Довіряйте фактам – додайте «Главком» до своїх надійних джерел у Google додати зараз
Станція обслуговує не лише столицю, а й низку міст та громад області, серед яких Вишгород, Ірпінь, Вишневе, Бортничі, Гнідин, Чабани та Коцюбинське
Після потужної ракетно-дронової атаки Росії на Київ у ніч на 24 травня, в соціальних мережах та медіа почали активно обговорювати можливе влучання в Бортницьку станцію аерації – один із критично важливих об’єктів системи життєзабезпечення столиці. Голова комісії Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Олександр Бродський у коментарі «Главкому» повідомив, що станція продовжує функціонувати у звичайному режимі.
«Главком» зібрав інформацію про Бортницьку станцію аерації, її значення та можливі наслідки удару РФ.
Що відомо про Бортницьку станцію аерації
Бортницька станція аерації є єдиним великим комплексом біологічного очищення стічних вод Києва та частини населених пунктів Київської області. Станція забезпечує життєдіяльність не лише столиці, але й численних міст та громад області, зокрема Вишгорода, Ірпеня, Вишневого, Бортничів, Гнідина, Чабанів та Коцюбинського.
Об’єкт розташований у південно-східній частині Києва, неподалік Бортничів, і є фактично фінальною точкою всієї каналізаційної системи міста. Саме сюди спрямовуються побутові та промислові стоки перед їх очищенням та подальшим скидом у річку Дніпро.
Проєктна потужність станції сягає близько 1,8 мільйона кубометрів стічних вод на добу. Однак, фактичне навантаження зазвичай коливається від 600 до 900 тисяч кубометрів.
Як працює система очищення
Бортницька станція аерації складається з трьох основних блоків очищення, насосних станцій, цехів обробки осаду та допоміжної інфраструктури. Процес очищення відбувається у кілька етапів. Спочатку стічні води проходять через решітки, де затримується велике сміття. Далі вода надходить у пісколовки, де відокремлюються важкі домішки.
Після цього стоки потрапляють до первинних відстійників, де осідають органічні речовини. Наступний етап – біологічне очищення в аеротенках за допомогою активного мулу та кисню. Процес завершується у вторинних відстійниках, після чого очищена вода скидається до Дніпра.
Масована комбінована атака на Київ у ніч на 24 травня
Після потужного удару РФ по Києву 24 травня, у соціальних мережах почали поширюватися повідомлення про можливе ураження Бортницької станції аерації.
Голова комісії Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Олександр Бродський у коментарі «Главкому» заявив: «Об’єкт функціонує у штатному режимі. Внаслідок останнього обстрілу аварійних ситуацій не зафіксовано. Підприємство та ЗСУ вживають усіх необхідних заходів для забезпечення безперебійної роботи».
Речниця ДСНС Києва Катерина Поп, у свою чергу, в ефірі «Громадського радіо» також підтвердила, що після атаки всі об’єкти «Київводоканалу» працюють у штатному режимі. «Жодних відхилень немає. Інфраструктурних пошкоджень чи збоїв у роботі також немає. Навіть учора водопостачання здійснювалося у повному обсязі», – зазначила вона.
Водночас Катерина Поп припустила, що ракети могли бути спрямовані саме на цей об’єкт. «Можливо, ракети й були спрямовані на цей об’єкт, але робота наших Повітряних сил та Сил оборони допомогла запобігти аваріям та інфраструктурним пошкодженням на об’єктах водопостачання», – підкреслила речниця ДСНС Києва.
Якими можуть бути наслідки
Після повідомлень про можливий удар по станції, у соціальних мережах почали з’являтися панічні прогнози щодо можливої екологічної катастрофи, масової загибелі риби та проблем з водопостачанням у Києві. Однак, фахівці закликають не перебільшувати масштаб загрози.
Директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко в ефірі «Еспресо» пояснив, що найгіршим сценарієм може стати скидання неочищених стоків у Дніпро. «Найгірше, що може статися після удару росіян по Бортницькій станції аерації – це припинення очищення води», – сказав він.
За словами Сергієнка, станція є кінцевою точкою, куди надходять побутові та промислові стічні води Києва. «Отже, якщо підсумувати, то найгіршим сценарієм може бути витік неочищеної води у Дніпро», – наголосив експерт.
Водночас він додав, що панічні заяви про масове отруєння чи катастрофу наразі є перебільшеними. «Я читав у соціальних мережах панічні настрої людей щодо можливого отруєння та загибелі риби. Насправді, ніхто не може точно передбачити саме такі наслідки», – заявив Сергієнко.
За його словами, основне навантаження у разі виникнення проблем зі станцією може лягти на водоканали міст, розташованих нижче за течією Дніпра.
Схожий висновок зробив і віцепрезидент Української водної асоціації Артем Шира. У коментарі «Телеграфу» він зазначив: «Якщо наші вороги будуть завдавати ударів по очисних спорудах стічних вод, то це призведе щонайменше до проблем для водної інфраструктури».
За оцінкою експерта, максимальною шкодою може стати локальна екологічна проблема на ділянці Дніпра нижче місця скиду. «Може постраждати риба. До інших міст це не дійде, очиститься природним шляхом», – сказав Шира.
Водночас координаторка програм України Європейського кліматичного фонду Ірина Ставчук наголосила, що екологічні наслідки можуть бути серйозними. «Екологічні наслідки скидання неочищеної води можуть бути дійсно значними, адже вода в результаті потрапляє до Дніпра», – зазначила вона.
Чи є загроза для Києва зараз
Наразі повідомляється, що Бортницька станція аерації функціонує у штатному режимі, а критичних порушень у роботі систем водопостачання та водовідведення не зафіксовано. Експерти також зазначають, що система має резервні можливості. Для стабільної роботи достатньо функціонування двох із трьох основних блоків очищення.
Попри це, фахівці наголошують: Бортницька станція аерації залишається одним із ключових об’єктів критичної інфраструктури Києва, а її можливе серйозне пошкодження може створити значні екологічні ризики для Дніпра та міст, розташованих нижче за течією.
Як повідомлялося, масована атака на Україну в ніч проти 24 травня стала однією з найдорожчих і наймасштабніших за останній час. Росія застосувала широкий спектр озброєнь – від балістичних і гіперзвукових ракет до сотень ударних дронів та імітаторів, намагаючись одночасно перевантажити українську ППО та завдати максимальних руйнувань. Вартість цієї атаки оцінюється в сотні мільйонів доларів.
«Главком» детально висвітлив, якими саме засобами окупанти атакували Київ у ніч проти 24 травня, скільки коштувала ця атака, чому Росія продовжує дорогі обстріли та чи здатна РФ підтримувати такий темп.
Загалом радіотехнічними військами Повітряних сил було зафіксовано 690 повітряних цілей – 90 ракет та 600 БпЛА різних типів. Це була одна з наймасштабніших комбінованих атак, у ході якої Росія використала як дорогі високоточні ракети, так і більш дешеві дрони та імітатори для перевантаження української ППО.
До слова, після атаки Україна виступила з вимогою термінового скликання засідання Ради Безпеки ООН та спільного засідання Форуму ОБСЄ з питань співробітництва у сфері безпеки та Постійної ради ОБСЄ.
Водночас нічний масований удар по Києву у ніч на 24 травня не продемонстрував жодних технологічних чи тактичних новинок, проте підтвердив чітку ставку ворога на перевантаження українського неба. Про особливості останньої атаки ворога розповів фахівець із систем зв’язку та радник міністра оборони Сергій Флеш Бескрестнов.