“`html 
Мистецтвознавець Катерина Тейлор впевнена, що рішення звести фонтан – це спроба влади ухилитися від роботи з непростою історією цього місця
У Києві на перехресті Хрещатика та бульвару Тараса Шевченка планується велика реконструкція. На території, де понад десять років тому височів основний радянський монумент столиці, місцева адміністрація обіцяє створити сучасний публічний простір. Але концепція «нейтрального» облаштування спричинила шквал критики серед лідерів суспільної думки та активістів, інформує «Главком».
Позиція адміністрації: інклюзивність і підтримка меценатів
Заступник голови КМДА Валентин Мондриївський запевняє, що ініціатива нарешті вирішить проблему логістики в центрі міста. Ключовим аспектом стає безперешкодність: замість незручних підземних переходів тут з’являться наземні пішохідні переходи. Ключовим елементом має стати фонтан, який мають намір спорудити за кошти спонсорів. Крім того, обіцяють нове освітлення, значне озеленення та заміну дорожнього покриття. Завершити роботи мають намір у 2026 році, а «Київавтодор» вже почав закупівлі через систему Prozorro.
Думка громади: чому фонтан вважають «помилкою»
Незважаючи на обіцянки комфорту, інтернет вибухнув критичними зауваженнями. Головна вимога – наявність ідеологічного наповнення в одній із найважливіших локацій Києва.
Геннадій Сінцов: «Це місце для ідейних задумів, а не для води»
Військовий і громадський діяч Геннадій Сінцов висловив різкий протест проти перетворення важливої історичної точки на звичайну зону відпочинку.
«Я рішуче проти. Це вкрай погана ідея – одну з головних точок центру міста перетворити на фонтан. Звалити пам’ятник кату українського народу у 2013 році, щоб у 2026 році на його місці пропонувати фонтан? Що з вами? Цього не можна робити! У нас не так багато в центрі місць, де можна втілити ідейні задуми. Це місце одне з таких, можливо, найкраще. Фонтан – це промах!», – написав Сінцов у мережі.
Допис Геннадія Сенцова скриншот
Марина Зеленюк: «Символи – це важливо»
Активістка Марина Зеленюк підкреслила, що на місці знесеного монумента кату мають стояти особистості, які виборювали незалежність України, а не «невиразні» архітектурні форми.
«Нейтральність» – це прапор, під яким виступають спортсмени РФ, поки їм не дозволяють розмахувати триколором», – зазначила вона.
На думку активістки, місцевість, де стояв Ленін, має вшановувати Героя, який боровся за суверенну державу. Зокрема, ідеальним кандидатом активістка вважає Миколу Міхновського – ідеолога української армії.
скриншот 
Микола Міхновський фото: Марина Зеленюк
Зеленюк закликала владу ініціювати голосування в додатку «Київ Цифровий» із запитанням: «Міхновський чи фонтан?». Вона також додала, що подібний підхід варто застосувати й до постаменту, де колись стояв Щорс, запропонувавши увічнити там Євгена Коновальця або полковника Болбочана як «достойну відповідь московському окупанту».
«Москва завжди позначала територію Києва своїми стовпчиками – пам’ятники Столипіну, Лєніну, Щорсу… Таким чином Москва показувала кожному, хто проходив повз, хто тут головний. А українці ці пам’ятники руйнували, щоб показати, що Київ – це Україна, а не російська колонія. То чому ви не бажаєте встановити на місці Лєніна, якого українці звалили у 2013 році, пам’ятник, що прославить українських героїв, а бажаєте звести фонтан?», – звернулася активістка до меценатів.
Катя Тейлор: «Ми просто стираємо з пам’яті це місце»
Мистецтвознавець Катерина Тейлор впевнена, що рішення звести фонтан – це спроба влади уникнути роботи з непростою історією цієї локації. На її думку, такий крок буквально нівелює пам’ять про тріумф демократії над тоталітаризмом під час Майдану.
«Думали-думали в КМДА, нічого не придумали та вирішили взагалі не працювати з цим, а прикрасити своє нерозуміння значущості місця фонтаном. Так не може діяти суспільство, яке прагне до переосмислення своєї ідентичності», – підкреслила Тейлор.
Експертка помітила, що на візуалізаціях спуск у підземний перехід залишається зі сходами, що ставить під сумнів реальну доступність простору фото: КМДА
Мистецтвознавець також звернула увагу на те, що проєкт може бути «помітним піаром» для бренду, який його фінансує, замість системного вирішення питань інклюзивності по всьому місту. Експертка також зауважила, що на візуалізаціях спуск у підземний перехід залишається зі сходами, що ставить під сумнів реальну доступність простору.
скриншот
Сергій Моругін: «Бульвар помер як бульвар»
До дискусії приєднався фахівець із медіакомунікацій Сергій Моругін, який засумнівався в самій можливості створення зони відпочинку на цій ділянці. Він наголосив, що без вирішення транспортних питань будь-яке облаштування тут буде даремним.
«Нам щось треба робити взагалі з бульваром Шевченка. Бульвари – щоб прогулюватися й дихати повітрям. На сучасному бульварі Шевченка повиздихали навіть мікроби. Шум такий, що поговорити не вийде, а викиди від авто жахливі. Бульвар помер як бульвар», – зазначив Моругін, натякаючи, що зведення фонтану в епіцентрі заторів і смогу не поверне локації затишок.
скриншот
Борислав Береза: «На цьому місці мав би стояти пам’ятник»
Екснардеп Борислав Береза поставив під сумнів доцільність таких витрат під час війни та закликав владу не приймати рішення самостійно. Він переконаний, що на цьому місці мав би бути пам’ятник, який нестиме важливі сучасні сенси, наприклад, воїну-захиснику.
«Коли чиновник вважає одне, а городяни інше, варто згадати про інструмент, який вже не раз добре себе зарекомендував – голосування в «Київ Цифровий». Це дійсно Vox populi, з яким кияни погоджуються. Нехай вони остаточно вирішують, що буде на цьому місці», – зауважив Береза.
скриншот
Євген Карась: Як такий культурний і професійний провал взагалі міг статися?
До критики проєкту долучився відомий арт-експерт і колекціонер Євген Карась. Він назвав ідею встановлення фонтану на цьому місці «жахливою та непрофесійною» з кількох принципових причин. На його думку, фонтан – це символ рекреації, тоді як дана локація є «важливою ідеологічною точкою перетину».
«Такий фонтан під «класичну псевдостаровину» свідчить, що держава не сучасна, ретроградна та глибоко провінційна. Це рішення – наочний доказ кричущої недолугості та некомпетентності в питаннях сучасної культури та урбаністики столиці», – підкреслив Карась, засумнівавшись у компетентності радників КМДА та архітекторів проєкту.
скриншот
Гарік Корогодський: «Залиште вже Бесарабку в спокої»
Бізнесмен Гарік Корогодський нагадав про багаторічну історію невдалих спроб забудувати це місце та закликав не псувати простір черговим сумнівним рішенням.
«Колись КМДА оголошувала конкурс – що поставити на місці Лєніна? Ми хотіли зробити «Територію Любові» без пам’ятників, сучасну, і я пропонував власні кошти. Утім перемогла венесуельська архітекторка з безглуздими сходами, про проєкт якої забули лише після того, як його пнув кожен, кому не ліньки. Минуло 12 років – і ось фонтан. Єдине, що в ньому гарне – він не венесуельський. Залиште вже Бесарабку, іноді краще нічого».
скриншот
Символіка місця
Пам’ятник Леніну був знесений 8 грудня 2013 року. Ця подія стала початком масштабного «Ленінопаду» та символом остаточного розриву з радянським минулим. Саме тому питання про те, що має постати на цьому порожньому постаменті (чи замість нього), залишається для киян надзвичайно чутливим і важливим.
“`
Источник