкнулася катастрофа. Але крім людської перспективи, є й глибша — усвідомлення землі як спільного дому, котрий людина ділить з мільйонами інших живих істот, і за руйнування якого відповідає.
КІНО: ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ТА РЕАЛЬНІ ІСТОРІЇ
Чорнобиль
Серіал американського каналу HBO та британського Sky Atlantic знову привернув до Чорнобиля увагу всього світу.
Події 5-серійної стрічки розгортаються після вибуху реактора на Чорнобильській атомній електростанції, однієї із найбільших техногенних катастроф в історії.
Ліквідатор, еколог і письменник Сергій Мирний назвав його «найпотужнішим, наймасовішим, найбільш технологічно зробленим кінематографічним висловлюванням на тему Чорнобиля».
Згідно з IMDb, «Чорнобиль» очолив перелік 250 найвище оцінених телесеріалів в історії.
The Real Chernobyl
Документальний фільм британського каналу Sky Atlantic, який був знятий по «гарячих слідах» серіалу «Чорнобиль».
Творець «The Real Chernobyl» Крейг Мейзін зазначав, що хоче розказати «непроговорену реальну історію» Чорнобильської катастрофи. Про те, як пережили її, у фільмі розповідають безпосередні учасники ліквідації: пожежники, водолази, пілоти, сім’ї, евакуйовані з Прип’яті.
Подивитися.
Чорнобиль: Два кольори часу
Документальна кінотрилогія режисера Ігоря Кобрина знята «по гарячим слідам» зразу після аварії. Це був перший фільм про Чорнобиль, який показали у СРСР на центральному телебаченні.
Саме робота Ігоря Кобрина лягла в основу серіалу НВО та Sky Atlantic «Чорнобиль». Оригінали трилогії зберігаються у ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, однак у відкритому доступі є коротка версія кінотрилогії «Чорнобиль. 3828»: .
Також рекомендуємо почитати інтерв’ю режисера для порталу «Радіо Свобода».
Розсекречена історія. Чорнобиль: що встановило розслідування катастрофи?
У тематичному випуску науково-просвітницької телепрограми «Суспільного» відомі українські історики спільно з ліквідаторами аварії на ЧАЕС намагаються розібратись у тому, хто дійсно винний у найбільшій в історії людства техногенній катастрофі.
Подивитися
Розщеплені на атоми
Телевізійний фільм, що поєднує в собі елементи художньої стрічки та документального кіно.
Автори намагаються одночасно розповісти історії реальних очевидців катастрофи та підсилити емоційний фон художніми сценами, що межують з документальними інтерв’ю.
Подивитися
Земля забуття
Французько-український художній фільм, який розповідає про Чорнобильську катастрофу через призму особистої трагедії звичайних жителів Прип’яті.
За сюжетом, для мешканців Прип’яті Ані (Ольга Куриленко) та Петра (Андрій Хира) 26 квітня 1986 року мало стати найщасливішим днем — днем шлюбу, першим днем нового життя. Олексій, інженер електростанції, разом із своїм сином Валерієм, вирішили посадити дерево. Лісничий Микола робив свій щоденний обхід лісу навколо станції. Через 10 років Аня працює гідом для туристів по забрудненій «чорнобильській зоні», Валерій шукає батька, а Микола доглядає заражений сад.
Стрічка стала дебютом для французької документалістки Мішель Боганім.
ЩО СЬОГОДНІ ПОДИВИТИСЯ
Тематичні проєкти до Дня пам’яті Чорнобильської катастрофи на Суспільне Культура
О 12:01 дивіться документальний проєкт «Чорнобиль. Моя зміна», в якому розповідається про працівників АЕС, які першими зіткнулися з наслідками вибуху. Це історія про другу та п’яту зміни, які ціною свого життя намагалися ліквідувати наслідки виниклої катастрофи й не допустити ще більшої. У Радянському Союзі було не заведено говорити про героїзм працівників, адже їх вважали винними у тій трагедії. І лише за часів незалежної України герої були відзначені посмертно.
О 12:20 — проєкт «Прип’ять: місто-апокаліпсис — очима його жителя». Після Чорнобильської катастрофи місто Прип’ять стало містом-примарою, де крізь асфальт проростають рослини, а у квартирах живуть дикі тварини. Інженер управління 4-го енергоблоку ЧАЕС, ліквідатор Олексій Бреус, провів вулицями покинутого міста й поділився спогадами про життя у Прип’яті.
О 12:35 дивіться документальний проєкт із циклу #ВУкраїні «Чорнобиль. Зона чи атракціон?». Чорнобильська зона відчуження вже давно вабить туристів з України й різних куточків світу. Після успіху серіалу «Чорнобиль» від HBO охочих відвідати зону стало ще більше. Автори документальної стрічки взялися з’ясувати, що відбувається в зоні відчуження тепер і яке майбутнє чекає на цю територію.
О 13:10 дивіться документальний проєкт «Пекельне відрядження» виробництва Суспільного Мовлення. Проєкт розповідає про операторів українського телебачення, які не побоялися поїхати до Чорнобиля й показати всьому світові масштаби трагедії. Деякі герої завжди залишаються поза кадром, адже саме вони й створюють цей кадр. Завдяки їм ми дізналися правду, а унікальні кадри назавжди увійшли в історію. Творці фільму намагалися зазирнути за лаштунки знімального процесу й зрозуміти почуття людини, яка не має вибору й мусить виконувати роботу попри загрозу власному життю.
О 14:15 дивіться документальний проєкт виробництва Суспільного Мовлення «Люди зони». Проєкт авторки Євгенії Подобної показує зону відчуження навколо Чорнобильської АЕС з незвичного боку. Мова йде не стільки про минуле, скільки про теперішнє і майбутнє цього місця. Команда проєкту досліджує міфи, які побутують у суспільстві щодо Чорнобиля. Показує цю місцевість через долі та історії людей — пов’язаних з нею, та майже не пов’язаних між собою, — аби продемонструвати з максимально різних сторін життя в 30-кілометровій зоні навколо ЧАЕС. Це науковці, дослідники, інженер, колишній сталкер, мешканці Чорнобиля, які залишилися жити там після аварії.
О 20:00 дивіться прем’єру документального проєкту «Видимий ворог» виробництва Суспільного Мовлення. 24 лютого 2022 року на територію Чорнобильської зони відчуження зайшли окупаційні війська рф. Окупанти захопили Чорнобильську АЕС, тримаючи в полоні працівників станції, займалися мародерством, а саму зону використовували як транзитну територію для подальшого просування на Київ. Проєкт авторки Євгенії Подобної розповість, якою насправді була окупація зони відчуження та Чорнобильської АЕС військами рф. Героями проєкту є безпосередні свідки подій — працівники ЧАЕС, військові, самопоселенці, які пережили окупацію.
Прочитати розлогу історичну довідку Українського інституту національної пам’яті про момент катастрофи та її ліквідацію, масштаби аварії й реакцію радянської влади можна за посиланням.
Дві трагедії з вини москви: аварія на ЧАЕС та окупація Чорнобильської зони. До Дня пам’яті Чорнобиля згадуємо події, пов’язані з радянським «мирним атомом».
Від історії до фотоальбомів: 10 книг істориків, письменників, сталкерів та фотографів, які переосмислюють події та демонструють сучасний погляд на Чорнобильську зону.
Що писали столичні газети про аварію на Чорнобильській АЕС: архівні фото.
Чорнобиль та Київ: як столиця України пережила катастрофу на ЧАЕС.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
