Місто, яке нарікає на нечесний розподіл фінансів до державного бюджету, значно збільшило депутатські фонди до безпрецедентних обсягів. На що йдуть ці фінанси?
Чим ближче до завершення терміну повноважень, тим більше коштів спрямовується на виборців. Минулого року Київрада встановила найвищий показник за обсягом депутатських фондів. Загальна сума грошей на Програму сприяння вирішенню депутатами Київської міської ради соціально-економічних питань, втілення передвиборчих обіцянок та завдань виборців наприкінці року досягла майже 2 млрд грн. Таким чином, кожен депутат міськради столиці отримав можливість особисто розпоряджатися 15 млн грн. Рекорд є абсолютним: як у порівнянні з бюджетами інших великих міст країни, так і з власним минулим показником.
Не всі депутати повністю використали цю можливість, оскільки відсутній обов’язок витрачати всі кошти з фонду. Відповідно, шестеро депутатів запланували витрати в межах 5 млн грн, 13 – від 5 до 10 млн, 33 – від 10 до 15 млн, а 63 депутати мали намір витратити кожен гріш.
Ці фінанси столичні депутати могли спрямовувати на декілька сфер: на соціальний захист, освіту та житлово-комунальне господарство. Проте, найбільша частина – близько 1,24 млрд грн – була використана на одноразову фінансову допомогу. Велика кількість депутатів використали 99–100% фонду, надавши кошти десяткам тисяч виборців із середньою сумою виплати приблизно 2 тис. грн. Черги біля громадських приймалень, фірмові пакети та звіти з фотографіями у Facebook стали звичайною частиною цього процесу. Разом з тим, піар на ремонтних роботах і закупівлі техніки столичні депутати також не ігнорували.
Рух «Чесно» дослідив, на які потреби виборців депутати Київради виділили майже 2 млрд грн. Для аналізу ми застосовували матеріали, надані міською радою у відповідь на наш запит, профілі в соціальних мережах депутатів і партійних осередків, а також депутатські звіти за 2025 рік.
Депутатський фонд як бюджет Броварів
Депутатські фонди столичних депутатів переважають аналогічні фонди в інших містах країни. Минулого року на кожного депутата Київради припадало по 15 млн грн. Ці рекордні суми виникли поступово. Все почалося у 2020 році з якихось «мізерних» 228 млн грн на всіх депутатів, саме таку суму планували витратити на виконання вимог виборців і у 2025 році, коли затверджували Програму вирішення депутатами Київської міськради соціально-економічних проблем, виконання передвиборчих програм та доручень виборців на 2021–2025 роки. Тобто тоді передбачалося по 1 млн на обранця і ще 108 млн на забезпечення роботи громадських приймалень депутатів.
Фактично, затверджуючи минулорічний столичний бюджет (Додаток 7), сума на програму збільшилась уп’ятеро: по 5 млн кожному депутату на виборців і ще 169 млн на приймальні. Цього здалося недостатньо, тому в жовтні 2025 року Київрада суттєво збільшила ці витрати – до 1,8 млрд грн, тобто до 15 млн на кожного депутата. А фінансування роботи приймалень оцінили вже в 187 млн. Разом – майже річний бюджет Броварів, або майже всі кошти, які депутати Київради заклали в бюджет-2026 на допомогу ЗСУ.
78 депутатів підтримали збільшення депутатських фондів. Лише троє утрималися від голосування за це рішення (всі – представники «Європейської солідарності»): Сергій Артеменко, Олександр Супрун і Вікторія Пташник. У коментарі Руху «Чесно» депутатка зазначила: «Я принципово не голосую за збільшення розміру так званих депутатських фондів, оскільки не вважаю, що всі депутати ефективно використовують ці кошти. Обсяг коштів, які можна роздавати як фінансову допомогу, постійно зростає, і це ще називають гарно «виконання доручень виборців». Насправді, у більшості випадків, це просто неефективне витрачання бюджетних коштів. Хоч зараз і не виборчий період, але багато депутатів вважають, що, надаючи фінансову допомогу, вони забезпечують собі підтримку на виборах у майбутньому. Шкода, що це відбувається за рахунок коштів, які їм не належать, адже це кошти київського бюджету, і їх можна було б використовувати значно ефективніше. Особливо під час війни».
Дійсно, ситуація з депутатськими фондами столиці виглядає як приклад типового «підкупу виборців» – застосування адміністративного ресурсу для досягнення своїх політичних цілей. Єдине – дату виборів ще не оголошено, але електоральний ґрунт вже добре підживлений бюджетними засобами. Зрозуміло, що такі багатомільйонні бюджети в руках діючих депутатів значно підвищують їхні шанси на переобрання в наступному скликанні. Адже як інакше виборцю віддячити депутату за допомогу, якщо не голосом «за» у виборчому бюлетені?
Отже, із 78 депутатів 38 використали 100% коштів фонду на надання матеріальної допомоги, тому не дивно, що саме вони виступали прихильниками розширення програми. Активно працювали, адже від часу голосування до завершення бюджетного року залишалося трохи більше двох місяців. І встигли, оскільки загальний рівень використання коштів становив 94,35%.
Інформація про стан виконання Програми вирішення депутатами Київської міської ради соціально-економічних проблем, виконання передвиборних програм та доручень виборців на 2021–2025 роки за 2025 рік
(для перегляду – натисніть на документ)
Згідно з цією інформацією, 126 млн грн залишилися невикористаними. Найменші відсотки використання – у представників фракції «Голос»: Олександра Лінчевського (24,8%) та Максима Нефьодова (20,6%), позафракційного Костянтина Богатова (16,4%) та представниці ЄС Вікторії Пташник (21,8%). У коментарі «Чесно» депутатка пояснила, що справді не використовує всіх передбачених коштів: «Я не вважаю чесним штучно збільшувати витрати зі свого депутатського фонду, як і не підтримую надання матеріальної допомоги за рахунок бюджетних коштів усім без розбору. Намагаюся виділяти кошти або на фінансування медичних чи освітніх закладів, або виділяю кошти у вигляді матеріальної допомоги учасникам бойових дій та сім’ям загиблих Героїв. Бо хто ще, як не військові, мають бути в пріоритеті? Ми за законодавством не можемо перерахувати кошти з депутатського фонду безпосередньо військовій частині чи батальйону, тому доводиться виділяти кошти у вигляді допомоги на кожного учасника бойових дій. Військові потім, як правило, між собою складаються цими коштами і закуповують щось необхідне разом. На руки, після вирахування податків, кожен УБД може отримати максимально близько 70 тис. грн».
Широке охоплення електорату
Четверо депутатів: Богдана Тимощук (ВО «Батьківщина»), Олексій Окопний (ЄС), Михайло Наконечний і Юлія Уласик (позафракційні, колишні ОПЗЖ) усі до копійки 15 млн розподілили між виборцями. У соціальних мережах вони не дуже активні, і звіти про діяльність у 2025 році на момент публікації матеріалу не оприлюднили. Тому дізнатися, скільком людям допомогли ці депутати, на жаль, не вдалося. А було б цікаво побачити, яка кількість киян звернулася до них за «виконанням доручень виборців», адже виходить, що всі виборці округу наказали чи попросили (залежно від того, які у них відносини) віддати півтора десятка мільйонів частині електорату. І зовсім не доручали вирішувати комунальні, дорожні чи освітні питання. Навряд чи таких немає на окрузі.
Але не всі такі «скромні». Більшість депутатів і кошти роздають, і активно про це розповідають у соціальних мережах. Наприклад, у депутатському фонді Володимира Слончака від «Батьківщини», який також є фігурантом «плівок Комарницького», залишилося лише 2800 грн. Решту коштів депутат спрямував на фінансову допомогу. Як свідчить його сторінка у Facebook, Слончак роздає гроші під час прийому громадян. Тих, кому «матеріалку» схвалили, просить приходити «у визначений час, щоб уникнути черг і натовпу».
Крім того, він і сам йде до людей. Наприкінці жовтня роздавав пакунки у фірмових пакетах зі знайомим логотипом своєї партії для ВПО та сімей ветеранів. Ніби й за Київ, а ніби – й за свою «сердешну» партію.
фото з Facebook-сторінки депутата Київської міської ради Володимира Слончака
Ідентичні пакети з’явилися на фото Ігоря Галайчука – ще одного представника ВО «Батьківщина». Пакунками обдаровували на Різдво внутрішньо переміщених осіб. Цей депутат, щоправда, витратив на фінансову допомогу 11 млн грн.
фото з Facebook-сторінки депутата Київської міської ради Ігоря Галайчука
Олеся Самолудченко від «Єдності Олександра Омельченка» теж розподілила майже всі кошти фонду на «матеріалку». Середня сума допомоги – 1970 грн, але охоплення широке. У звіті за 2025 рік зазначила стисло: «Надано матеріальну допомогу незахищеним верствам населення – 7584 громадянам, на загальну суму 14 946 072,60 грн».
У фонді Олександра Бродського, голови комісії з питань житлово-комунального господарства, залишилися невикористаними 26 тис. грн, а решту з 15 млн він спрямував на фінансову допомогу. Схоже, саме вона у купі конвертів на столі депутата під час прийому.
фотоколаж із Facebook-сторінки депутата Київради Олександра Бродського
У коментарях люди дякують за допомогу, інші ж запитують, коли вона буде, а до приймальні вишиковується черга.
фото з Facebook-сторінки депутата Київради Олександра Бродського
Черги були й під приймальнею Анатолія Шаповала від ВО «Батьківщина», що закономірно, адже він роздав майже 11 млн грн за рік.
фото з Facebook-сторінки депутата Київської міської ради Анатолія Шаповала
Такий самий натовп був і під приймальнею вже згаданого Ігоря Галайчука, де він разом із «друзями та колегами, народним депутатом України Іваном Крульком та чарівною заступницею голови київської «Батьківщини» Наталією Ромашовою, привітали малозабезпечених мешканців Голосіївського району з наступаючими Великодніми Святами».
фото з Facebook-сторінки депутата Київської міської ради Ігоря Галайчука
Як бачимо, для частини депутатів виконання доручень виборців фактично звели до надання фінансової допомоги. Це не означає, що кияни інакше, ніж завдяки депутатові, не могли її отримати. Зовсім навпаки. У місті діє програма «Турбота. Назустріч киянам». Віталій Кличко повідомив, що минулого року обсяг виплат перевищив 3 млрд грн, в рамках міських програм соціальної підтримки у 2025 році виплатили понад 1 млрд грн киянам-захисникам і захисницям – на лікування, матеріальну допомогу та підтримку родин військових.
Депутатське будівництво
Київські депутати не тільки паралельно виконували функції департаменту соціального захисту, а й освіти та житлово-комунального господарства. Саме на ці напрямки могли направляти фонди 2025-го року. Пріоритети обирали самостійно, формували плани та узгоджували їх із головним розподільником коштів. Звітувати мають щоквартально та несуть відповідальність за використання грошей.
Так, частину коштів депутатських фондів спрямовують на різноманітні ремонти та оновлення. Наприклад, представники «Європейської солідарності» Людмила Ковалевська та Володимир Прокопів «допомогли комунальникам Голосіївського району придбати нову техніку для роботи – прочищувальну машину високого тиску, мотокоси та бензопили». А ще – кущоріз.
скриншот Facebook-сторінки депутатки Київської міської ради Людмили Ковалевської
Не залишила без уваги Ковалевська й освітню сферу: передала ноутбуки та принтери для дитячих садочків. А Прокопів опублікував відео про ремонт спортзали та санвузлів у 643-му садочку, зазначивши, що посприяли у встановленні накопичувача електроенергії, а також передали ноутбуки, принтери та морозильну камеру.
До слова, значну частину року Прокопіву могло бути не до проблем виборців через власні – з правоохоронцями. Минулого року 17 квітня СБУ й Нацполіція вручили йому підозру в організації схеми з нелегального переправлення військовозобов’язаних до Європи. Він далеко не єдиний представник столичної ради, в якого виникли проблеми із законом, тому на цьому детально не зупинятимемося.
Марина Порошенко відкривала новий дитячий майданчик у Київському міському центрі сім’ї «Родинний дім»: «…коли на початку року керівництво Центру звернулося до мене з ідеєю створення цього майданчика, я не вагаючись підтримала її та виділила зі свого депутатського фонду майже 3 млн грн на його реалізацію», – написала політикиня на своїй сторінці у Facebook.
фото з Facebook-сторінки депутатки Київської міської ради Марини Порошенко
Лілія Пашинна зі «Слуги народу» відзвітувала і про матеріалку для 1768 людей, і про виділені кошти на ремонти.
зображення з Facebook-сторінки депутатки Київської міської ради Лілії Пашинної
А Віктор Домагальський з «УДАРу» «перевірив роботу унікальної для Києва спецтехніки – автопідйомника зі стрілою 35 метрів».
скриншот Facebook-сторінки депутата Київської міської ради Віктора Домагальського
Його однофракційниця Ганна Старостенко відзвітувала про роботу на окрузі за 2025 рік. Переважно йдеться про використання коштів депутатського фонду, проте депутатка джерела фінансування не дуже розрізняє. Майже всі гроші спрямувала на матеріальну допомогу: 8,2 млн грн – 2367 цивільним особам, ще 6,6 млн грн – військовослужбовцям. З 15-ти млн залишилося 200 тис.. Утім, у переліку досягнень за рік депутатка зазначила довгий список: облаштування 32 пандусів у житлових будинках, безбар’єрний маршрут до ЦНАПу, розширення укриття у школі 264, встановлення вентиляційної системи в укритті 270-ї школи, світлофор на небезпечному переході (вул. Рейгана, 40 / вул. Пожарського), капітальний ремонт вул. Лаврухіна, модернізація бювету, а ще 700 тис. грн 120 мешканцям будинків, пошкоджених внаслідок обстрілів РФ.
Складається враження, що депутати від мерської політсили весь позитив тим чи іншим чином можуть приписати собі. На сторінці УДАРу є чимало дописів про відремонтовані багатоквартирні будинки, міжбудинкові проїзди, замінені ліфти чи встановлені пандуси за кошти міського бюджету. Наприклад, пост із цитатою Ганни Старостенко: «Мешканці будинку за адресою вул. Бальзака, 4-а звернулися до моєї депутатської приймальні із проханням облаштувати укриття в їхньому будинку. Ми включили цей об’єкт до Програми соціально-економічного розвитку на 2025 рік та виділили фінансування з міського бюджету».
А це повідомлення про ремонт електрощитової у будинку: «Ці роботи заплановано по зверненню голови правління ЖБК, який спрямував до нас відповідне звернення. Пообіцяли і виконали по Програмі економічного та соціального розвитку на 2025 рік», – цитують Михайла Іщенка на сторінці його політсили.
Таких прикладів на сторінці чимало, що засвідчує: і без депутатських фондів ремонти в житлово-комунальному господарстві та в освіті тривають, адже є Програма економічного і соціального розвитку м. Києва на 2024–2026 роки. Депутати можуть вирішувати ці питання, вносячи свої пропозиції. А так змушені вдаватися до різних хитрощів.
Наприклад, Ярослав Федоренко від «Єдності Олександра Омельченка» ліз на дах школи, щоб продемонструвати результати своєї роботи.
скриншот Facebook-сторінки депутата Київської міської ради Ярослава Федоренка
У соціальній мережі депутата переважно пости про волонтерську допомогу ЗСУ, а от у річному звіті інформації значно більше. Тут і заміна вікон, дверей і ліфтів у житлових будинках, і капітальні ремонти укриттів, покрівель й асфальтового покриття, і передання обладнання (бензопил, газонокосарок, ноутбуків) житлово-експлуатаційним дільницям.
скриншот звіту за 2025 рік депутата Київської міської ради Ярослава Федоренка
Крім того, депутат повідомив про 13,5 млн матеріальної допомоги для 5405 людей (середня виплата – майже 2,5 тис. грн), ще 1,92 млн за програмою «Турбота».
Ганна Свириденко від ВО «Батьківщина» завітала до міської дитячої клінічної лікарні № 1, щоб «побачити на власні очі», як функціонують ліжка, закуплені на частину депутатського фонду. Влітку показувала ремонти в школах, а також заміну вікон і дверей і ремонти покрівлі в багатоквартирних будинках, однак джерел походження коштів не зазначила. Її однофракцієць Юрій Зубко вітав пенсіонерів Деснянського району з нагоди Міжнародного дня людей похилого віку.
«Пенсіонери подякували за встановлені за кошти із депутатського фонду пандуси, зручні лавочки біля під’їздів, допомогу в отриманні від держави безкоштовних ліків», – пишуть на сайті Київської міської організації «Батьківщини».
А ще один представник біло-червоних Віталій Нестор «переобладнав свою громадську приймальню з метою підтримки мешканців Подільського району, надання їм простору, де можна зігрітися». Мабуть, варто нагадати, що робота цієї приймальні фінансується з міського бюджету, тобто за гроші тих, кого він запрошує погрітися в «своїй» приймальні.
На низькому старті
На прикладі Київради видно, що політичні сили, які представлені в столичному парламенті, активно використовують депутатські фонди. Про те, наскільки цей процес активізувався, свідчить загальний бюджет програми доручень виборців, який 2025-го зріс на третину відносно 2024-го й у десять разів із 2022-го.
Рекордні 2 млрд грн адміністративного ресурсу вже зараз активно «наповнюють» електоральну базу майбутнім кандидатам у депутати. Саме тому особливо привабливим видається акцент на фінансовій допомозі конкретним людям, які незабаром перетворяться на виборців. Це призводить до переважання політичної вигоди над системним розв’язанням міських проблем.
Середня сума виплати близько 2 тис. грн дозволила політикам охопити десятки тисяч виборців і сформувати індивідуальну прихильність до конкретної особи.
І, схоже, відмовлятися від депутатських фондів столичні депутати не мають наміру, адже далеко не кожен кандидат зможе дозволити собі витратити на передвиборчу агітацію 15 млн грн. Тим більше, коли йдеться про бюджетні кошти, які за допомогою клавіатури та декількох правильних акцентів можуть перетворитися на гідну піар-кампанію.
Наталка Бахамент, рух «Чесно»