Це другий проєкт, створений у межах співпраці Національного заповідника та київського вишу.
В експозиції представлені костюми з фондів факультету дизайну КНУТД, що презентують історію української моди XVII — XVIII століть.
Цей часовий проміжок був обраний не випадково, адже саме у цей час відбувається формування українського національного костюма. За свідченнями експертів, значний вплив на український етноодяг відіграла мода тих країн, з якими Україна підтримувала політичні та економічні зв’язки, зокрема Польщі, Османської імперії, Кримського ханства та московії.
Традиції українського костюму сормувалися у часи Козаччини та бароко. Фото: Тетяна Асадчева
Тож українське вбрання зазначало одночасного впливу із Заходу та Сходу.
«У той час за жінкою залишалася роль берегині культурних традицій, а відтак і старовинних форм шиття та текстильного ремесла. Західноєвропейська мода сприяла еволюції жіночого одягу, ускладнюючи його конструкцію та орієнтуючи на барокову стилістику. Значний відбиток на моду тих часів наклали зв’язки з мусульманськими народами: костюм залишався скромним та стриманим, у ньому не було фривольності, притаманної західній моді, а традиція носити корсет та декольтовані сукні поширилася лише у ХІХ столітті…», — розповідають куратори експозиції.
Чоловічий костюм запозичив чимало елементів з інших народів. Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева
Свої особливості мала також і тогочасна чоловіча мода. На той час козаки будували своє життя в умовах перманентної війни, і це змушувало їх вийти із замкненого кола архаїчних традицій. Козацтво, зокрема, зробило вибір на користь раціональних, зручних для всіх випадків форм вбрання.
Костюми з експозиції відтворені за достовірними джерелами. Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева
На той час козаки не мали серйозних табуйованих вимог до костюма, як, наприклад при дворі королів чи султана. Тож, запозичуючи у шляхтичів візерункові жупани, а у турків — оксамитові делії (зимовий не приталений одяг), що підбиті дорогим хутром, козаки демонстрували ці трофеї, як підтвердження своєї військової доблесті, водночас формуючи власні традиції представницького українського одягу.
«Повертаючись додому після походів, козаки привози із собою безліч дорогих тканин та зброю. Серед конкретних запозичень — це особливої форми каптани та штани „шальвари“, здатні забезпечити свободу руху, а також характерні головні убори та аксесуари», — зауважують фахівці.
Колекція костюмів КНУТД налічує понад 500 одиниць. Фото: Тетяна Асадчева
На сьогодні фонди КНУТД налічують понад 500 костюмних ансамблів, які презентують історію моди всіх часів і народів. Костюмі створені методом реконструкції на основі достовірних та науково-обґрунтовних історичних джерел.
Окрім відтворених історичних костюмів, в експозиції також представлені ескізи та зразки костюмів, створені модельєрками Будинку моделей Хрещатик 1980-х та 1990-х років.
Ескіз колекцій Будинку моди «Хрещатик», популярного у другій половині минулого століття. Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева
У своїх роботах вони не прагнули буквального відтворення старовинних матеріалів, а майстерно імітували їх в сучасному трикотажі. Майстрині вишукано опрацьовували форми старовинних головних уборів, геометричну орнаментику вишивок і плахт, гаптований квітковий декор святкових кунтушів та характерні особливості крою.
Експонати з приватної колекції з використанням орнаментики та форм українського народного одягу.
Костюми з трикотажу, створені у 1980-х-90х. Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева
Нагадаємо, що Будинок моделей «Хрещатик» (Республіканський дім моделей трикотажних виробів УРСР) — будинок моди, що створював моделі одягу переважно для масового виробництва. Більш відомий своїми атиповими моделями одягу.
Проіснував з 1961 по 2003 роки. Будинок «Хрещатик» більш ніж 40 років був лідером серед центрів моделювання, як Радянського союзу, так і незалежної України.
Виставка «Костюмотека. Українське бароко»
Коли: січень-лютий
Де: мистецька зала «Хлібня» НЗ «Софія Київська», вулиця Володимирська, 24.
Графік роботи: щоденно (крім понеділка) з 10.00 до 17.30
Вартість квитків на експозицію: 65 гривень, пільговий — 30 гривень.
Експозиція триватиме до кінця зими. Фото: Тетяна Асадчева
Також в межах виставки можна відвідати цікаву зустріч-бесіду, що відбудеться у Хлібні 22 січня о 13.00.
Учасники заходу разом з групою художників «Київські пленери», модельєрами Надією Старовойтовою та Ольгою Мамчич, фахівцями з історії моди Галиною Кокориною та Іриною Давиденко розмовлятимуть про історію моди різних періодів та малюватимуть різні образи.
Учасники заходу зможуть виступити в ролі моделі для художника та модельєра.
Також фахівці з історії вбрання розкажуть про послідовність роботи у створенні костюма і навіть допоможуть приміряти виставковий експонат — жіноче або чоловіче вбрання, які представлені на виставці «Костюмотека…».
Художники-акварелісти покажуть як робити швидкі замальовки (для них достатньо тільки зошит, блокнот, олівець чи ручка).
Вартість квитка на захід — 40 грн/особа
Реєстрація на захід за телефонами:
(044) 278-44-83; (050) 71-70-959
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
