Днями у бібліотеці Павла Усенка для дітей Дніпровського району відбулася зустріч з відомим дослідником та знавцем нашого міста Аркадієм Третьяковим, який презентував свою книгу «Будівництво міського театру у Києві».
За словами автора, видання присвячене історії появи в нашому місті міського театру. Дослідник розповідає про долю Першого та Другого міських театрів, розповідаючи історію їх будівництва та руйнування внаслідок пожежі та інших трагічних обставин.
Оперний театр на світлині початку ХХ століття. Фото: ДНАББ ім. В.Заболотного
Значна частина дослідження присвячена спорудженню нинішньої Будівлі Національної опери України (Третього міського театру) України, яка свого часу стала лебединою піснею видатного зодчого з Петербурга Віктора Шрьотера.
Він відійшов у вічність у квітні 1901 року, не доживши пів року до відкриття свого останнього творіння. У зв’язку з погіршенням стану здоров’я, Віктор Шрьотер не був присутнім під час будівництва театру, надіславши до Києва понад 300 креслень.
Конкурсний архітектурний проєкт театру «Капріччо» від Віктора Шрьотера. Фото з відкритих джерел
Над зведенням споруди театру, яке розпочалося у 1897 році, працювали провідні київські тогочасні майстри під керівництвом відомих архітекторів Володимира Ніколаєва та Миколи Казанського, підрядником проєкту став знаменитий Лев Гінзбург. Також у будівництві взяв участь знаменитий архітектор Олександр Вербицький, який на той час лише починав свою кар’єру. Скульптурне оформлення здійснив легендарний міланський скульптор Еліа Сала.
Аркадій Третьяков розповідає читачам книгозбірні про спорудження театру. Фото: Тетяна Асадчева
«У 2021 році виповнилося 120 років цій легендарній будівлі Національної опери. Вона має надзвичайно цікаву історію створення. Також працюючи в архіві міста Києва я зустрів деякі маловідомі подробиці про будівництво двох попередніх театрів, тож я вирішив усе це об’єднати у своїй новій книжці, щоб детально розповісти про створення міського театру у нашому місті», — розповів під час зустрічі Аркадій Третьяков.
За словами автора, на створення цього видання його надихнули публікації 120 річної давнини на сторінках газети «Кієвлянін», присвячені процесу будівництва сучасної будівлі Національної опери України.
Аркадій Третьяков та видавець Іван Степурін. Фото: Тетяна Асадчева
На основі архівних документів та інших матеріалів, автору вдалося встановити та дослідити маловідомі факти з історії будівництва театру. Також у роботі над книгою Аркадій Третьяков використав статті з тогочасних періодичних видань Києва, які висвітлювали сам процес будівництва.
Автор книги підписує книгу до фондів Бібліотеки Усенка. Фото: Тетяна Асадчева
Відвідувачі мали змогу поспілкуватися з Аркадієм Третьяковим та дізнатися багато цікавинок з театрального життя стародавнього Києва.
Теплу та дружню атмосферу заходу доповнило чаювання за участі усіх учасників зустрічі та колективу Бібліотеки. Також автор подарував свою нову книгу до фондів книгозбірні, подякувавши працівникам за організацію зустрічі.
Учасники зустрічі у книгозбірні. Фото: Тетяна Асадчева
Аркадій Павлович Третьяков народився 11 травня 1947 року в Києві. Закінчив Київський технікум залізничного транспорту (1966) та географічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1972). Працював у науково-дослідних і проєктних інститутах, у комерційних структурах.
Аркадій Третьяков є автором книжок «Бессарабська площа», «Привіт з Хрещатика», «Мала Васильківська. Шота Руставелі», книжок енциклопедичного характеру, зокрема «Київські купці», де використані багато унікальних світлин з його особистої колекції.
Читайте також, Національна опера України: доля крізь призму історії.
Нагадаємо, як виглядав втрачений у роки II світової війни театр Геймана у Києві.
До теми: у столичній бібліотеці відбулася зустріч з відомим краєзнавцем Олександром Михайликом.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
