Довіряйте фактам – додайте «Главком» до своїх надійних джерел у Google додати зараз
Аналітики пов’язують зменшення кількості пасажирів з пандемією, війною та погіршенням функціонування транспорту
Обсяг перевезень пасажирів Київським метрополітеном за шість років скоротився майже в два рази, що прямо позначилося на збільшенні собівартості перевезень. Про це йдеться в матеріалі «Главкома» «Метро за 30 грн. Звідки взявся новий тариф і що ховається за цією цифрою?».
У 2019 році, до початку війни, столичний метрополітен перевіз 495,3 млн осіб. У 2024 році даний показник впав до 241 млн, а у 2025 році дещо виріс – до 249,1 млн. Незважаючи на це, за оцінками спеціалістів, населення Києва фактично повернулося до довоєнного рівня, а регулярна міграція з приміських зон – Броварів, Вишгорода, Борисполя, Обухова та Фастова – залишається незмінною. Тобто пасажири є, але вони все рідше використовують підземку.
Експерти підкреслюють: така динаміка безпосередньо впливає на економіку метрополітену, оскільки значна частка витрат є фіксованою та не залежить від обсягу пасажирів.
«Скорочення пасажиропотоку вдвічі – це по суті збільшення ціни перевезення вдвічі. Якби зараз була така ж кількість пасажирів, як у 2019 році, собівартість перевезення одного пасажира з урахуванням реальних витрат становила б близько 10 гривень», – пояснює експерт з містобудування Георгій Могильний.
Міська влада робить недостатньо для відновлення довіри до метрополітену, натомість реагує збільшенням тарифів, вважає фахівець. «Якщо метрополітену не довіряють, то потрібно спочатку повернути людей, а не збільшувати тариф для тих, хто залишився», – додає він.
Аналітики пояснюють відтік пасажирів декількома причинами. Першою стала пандемія COVID-19 у 2020–2021 роках, коли частина жителів міста перейшла на інші види транспорту. Згодом сформовані звички закріпилися.
Другою причиною стала повномасштабна війна з 2022 року: регулярні зупинки руху під час повітряних тривог зменшили передбачуваність метро, внаслідок чого частина пасажирів відмовилася від нього у щоденних маршрутах, розповідає експерт з транспортного планування Дмитро Беспалов.
Разом з тим, за його словами, погіршився стан наземного транспорту: на деяких маршрутах інтервали руху досягають 45 хвилин, а оновлення рухомого складу фактично припинилося. У цих обставинах приватні маршрутні перевезення з більшою частотою рейсів отримали конкурентну перевагу, незважаючи на порівняну або більшу ціну.
Окремо у звітах «Київпастранс» вказується, що у 2024–2025 роках близько 58% пасажирів наземного транспорту були пільговиками. Це означає, що більше половини поїздок не приносять прямого прибутку перевізнику.
В результаті, на думку аналітиків, комунальний транспорт все більше виконує соціальну функцію, в той час як платоспроможні пасажири поступово переходять до приватних перевізників.
Нагадаємо, що у Києві планують змінити вартість проїзду у комунальному громадському транспорті. Одноразова поїздка у метро, трамваях, тролейбусах та автобусах коштуватиме 30 грн. На тлі цих значних тарифних змін «Главком» писав, які категорії громадян і надалі матимуть право на безкоштовні поїздки у столиці.
До речі, експерт з транспортного планування Дмитро Беспалов заявив, що озвучена владою Києва собівартість проїзду у метро на рівні майже 65 грн може бути реалістичною, проте ключове питання полягає у методі її обчислення. Експерт підкреслив, що тариф на громадський транспорт є в першу чергу політичним рішенням, а не економічним. Він порівняв громадський транспорт з пожежною службою: місто не отримує прибуток від нього, але без нього не може існувати.