Більш ніж рік тому, 24 квітня, Людмила Бондарєва, яка самостійно виховує двох синів, була змушена покинути рідний Бахмут та переїхати у Київ, залишивши дім та все нажите. Втім, стрес переїзду виявився не найгіршим епізодом за останній рік для жінки — згодом будинок Людмили зруйнували, а восени помер її батько, який так і не зміг евакуюватися через важку хворобу. Поховали на городі…
Сьогодні пані Людмила з усім цим болісним багажем минулого намагається будувати нове життя, у новому місті, з новим статусом — внутрішньо переміщена особа (ВПО).
«Зараз очолюю Центр підтримки бахмутян у Києві. Люди приїжджають розгублені, збирають себе по частинках. Я знаю, як це, тому зараз мій сенс життя — це допомогти їм, і одночасно справитися зі своїм», — розповідає Людмила.
Людмила Бондарєва
Таких історій, як ця, — безліч. Як повідомили «Вечірньому Києву» у КМДА, станом на початок червня кількість офіційно зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які, важливо, переїхали у столицю після загострення війни, складає близько 256 тисяч, з них понад 47 тисяч — діти.
В інформаційному просторі періодично з’являються якісь пропозиції для переселенців. Пільги, гуманітарна допомога, актуальні вакансії… Проте зрозуміло, що все одно для повної адаптації цим людям треба ще більша увага та підтримка.
У грудні 2022-го в Оболонському районі Києва створили Раду з питань ВПО, яка працює при місцевій РДА. Одразу варто зазначити, що це нетипова практика. І Оболонь стала першим районом, який започаткував такий орган. Зараз цей досвід вже перейняв хіба що Дарницький район Києва.
Як виглядає робота такої Ради на практиці, які можливості вона відкриває та як відгукуються про роботу органу самі переселенці — у публікації «Вечірнього Києва».
*Цей матеріал став можливим завдяки ГО «Жінки в медіа» за підтримки Уряду Канади в рамках проєкту «Голос жінок і лідерство — Україна», що впроваджується Українським Жіночим Фондом». Інформація, що представлена, не завжди відображає погляди вказаних організацій.
МІСЦЕ, ЯКЕ ОБ’ЄДНАЛО ВЛАДУ, БЛАГОДІЙНИКІВ І САМИХ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ
Вище вже наводили статистику щодо загальної кількості переселенців у Києві. Якщо ж говорити конкретно про Оболонь, то за даними РДА, після 24 лютого 2022-го сюди переїхали майже 32 тисячі людей. Додаємо переселенців попередніх хвиль і отримуємо понад 48 тисяч ВПО. 7000 з них — це діти, 1500 — мають інвалідність, ще понад 6500 — пенсіонери, які були змушені переїхали у столицю. І це лише в межах одного району Києва.
Власне така кількість внутрішньо переміщених осіб й підштовхнула створити окремий орган, який займався б виключно питаннями переселенців.
Очолив Раду голова Оболонської РДА Кирило Фесик. Окрім нього, до складу увійшло ще 12 членів — посадовці, представники благодійних організацій та, власне, самі переселенці.
«Філософія Ради із самого початку полягала у тому, щоб не переселенці шукали, куди їм звернутися, а ми їм протягували руку допомоги. Головною ідеєю було створити майданчик, де люди можуть: а) ділитися думками; б) приймати швидкі рішення; в) акумулювати всі ресурси навколо проблеми і створити якусь спільну „екосистему“. Тому що люди вирвані зі своїх домівок, все втратили, мають багато проблем», — коментує «Вечірньому Києву» Кирило Фесик.
Кирило Фесик
Якщо заглянути у Положення, то мовою офіційних документів Рада є так званим тимчасовим консультативно-дорадчим органом. Що це означає? Жодних додаткових ресурсів з бюджету на неї не витрачають, але і якихось управлінських рішень приймати ця Рада самостійно не може. Проте, як наголосив голова, ключове завдання такого органу — об’єднати на одному майданчику посадовців, благодійників, бізнес та переселенців навколо однієї проблеми.
«Рада має бути з одного боку робочим інструментом, з іншого — комунікаційним майданчиком і банально знайомити людей між собою, — зазначає Фесик. — Окрім цього, Рада має бути своєрідним адвокатом переселенців у Києві. Для нас не є проблемою залучити на засідання посадовця будь-якого рівня, наприклад, зі сфери освіти, медицини. Можемо також запросити поліцію чи прокуратуру, директорів шкіл. І вже на місці предметно чи загально пошукати рішення для кожного окремого випадку».
Офіційно у стратегії Ради на цей рік прописали чотири основні цілі: житлові питання; працевлаштування та освіта; соціальний захист та створення умов для інтеграції в міську громаду. Останній пункт передбачає, зокрема, активне дозвілля, спільні зустрічі, гуртки для дітей тощо.
У Раду входять посадовці, благодійники та самі переселенці, які часто вже є засновниками чи представниками благодійних організацій
Голова Ради також підкреслює, що як показує досвід, створення тематичних рад — це доволі ефективний метод вирішення питань, а враховуючи, що питання ВПО для України буде актуальне ще щонайменше 10-15 років — тим паче.
ПОРТРЕТ ПЕРЕСЕЛЕНЦЯ
Щоб розуміти запити людей, ще на початку роботи Ради напрацювали та презентували портрет переселенця. Для цього опитали близько 600 респондентів — нових мешканців Оболоні.
Так, 90% — це жінки, без постійного місця роботи або ж пенсіонери. Більшість переїхала до Києва з родиною.
Переглянути детальніше результати опитувань можна на діаграмах нижче.
Серед нагальних запитів люди виділили в основному гуманітарну допомогу: ліки, харчі, засоби гігієни, одяг. Наступними питаннями, які хвилюють переселенців, є навчання, потреба постійної роботи, а також житло і психологічна підтримка.
«Портрет допомагає розуміти, в якому напрямку нам рухатися і на чому зосереджуватися. Хоча, думаю, потрібно заново провести опитування, бо за ці кілька місяців Оболонь прийняла нову хвилю переселенців і запити могли дещо змінитися», — каже голова Ради.
Збирається орган приблизно раз на місяць. Все офіційно — перед цим формують порядок денний і по пунктах розбирають питання.
На кожне засідання, окрім членів, запрошують переселенців, представників благодійних фондів, які пропонують допомогу, та потенційних роботодавців.
Рада збирається приблизно раз на місяць
Доступ до засідань мають всі охочі
Однак далеко не все так просто. До прикладу, на одній з останніх зустрічей порушували питання житла. Якщо коротко, то на сьогодні з цим запитом складно. Швидких шляхів, які б дозволили забезпечити переселенців власним помешканням, немає…
ПЕРСОНАЛЬНА «ДІЯ» ДЛЯ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ
З цікавого — від початку Рада ініціювала створення єдиної CRM-системи, яка буде об’єднувати всю інформацію про ВПО, фонди та донорів, які готові підтримувати переселенців Оболоні. З часом ця система може бути корисним продуктом для всіх Рад ВПО.
«Справді круто, що знайшлися айтішники, які погодилися створити такий додаток. Це буде така собі база на кшталт Дії. У кожного переселенця буде окремий профіль, із його запитами на допомогу. Це допоможе швидко реагувати та справедливо розподіляти допомогу», — запевняє голова Ради Кирило Фесик.
Цифрову платформу вже презентували під час одного із засідань Ради
До речі, на Оболонь свого часу переїхав Маріупольський міський ліцей, який вже зараз має назву «Маріупольський ліцей міста Києва», і утворився на базі місцевої школи-інтернат №4.
Працюють у районі також окремі хаби Бахмута та Сєверодонецька. Людмила Бондарєва, про яку згадували на початку матеріалу, і яка очолює Центр підтримки бахмутян у Києві (вул. Левка Лук’яненка, 14-Б), також долучається на засідання Ради. Каже, що це той унікальний випадок, коли не треба ходити по владних кабінетах у пошуках відповідей, а достатньо прийти на одне засідання та озвучити свої запити.
«Це справді доречний орган для нас, бахмутян, тому що ми можемо свої питання і проблеми ставити перед міською владою віч-на-віч. Звісно, є багато гуманітарних питань, але треба також і соціалізувати людей. Сидіти й чекати кінця війни — це пропащий варіант. Якщо на одному засіданні Ради озвучуємо питання, то на наступне, як правило, вже отримуємо варіанти вирішення», — розповідає Людмила Бондарєва, наголошуючи окремо, що під час таких зустрічей вдається знайти потрібні контакти, зокрема, міжнародних організацій, БФ тощо.
«Чесно кажучи, навіть не очікували такої уваги до нас під час засідань», — каже на завершення переселенка.
До речі, на найближче засіданні Ради запросять народних депутатів, керівництво центру зайнятості Оболонського району та членів ради директорів Оболонського району. Будуть обговорювати питання працевлаштування.
Усіх, хто зацікавлений взяти участь у засіданні, запрошують долучатися. Для цього потрібно зателефонувати за номером +380 502 680 324. Є також телеграм-канал та фейсбук-сторінка, куди можна звертатися з пропозиціями та запитами.
КОМЕНТАРІ ДО ТЕМИ:
Олександр Явтушенко
Олександр Явтушенко, правозахисник, Голова Секретаріату Громадської ради при Міністерстві цифрової трансформації. Є також секретарем Ради ВПО Оболонського району та співголовою Ради ВПО Дарницького району Києва, голова ГО «Дакус»:
— Одразу підкреслю, що мені тема переселенців близька. Я сам у 2014-ому був змушений переїхати з рідного Луганська до Києва. З цього часу столиця прийняла величезну кількість внутрішньо переміщених осіб. Звичайно, коли є така велика категорія нових мешканців міста, їм потрібен певний голос, певний представницький орган, який міг би адвокатувати їхні інтереси.
Члени Ради працюють виключно на громадських засадах і зарплатні не отримують. Орган не має управлінських повноважень, але водночас, його ідея — це об’єднати активних представників.
Я б також відмітив можливість швидко комунікувати з усіма стейкхолдерами цього питання. Перевага також у тому, що така Рада підвищує прозорість влади у напрямку роботи з ВПО. Ми на виході отримуємо менше невирішених питань.
Ще один великий «плюс» — це те, що механізм Ради дозволяє з більшою ймовірністю вигравати гранти. Тому головним інструментом є публічність і бездоганна ділова репутація, щоб нам довіряли міжнародні партнери і ми могли у найкоротші терміни запропонувати якнайбільше для переселенців.
Якщо говорити про довгострокову діяльність, про глобальні цілі, то тут можна згадати про сталі проєкти. Наприклад, зараз в раді ВПО Дарницького району ми розглядаємо можливість створення окремого хабу для переселенців. І що важливо, за донорські кошти. На базі такого хабу можна буде проводити різні зустрічі, консультації — наприклад, юридичні та психологічні.
Також нам цікавий досвід Вінниці, коли завдяки співпраці вдалося за набагато нижчу ринкову ціну побудувати багатоквартирний будинок для переселенців. У Києві це складніше, але на перспективу коштом міжнародних донорів і сприяння влади все можливо. Тому підкреслю ще раз, що адвокаційні можливості ради ВПО є доволі широкими та вигідними для переселенців.
***
Юрій Зиков
Юрій Зиков, член Громадської ради при Міністерстві соціальної політики, співзасновник та голова ГО «Об’єднання переселенців «Спільна справа». Є членом Ради ВПО Дарницького району Києва:
— Я сам родом з Горлівки, тобто для мене питання переселенців не є чужим. На мій погляд, Рада ВПО на Оболоні працює ефективно. Це важливий орган, оскільки кількість переселенців, як бачимо, постійно зростає. Внутрішня міграція дуже велика, і потрібна постійна комунікація ВПО з місцевою та державною владою.
Завдяки таким Радам, які діють на Оболоні та на Дарниці, можемо вирішувати питання комплексно. На мою думку, переселенцями мають займатися ті ж самі переселенці, які вже пройшли свій шлях і тепер можуть консультувати інших.
Розуміючи, що є великі запити по житлу, ми зараз плануємо також провести опитування серед ВПО щодо того, як вони планують своє життя, чи збираються залишатися у Києві. Тому що вже є досвід у проєктах по будівництві доступного житла в інших містах. Думаю, що цілком реально розширити цей досвід на столицю та Оболонь, зокрема.
*Фото Оболонської РДА
Олена ПЕТРИШИН, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
