У четвер зранку, 10 серпня, на столичному Подолі забудовник зніс 200-річну садибу на вулиці Ярославській 13-б. Будинок був зразком київської житлової дерев’яної забудови 19 століття.
Через це у суспільстві спалахнув скандал. Забудовник переконаний, що все робив у межах закону, та й сама садиба не мала особливої цінності для міста. Але столична влада наголошує, що жодних дозволів на знесення чи реконструкцію будівлі не давала. Поліція тим часом розпочала кримінальне провадження за фактом самоправства.
Подробиці цієї ситуації далі.
СТАРА ХАТИНКА ЧИ ІСТОРИЧНА ЦІННІСТЬ
Забудовник Сергій Боярчуков у відеозверненніна своїй сторінці у фейсбуці наголошує, що цінності цієї будівлі не бачить, і діяв він начебто за законних підставах…
«Щодо історичної цінності хочу зазначити, що у цій будівлі був розташований київський витверезник. Можливо, вона становить для когось якусь цінність, але мені здається, що це не загальна картина, а якісь особисті історії деяких людей», — сказав він.
Сергій Боярчуков. Фото: PRAVO.UA
Щоб зрозуміти, чи справді ця будівля була цінною для столиці, ми занурилися в історію.
Будинок на Ярославській, 13-б звели після великої подільської пожежі 1811 року. Вона розпочалася у тупику вузької вулиці поблизу Житнього ринку і церкви Миколи Притиска. Тоді вогненний смерч за три дні 9-11 липня знищив понад 2 тисячі будинків, 12 церков, 3 монастирі.
Стара світлина будинку на Ярославській, 13-б. Фото: з відкритих джерел
Будинок на Ярославській, 13-б незадовго до знесення. Фото: з відкритих джерел
Після пожежі Поділ відбудували за проєктом київського архітектора Андрія Меленського та петербурзького — Вільяма Гесте.
Будинок на Ярославській, 13-б звели на кам’яному цоколі через часті підтоплення Подолу. З 1882 року він належав міщанину Харичкову, а з 1898 року — сім’ї Єфросинії Кравченко.
«Дехто дивиться на цю будівлю з точки зору вульгарно-убивательської… Ми бачимо висловлювання про те, що це була просто стара хатинка. Так людина оцінює дерев’яну споруду, яка вистояла 200 років.
Але це не якась сільська хатина. Це міський будинок — зразок забудови Подолу першої половини 19 століття. Поділ після пожежі 1811 року був забудований згідно з новим планом. Це буди тривіконні, п’ятивіконні та семивіконні будинки по фасаду. Знищена садиба на Ярославській — п’ятивіконка.
Антон Короб
Це був стандартний проєкт, і ось так Поділ виглядав цілих пів століття. Нині таких будівель там залишилося трохи більш як 10, і те вони у занедбаному стані. Якщо ми знищимо всі подібні будівлі, то ми знищимо цілий пласт історії», — розповів «Вечірньому Києву» історик Антон Короб.
Садиба на Ярославській 13-б — це яскравий представник того періоду розвитку Подолу. У навколишніх кварталах він був найстарішим таким.
Тобто, ця будівля давала нам уявлення про масову забудову міста першої половини 19 століття.
Кирило Третяк
Історик Кирило Третяк пояснив «Вечірньому Києву», що проєкт таких будинків був розроблений та затверджений на рівні імператора. Це зразки «казарменного класицизму» — дуже стриманого за декором стилю доби піка самодержавства у тодішній російській імперії.
«Цінність таких споруд у їх нечисленності. Колись розповсюджений тип будівель тепер майже зник з вулиць історичного Києва», — додав Кирило Третяк.
Крім того, садиба на Ярославській мала одну збережену галерею з автентичними деревʼяними сходами у дворі, додали у громадській організації «Мапа Реновації».
Завдяки цій будівлі історія залишалася не лише в книжкових параграфах, а жила поруч — у фоновій забудові.
Нині на місці 200-річної садиби — лише купа з каміння та будівельного брухту.
Хоча Сергій Боярчуков стверджує, що ніякого повного знесення не відбулося. Будівельники провели частковий демонтаж будівлі. Фундамент та навіть одна стіна залишилися на місці.
Крім того, він посилається на звіт Державного науково-дослідного інституту будівельного виробництва, де зазначено, що у конструкціях будівлі були пошкодження, які не дозволяли будинку надалі ефективно і надійно існувати.
За його словами, термін ефективної експлуатації дерев’яних конструкцій вже давно вичерпаний.
Історик Антон Короб розповів, що на початку 2000-х років цю садибу реконструювали. Будівлю зберегли, збереглась її автентична дерев’яна конструкція.
Знесена садиба на Ярославській, 13-б
Знесена садиба на Ярославській, 13-б
Знесена садиба на Ярославській, 13-б
Знесена садиба на Ярославській, 13-б
І під час знесення було видно, що це — саме та автентична будівля з дерев’яних брусів, збудована у першій половині 19 століття.
«Під час знесення садиби було видно дерев’яну зрублену конструкцію. При належній охороні вона ще простояла б. Якщо виявлено пошкодження деревини внаслідок гниття або діяльності комах, замінюються конкретні колоди зрубу. Зрубна конструкція розбирається: автентичні колоди у доброму стані консервуються у спеціальному розчині, а пошкоджені замінюються на нові, щоб зібрати новий зруб», — додав Антон Короб.
А ЩО З ОХОРОННИМ СТАТУСОМ?
«Вечірній Київ» вже звертавсяіз запитом до Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, щоб з’ясувати, чому ця будівля не мала охоронного статусу.
У відповіді виконувачка обов’язків директора департаменту Ірина Черненко зазначила, що попри історичну цінність, будівля на обліку, як пам’ятка чи об’єкт культурної спадщини не перебувала. Але вона охороняється законодавством України про охорону культурної спадщини.
«Будівля розташовується у Центральному історичному ареалі міста Києва в межах археологічної охоронної зони та зони регулювання забудови першої категорії, а також в межах зони регулювання Державного історико-культурного заповідника „Стародавній Київ“, в межах пам’ятки археології місцевого значення „Культурний шар Подолу“, а також в межах пам’ятки археології місцевого значення Дерев’яний водопровід та замощення вулиць XVII-XVIII століття — охороняється законодавством України про охорону культурної спадщини», — йдеться у відповіді на запит.
Ірина Черненко наголосила, що пам’яткоохоронна установа не погоджувала демонтаж цієї будівлі й не давала дозволу на проведення робіт там робіт.
Крім того, забудовнику направляли припис з вимогою припинити будь-які роботи і надати Департаменту проєктну документацію щодо цієї садиби.
У межах своїх повноважень врятувати історичну будівлю від знищення намагався і Департамент територіального контролю міста Києва.
«Інспектор КП „Київблагоустрій“ за результатом виїзної перевірки вніс власнику припис від 01.08.2023 № 2 321 561 з вимогою усунути порушення благоустрою шляхом надання дозвільної документації на розміщення малої архітектурної форми (огорожу) та склав протокол за ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення», — відповіли на запит «ВК» у Департаменті територіального контролю міста Києва.
Садиба під час знесення. Фото: Kateryna Butko
Але забудовник не виконав вимоги припису. Тож вже 10 серпня Департамент територіального контролю міста Києва доручив КП «Київблагоустрою» демонтувати будівельний паркан навколо садиби. Цього ж дня знесли огорожу. Проте і це не зупинило забудовника.
Забудовник Сергій Боярчуков переконує, що діяв законно. За його словами, цей будинок він купив за договором купівлі-продажу ще у 2007 році, і ця будівля належатиме йому протягом 16 років. Тобто, земельна ділянка в оренді Боярчукова до 2025 року.
Він зазначив, що під час підготовки проєкту реконструкцій отримав «безліч листів та погоджень від різних організацій, зокрема, від Міністерства культури, яке стверджує, що ніякої історичної цінності ця будівля не несе, а також погоджує проєкт реконструкції цієї будівлі».
«Колись цю садибу описували і досліджували. Вона була кандидатом на внесення до пам’яток, але тоді не погодили, не підписали… А в результаті ми маємо ще одну знищену старовинну та доволі цінну будівлю», — констатував Антон Короб.
Але чому забудовник вирішив стерти з землі історичну спадщину Києва без відповідного дозволу столичної влади — питання відкрите.
Мер Києва Віталій Кличко заявив, що міська влада не давала жодних дозволів чи погоджень на це. Нині готується звернення до правоохоронних органів щодо перевірки законності дій власника.
Віталій Кличко
«По-перше, я ініціюю розірвання Київрадою договору оренди (від 2009 року) на Ярославській 13-Б. Оскільки приватний власник, всупереч усім нормам і здоровому глузду, прикрившись листом Мінкульту, вирішив, що може паплюжити історичну спадщину нашого міста.
По-друге, міська влада готує звернення до правоохоронних органів щодо перевірки законності дій власника.
По-третє, ініціюю ухвалення Київрадою рішення щодо заборони реконструкції та інших дій з будівлями міста, яким більш як 100 років (незалежно від того, внесений цей будинок в реєстр чи ні), — без висновків містобудівної ради. Зазначу цікавий момент, що Верховна рада в січні цього року остаточно скасувала заборону на містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам’яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України», — написав у своєму телеграмі Віталій Кличко.
ЩО БУДЕ ДАЛІ?
На місці демонтованої будівлі забудовник планує побудувати так званий «клубний дім». Це має бути невелика малоповерхова будівля, в якій знаходиться дуже мала обмежена кількість квартир. За словами Сергія Боярчукова, вона «відповідає і вигляду сучасного Подолу, і його концепції».
«На території цієї ділянки, яка становить дві з половиною сотки землі, ми плануємо побудувати чотириповерхову будівлю, яка, на наш погляд, повністю відповідає і зовнішньому вигляду Подолу, і його філософії.
Там передбачається наявність 11 апартаментів, які будуть невеликими і будуть функціонувати в якості апарт-готелю», — сказав він у відеозверненні.
Сергій Боярчуков показує, який вигляд матиме апарт-готель на місці знесеної будівлі. Скріншот з відео
Чи вийде реалізувати ці плани — теж питання часу. Адже поліція вже відкрила кримінальне провадження за статтею 356 Кримінального кодексу України — самоправство. Нині триває слідство.
Якщо провину забудовника доведуть, то йому може загрожувати:
- штраф у розмірі до 50 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян (850 грн);
- арешт до 3 місяців;
- виправні роботи до 2-х років
«Враховуючи те, що власник — адвокат, можу передбачити, що відповідальність буде мінімальною. навіть, якщо буде.
Ось так ДОКС не надавав охоронний статус будівлі, Мінкульт живе як типова бюрократична установа — не аналізує, а приймає такі рішення за «формальними ознаками», забудовники продовжують жити за схемою: «реконструкція до фундаменту». думаю, в цій ситуації перемогли гроші, а програв Київ», — написала у себе у фейсбуці депутатка Київради Євгенія Кулеба (фракція «Слуга народу»).
Євгенія Кулеба
Нині під загрозою зникнення перебуває ще одна історична будівля на Софіївській площі, яку хочуть знести заради офісного центру. За однією з версій, з її балкона Михайло Грушевський оголошував Акт злуки УНР і ЗУНР у січні 1919 року.
Наразі готують документи, щоб він якомога швидше отримав охоронний статус памʼятки архітектури.
Юлія СЕРГЕЄВА, фото Бориса КОРПУСЕНКА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
